New International Version

Переклад Хоменка

“I made a covenant with my eyes
not to look lustfully at a young woman.

1

«Я вчинив умову з моїми очима,
щоб на дівицю й не дивились!

2

For what is our lot from God above,
our heritage from the Almighty on high?

2

І яка доля з висоти від Бога?
Яка спадщина від Всесильного з неба?

3

Is it not ruin for the wicked,
disaster for those who do wrong?

3

Чи ж не погибель для безбожних?
Чи ж не нещастя лиходіям?

4

Does he not see my ways
and count my every step?

4

Чи ж він доріг моїх не бачить?
Чи ж він не лічить усіх моїх кроків?

5

“If I have walked with falsehood
or my foot has hurried after deceit —

5

Чи ж я ходив колись у неправді?
Чи мої ноги бігли за обманом?

6

let God weigh me in honest scales
and he will know that I am blameless —

6

Хай мене зважить на вазі правдивій,
хай розпізнає Бог мою невинність!

7

if my steps have turned from the path,
if my heart has been led by my eyes,
or if my hands have been defiled,

7

Коли ж мій крок схибив з дороги,
і моє серце ходило слідом за очима,
коли до рук моїх прилипла якась пляма,

8

then may others eat what I have sown,
and may my crops be uprooted.

8

то хай я сію, а їсть хтось інший,
і пагінці мої хай будуть вирвані з корінням!

9

“If my heart has been enticed by a woman,
or if I have lurked at my neighbor’s door,

9

А коли якась жінка звела моє серце,
коли я робив засідку під дверима мого ближнього, —

10

then may my wife grind another man’s grain,
and may other men sleep with her.

10

то нехай моя жінка для другого меле,
інші нехай злягають з нею!

11

For that would have been wicked,
a sin to be judged.

11

Бо це безславний вчинок;
переступ, що під суд підпадає,

12

It is a fire that burns to Destructiona;
it would have uprooted my harvest.

12

вогонь, що пожирає до загуби,
що ввесь мій урожай нищить дощенту.

13

“If I have denied justice to any of my servants,
whether male or female,
when they had a grievance against me,

13

Якщо я правом мого раба легковажив
чи рабині, як вони правувалися зо мною,

14

what will I do when God confronts me?
What will I answer when called to account?

14

то що чинитиму, коли Бог устане
та розслідить? Що йому відповім я?

15

Did not he who made me in the womb make them?
Did not the same one form us both within our mothers?

15

Хіба не той, що створив мене, створив і його в лоні?
Хіба ж не той самий сотворив нас в утробі?

16

“If I have denied the desires of the poor
or let the eyes of the widow grow weary,

16

Хіба відмовляв я злиденним того, чого вони бажали,
або тьмарив очі вдовиці?

17

if I have kept my bread to myself,
not sharing it with the fatherless —

17

Хіба я сам з'їдав мій шматок хліба?
Хіба не їв його й сиротина?

18

but from my youth I reared them as a father would,
and from my birth I guided the widow —

18

Таж я з мого дитинства плекав її, неначе батько,
водив її вже з лона матері моєї!

19

if I have seen anyone perishing for lack of clothing,
or the needy without garments,

19

Коли я бачив бідолаху без одежі,
чи злидаря, який не мав чим укритись,

20

and their hearts did not bless me
for warming them with the fleece from my sheep,

20

хіба мене не благословляли його стегна?
Хіба він вовною з моїх овець не грівся?

21

if I have raised my hand against the fatherless,
knowing that I had influence in court,

21

А коли на сироту здіймав я руку,
бо бачив оборонця мого в брамі, —

22

then let my arm fall from the shoulder,
let it be broken off at the joint.

22

то хай відпаде в мене від плеча моє рамено,
і хай моя рука відломиться від ліктя!

23

For I dreaded destruction from God,
and for fear of his splendor I could not do such things.

23

Бо страх Божий упав би на мене,
і перед величчю його не міг би я устоятись!

24

“If I have put my trust in gold
or said to pure gold, ‘You are my security,’

24

Коли б на золото я покладав свою надію,
коли б до щирого золота казав: Ти — моя безпека,

25

if I have rejoiced over my great wealth,
the fortune my hands had gained,

25

коли б я тішився моїм великим статком,
рукою моєю багато назбиравши,

26

if I have regarded the sun in its radiance
or the moon moving in splendor,

26

коли б дививсь на сонце, як воно сяє,
та як пливе велично місяць,

27

so that my heart was secretly enticed
and my hand offered them a kiss of homage,

27

і тайкома пускав моє серце зблудити,
і цілував устами мою руку, —

28

then these also would be sins to be judged,
for I would have been unfaithful to God on high.

28

це теж був би тяжкий переступ,
бо я б відрікався Бога, що на небі.

29

“If I have rejoiced at my enemy’s misfortune
or gloated over the trouble that came to him —

29

Чи я радів з нещастя мого супротивника?
Чи веселився, як його спіткало лихо, —

30

I have not allowed my mouth to sin
by invoking a curse against their life —

30

я, що устам моїм не дозволяв грішити,
домагаючись його життя з прокльоном?

31

if those of my household have never said,
‘Who has not been filled with Job’s meat?’ —

31

Хіба челядь мого шатра не говорила:
Кого ж він не наситив м'ясом?

32

but no stranger had to spend the night in the street,
for my door was always open to the traveler —

32

Чужинець не спав ніколи на вулиці,
перехожому я відчиняв мої двері.

33

if I have concealed my sin as people do,b
by hiding my guilt in my heart

33

Чи ж я ховав, як то звичайно люди, мої переступи,
скривав у грудях мої хиби,

34

because I so feared the crowd
and so dreaded the contempt of the clans
that I kept silent and would not go outside —

34

боявся бо великої юрби,
лякався погорди кревних, і тому мовчав й не наважився підійти до дверей?

35

(“Oh, that I had someone to hear me!
I sign now my defense — let the Almighty answer me;
let my accuser put his indictment in writing.

35

О, коли б уже хтось та мене переслухав!
Ось мій знак! Хай відповість мені Всесильний!

36

Surely I would wear it on my shoulder,
I would put it on like a crown.

36

Щождо книги, що написав мій позивайло,
то я носитиму її на плечах у себе,
я покладу її, немов вінець, на себе.

37

I would give him an account of my every step;
I would present it to him as to a ruler.) —

37

Я виявлю йому всі мої кроки;
неначе князь, я наближусь до нього!

38

“if my land cries out against me
and all its furrows are wet with tears,

38

Якщо кричало проти мене моє поле,
і разом з ним плакали його борозни,

39

if I have devoured its yield without payment
or broken the spirit of its tenants,

39

бо я його врожай з'їдав без грошей,
смутив життя його робітників, —

40

then let briers come up instead of wheat
and stinkweed instead of barley.”
The words of Job are ended.

40

то хай замість пшениці вродить будяки,
замість ячменю — бур'ян!»

Parallel

New International Version

Переклад Хоменка

Job 31

Йова 31