New International Version

Переклад Хоменка

The Plague of Locusts

Then the Lord said to Moses, “Go to Pharaoh, for I have hardened his heart and the hearts of his officials so that I may perform these signs of mine among them

1

Господь сказав Мойсеєві: "Піди до фараона; я бо закаменив серце його і його слуг, щоб виконати оці мої знаки посеред них,

2

that you may tell your children and grandchildren how I dealt harshly with the Egyptians and how I performed my signs among them, and that you may know that I am the Lord.”

2

щоб ти оповів це синам і внукам твоїм, що я зробив з єгиптянами і які знаки створив посеред них, щоб ви знали, що я — Господь."

3

So Moses and Aaron went to Pharaoh and said to him, “This is what the Lord, the God of the Hebrews, says: ‘How long will you refuse to humble yourself before me? Let my people go, so that they may worship me.

3

Прийшли Мойсей та Арон до фараона та й промовили до нього: "Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки відмовлятимешся покоритися мені? Відпусти мій народ, щоб послужив мені;

4

If you refuse to let them go, I will bring locusts into your country tomorrow.

4

бо як не схочеш відпустити народу мого, то ось завтра наведу я сарану на край твій.

5

They will cover the face of the ground so that it cannot be seen. They will devour what little you have left after the hail, including every tree that is growing in your fields.

5

І вкриє вона лице землі так, що землі не стане видко, і поїсть останок того, що заціліло у вас ще від граду, та огризе всяке дерево, що росте на ваших полях.

6

They will fill your houses and those of all your officials and all the Egyptians — something neither your parents nor your ancestors have ever seen from the day they settled in this land till now.’ ” Then Moses turned and left Pharaoh.

6

Вона наповнить будинки твої, і будинки усіх слуг твоїх, і будинки всіх єгиптян; такого ще не бачили ні батьки, ні предки твої з того часу, як вони зайняли цю землю й по цей день." Та й обернувшись він вийшов від фараона.

7

Pharaoh’s officials said to him, “How long will this man be a snare to us? Let the people go, so that they may worship the Lord their God. Do you not yet realize that Egypt is ruined?”

7

І промовили слуги фараона до нього: "Докіль цей наворожуватиме на нас нещастя? Відпусти геть цих людей послужити Господеві, Богу їх. Чи й досі ти не помітив, що Єгипет погибає?"

8

Then Moses and Aaron were brought back to Pharaoh. “Go, worship the Lord your God,” he said. “But tell me who will be going.”

8

І завернули Мойсея та Арона до фараона, а він каже їм: "Ідіть, принесіть службу Господеві, Богу вашому. А хто ж це хоче йти?"

9

Moses answered, “We will go with our young and our old, with our sons and our daughters, and with our flocks and herds, because we are to celebrate a festival to the Lord.”

9

Відповів Мойсей: "З юнаками та старими нашими підемо, з синами і дочками нашими, з вівцями й волами нашими підемо; бо то свято Господнє для нас."

10

Pharaoh said, “The Lord be with you — if I let you go, along with your women and children! Clearly you are bent on evil.a

10

І сказав до них: "Нехай Господь буде так з вами, якщо я відпущу вас і приналежне вам! Глядіть, бо щось лихе ви замишляєте собі.

11

No! Have only the men go and worship the Lord, since that’s what you have been asking for.” Then Moses and Aaron were driven out of Pharaoh’s presence.

11

Ні! Не бути цьому! Ідіть собі ви, чоловіки, та й послужіть Господеві, цього ж бо якраз самі домагаєтесь." Та й вигнали їх з-перед фараона.

12

And the Lord said to Moses, “Stretch out your hand over Egypt so that locusts swarm over the land and devour everything growing in the fields, everything left by the hail.”

12

Сказав Господь Мойсеєві: "Простягни руку твою над Єгипетською землею, і налетить сарана на Єгипетську землю й пожере всю траву в краю, усе те, що заціліло від граду."

13

So Moses stretched out his staff over Egypt, and the Lord made an east wind blow across the land all that day and all that night. By morning the wind had brought the locusts;

13

І простяг Мойсей палицю свою над Єгипетською землею. Господь же навів на країну східній вітер увесь той день і всю ніч; а надранком нагнав східній вітер сарану,

14

they invaded all Egypt and settled down in every area of the country in great numbers. Never before had there been such a plague of locusts, nor will there ever be again.

