New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

“Do not mortals have hard service on earth?
Are not their days like those of hired laborers?

1

Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?

2

Like a slave longing for the evening shadows,
or a hired laborer waiting to be paid,

2

Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,

3

so I have been allotted months of futility,
and nights of misery have been assigned to me.

3

Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.

4

When I lie down I think, ‘How long before I get up?’
The night drags on, and I toss and turn until dawn.

4

Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.

5

My body is clothed with worms and scabs,
my skin is broken and festering.

5

Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.

6

“My days are swifter than a weaver’s shuttle,
and they come to an end without hope.

6

Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.

7

Remember, O God, that my life is but a breath;
my eyes will never see happiness again.

7

Згадай (Боже), що життє моє — подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.

8

The eye that now sees me will see me no longer;
you will look for me, but I will be no more.

8

Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, — а мене нема.

9

As a cloud vanishes and is gone,
so one who goes down to the grave does not return.

9

Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,

10

He will never come to his house again;
his place will know him no more.

10

Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.

11

“Therefore I will not keep silent;
I will speak out in the anguish of my spirit,
I will complain in the bitterness of my soul.

11

Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.

12

Am I the sea, or the monster of the deep,
that you put me under guard?

12

Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?

13

When I think my bed will comfort me
and my couch will ease my complaint,

13

Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;

14

even then you frighten me with dreams
and terrify me with visions,

14

Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,

15

so that I prefer strangling and death,
rather than this body of mine.

15

Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.

16

I despise my life; I would not live forever.
Let me alone; my days have no meaning.

16

Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, — та ж днї мої, се марнота!

17

“What is mankind that you make so much of them,
that you give them so much attention,

17

Що ж бо таке чоловік, що його так цїнуєш, та звертаєш на його ввагу твою,

18

that you examine them every morning
and test them every moment?

18

Та що-ранку звідуєшся до його, й що хвилинки вивідуєш його?

19

Will you never look away from me,
or let me alone even for an instant?

19

Докіль же не полишиш, докіль не відойдеш від мене, докіль і слини менї не даси проковтнути (спокійно)?

20

If I have sinned, what have I done to you,
you who see everything we do?
Why have you made me your target?
Have I become a burden to you?a

20

А коли я провинив, то що вчиню тобі, ти наглядниче людей! Чому вчинив єси мене таким мерзенним собі, так що й я самий став тягарем собі?

21

Why do you not pardon my offenses
and forgive my sins?
For I will soon lie down in the dust;
you will search for me, but I will be no more.”

21

Та й чому ж би не простити гріха менї й не зняти з мене проступку мого? та ж от, я ляжу в землю, а завтра, хоч би ти й шукав мене, мене вже не буде.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Job 7

Йова 7