New International Version

Переклад Турконяка

“I made a covenant with my eyes
not to look lustfully at a young woman.

1

Я поклав завіт моїм очам, — і не подумаю про дівицю.

2

For what is our lot from God above,
our heritage from the Almighty on high?

2

А яку частку Бог визначив згори, і який спадок Всесильного з висот?

3

Is it not ruin for the wicked,
disaster for those who do wrong?

3

Хіба згуба не для неправедного, а відчуження не для тих, які чинять беззаконня?

4

Does he not see my ways
and count my every step?

4

Хіба Він сам не побачить мою дорогу і не порахує всі мої кроки?

5

“If I have walked with falsehood
or my foot has hurried after deceit —

5

Якщо ж я ходив з тими, які висміюють, якщо ж і моя нога поспішала на обман,

6

let God weigh me in honest scales
and he will know that I am blameless —

6

нехай вже стану я на справедливу вагу, а Господь знає мою невинність.

7

if my steps have turned from the path,
if my heart has been led by my eyes,
or if my hands have been defiled,

7

Якщо моя нога ухилилася з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів,

8

then may others eat what I have sown,
and may my crops be uprooted.

8

то нехай сію я, а інші хай їдять, і нехай виявлюся без кореня на землі.

9

“If my heart has been enticed by a woman,
or if I have lurked at my neighbor’s door,

9

Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо я і таємно очікував біля її дверей,

10

then may my wife grind another man’s grain,
and may other men sleep with her.

10

то нехай і моя жінка вгодить іншому, а мої діти хай зазнають приниження.

11

For that would have been wicked,
a sin to be judged.

11

Бо опоганити заміжню жінку — це гнів люті, який не зупинити.

12

It is a fire that burns to Destructiona;
it would have uprooted my harvest.

12

Адже це — вогонь, що горить з усіх боків, куди тільки нападав, до кореня знищував.

13

“If I have denied justice to any of my servants,
whether male or female,
when they had a grievance against me,

13

Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, коли вони в мене судилися,

14

what will I do when God confronts me?
What will I answer when called to account?

14

то що я зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж відвідає, то яку відповідь дам?

15

Did not he who made me in the womb make them?
Did not the same one form us both within our mothers?

15

Чи не так, як і я постав у лоні, постали і вони? Ми ж постали в тому ж лоні.

16

“If I have denied the desires of the poor
or let the eyes of the widow grow weary,

16

А немічні задовольнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови.

17

if I have kept my bread to myself,
not sharing it with the fatherless —

17

Якщо ж я сам їв кусень мого хліба, а сироті не подав, —

18

but from my youth I reared them as a father would,
and from my birth I guided the widow —

18

хоча я від моєї молодості годував сироту, як батько, і наставляв від лона моєї матері, —

19

if I have seen anyone perishing for lack of clothing,
or the needy without garments,

19

якщо ж я не зглянувся на нагого, який гинув, і не одягнув,

20

and their hearts did not bless me
for warming them with the fleece from my sheep,

20

і слабкі мене не поблагословили, а їхні плечі не грілися з постригу моїх ягнят,

21

if I have raised my hand against the fatherless,
knowing that I had influence in court,

21

якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо в мене була велика допомога,

22

then let my arm fall from the shoulder,
let it be broken off at the joint.

22

то нехай же відпаде моє плече від ключиці, а моя рука нехай відламається від ліктя.

23

For I dreaded destruction from God,
and for fear of his splendor I could not do such things.

23

Адже мене охопив Господній страх, і його тягаря я не перенесу.

24

“If I have put my trust in gold
or said to pure gold, ‘You are my security,’

24

Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,

25

if I have rejoiced over my great wealth,
the fortune my hands had gained,

25

якщо ж я зрадів, коли моє багатство стало великим, якщо ж і на нечисленне я поклав свою руку,

26

if I have regarded the sun in its radiance
or the moon moving in splendor,

26

чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Адже це не від них.

27

so that my heart was secretly enticed
and my hand offered them a kiss of homage,

27

І якщо потай обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст,

28

then these also would be sins to be judged,
for I would have been unfaithful to God on high.

28

то це вже мені нехай вважається за найбільше беззаконня, бо я вчинив обман перед Всевишнім Господом.

29

“If I have rejoiced at my enemy’s misfortune
or gloated over the trouble that came to him —

29

Якщо ж я і зрадів падінням моїх ворогів, і моє серце сказало: Добре! —

30

I have not allowed my mouth to sin
by invoking a curse against their life —

30

то нехай же тоді моє вухо почує моє прокляття, і нехай перешіптується народ, коли мені чинять зло.

31

if those of my household have never said,
‘Who has not been filled with Job’s meat?’ —

31

Якщо ж часто мої служниці казали: Хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий.

32

but no stranger had to spend the night in the street,
for my door was always open to the traveler —

32

Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, хто приходив.

33

if I have concealed my sin as people do,b
by hiding my guilt in my heart

33

Якщо ж, грішачи, я несвідомо скрив мій гріх,

34

because I so feared the crowd
and so dreaded the contempt of the clans
that I kept silent and would not go outside —

34

бо не посоромився великої юрби, щоб перед ними признатися? Хіба ж дозволив я слабому вийти з моїх дверей з порожнім подолом?

35

(“Oh, that I had someone to hear me!
I sign now my defense — let the Almighty answer me;
let my accuser put his indictment in writing.

35

О, хто б мені дав того, хто вислухав би мене! Якщо я не побоявся Господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось,

36

Surely I would wear it on my shoulder,
I would put it on like a crown.

36

читав, поклавши, як вінець на плечі,

37

I would give him an account of my every step;
I would present it to him as to a ruler.) —

37

і якщо його не віддав я, подерши, і нічого не взявши від боржника,

38

“if my land cries out against me
and all its furrows are wet with tears,

38

якщо проти мене коли-небудь земля застогнала, якщо і її борозни разом заплакали,

39

if I have devoured its yield without payment
or broken the spirit of its tenants,

39

якщо ж я з’їв її силу сам безплатно, якщо ж я засмутив, забравши душу власника землі,

40

then let briers come up instead of wheat
and stinkweed instead of barley.”
The words of Job are ended.

40

то замість пшениці нехай мені вийде будяк, а замість ячменю — бур’ян! І Йов зупинився у своїй мові.

Parallel

New International Version

Переклад Турконяка

Job 31

Йова 31