14

що налетіла на всю землю Єгипетську; вона спустилася скрізь у Єгипті тьмою тьменною. Ніколи раніше не було такої сарани, та й потім ніколи не буде.

15

They covered all the ground until it was black. They devoured all that was left after the hail — everything growing in the fields and the fruit on the trees. Nothing green remained on tree or plant in all the land of Egypt.

15

І вкрила лице всієї землі, аж земля почорніла; і пожерла вона всю зелень польову і плоди дерев, що заціліли; не зосталось нічогісінько зеленого на дереві, ані на кущі в полі по всій Єгипетській землі.

16

Pharaoh quickly summoned Moses and Aaron and said, “I have sinned against the Lord your God and against you.

16

Метнувсь фараон покликати Мойсея та Арона та й сказав: "Згрішив я перед Господом, Богом вашим, та й перед вами.

17

Now forgive my sin once more and pray to the Lord your God to take this deadly plague away from me.”

17

І оце, благаю, простіть мені ще цей раз мій гріх і помоліться Господу, Богу вашому, щоб відвернув від мене тільки оцю смерть."

18

Moses then left Pharaoh and prayed to the Lord.

18

То і вийшов Мойсей від фараона та й став молитись Господеві.

19

And the Lord changed the wind to a very strong west wind, which caught up the locusts and carried them into the Red Sea.b Not a locust was left anywhere in Egypt.

19

І навів Господь вітер західній, такий сильний, що зняв сарану вгору та кинув у Червоне море; не зосталось ні однісінької в цілім краю Єгипетськім.

20

But the Lord hardened Pharaoh’s heart, and he would not let the Israelites go.

20

Та Господь окаменив серце фараонове, і не відпустив він синів Ізраїля.

21

The Plague of Darkness

Then the Lord said to Moses, “Stretch out your hand toward the sky so that darkness spreads over Egypt — darkness that can be felt.”

21

Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку твою до неба, і постане так густа темрява над Єгипетською землею, що її можна б дотикатися."

22

So Moses stretched out his hand toward the sky, and total darkness covered all Egypt for three days.

22

Простяг Мойсей руку свою до неба, і постала густа темрява по всій Єгипетській землі аж на три дні.

23

No one could see anyone else or move about for three days. Yet all the Israelites had light in the places where they lived.

23

І не бачив один одного, і ніхто не міг рухнутися з місця свого протягом трьох днів; в оселях же синів Ізраїля було світло.

24

Then Pharaoh summoned Moses and said, “Go, worship the Lord. Even your women and children may go with you; only leave your flocks and herds behind.”

24

Тоді прикликав фараон Мойсея та й каже: "Ідіть служити Господеві, тільки отари та череди ваші нехай зостануться, челядь же ваша нехай (теж) іде з вами."

25

But Moses said, “You must allow us to have sacrifices and burnt offerings to present to the Lord our God.

25

Сказав Мойсей: "Ти сам мусиш дати нам у руки жертви й приноси, щоб ми могли принести їх Господеві, Богу нашому.

26

Our livestock too must go with us; not a hoof is to be left behind. We have to use some of them in worshiping the Lord our God, and until we get there we will not know what we are to use to worship the Lord.”

26

Наша скотина теж піде з нами, не залишиться ні копита; бо з неї братимемо на службу Господеві, Богу нашому; бо ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві, аж покіль не прийдемо туди."

27

But the Lord hardened Pharaoh’s heart, and he was not willing to let them go.

27

Але закаменив Господь серце фараонове, і не схотів він відпустити їх.

28

Pharaoh said to Moses, “Get out of my sight! Make sure you do not appear before me again! The day you see my face you will die.”

28

І сказав йому фараон: "Геть від мене! Та бережись, щоб не з'являвсь більш передо мною, бо того дня, коли побачиш моє лице, смерть тобі!"

29

“Just as you say,” Moses replied. “I will never appear before you again.”

29

Мойсей відповів: "Правду сказав ти: вже не бачитиму лиця твого."

Parallel

New International Version

Переклад Хоменка

Exodus 10

Вихід 10