New International Version

Переклад Огієнка

“Do not mortals have hard service on earth?
Are not their days like those of hired laborers?

1

Хіба чоловік на землі — не на службі військо́вій? І його дні — як дні на́ймита!

2

Like a slave longing for the evening shadows,
or a hired laborer waiting to be paid,

2

Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,

3

so I have been allotted months of futility,
and nights of misery have been assigned to me.

3

так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили.

4

When I lie down I think, ‘How long before I get up?’
The night drags on, and I toss and turn until dawn.

4

Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку.

5

My body is clothed with worms and scabs,
my skin is broken and festering.

5

Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́.

6

“My days are swifter than a weaver’s shuttle,
and they come to an end without hope.

6

А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони.

7

Remember, O God, that my life is but a breath;
my eyes will never see happiness again.

7

Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́.

8

The eye that now sees me will see me no longer;
you will look for me, but I will be no more.

8

Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене.

9

As a cloud vanishes and is gone,
so one who goes down to the grave does not return.

9

Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить,

10

He will never come to his house again;
his place will know him no more.

10

не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його.

11

“Therefore I will not keep silent;
I will speak out in the anguish of my spirit,
I will complain in the bitterness of my soul.

11

Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в у́тиску духа свого, нарікати я буду в гірко́ті своєї душі:

12

Am I the sea, or the monster of the deep,
that you put me under guard?

12

Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив?

13

When I think my bed will comfort me
and my couch will ease my complaint,

13

Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“,

14

even then you frighten me with dreams
and terrify me with visions,

14

то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене

15

so that I prefer strangling and death,
rather than this body of mine.

15

І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості.

16

I despise my life; I would not live forever.
Let me alone; my days have no meaning.

16

Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!

17

“What is mankind that you make so much of them,
that you give them so much attention,

17

Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го?

18

that you examine them every morning
and test them every moment?

18

Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш.

19

Will you never look away from me,
or let me alone even for an instant?

19

Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою?

20

If I have sinned, what have I done to you,
you who see everything we do?
Why have you made me your target?
Have I become a burden to you?a

20

Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м?

21

Why do you not pardon my offenses
and forgive my sins?
For I will soon lie down in the dust;
you will search for me, but I will be no more.”

21

І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“.

Parallel

New International Version

Переклад Огієнка

Job 7

Йова 7