Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Турконяка
The Plague of Locusts
Then the Lord said to Moses, “Go to Pharaoh, for I have hardened his heart and the hearts of his officials so that I may perform these signs of mine among them
Then the Lord said to Moses, “Go to Pharaoh, for I have hardened his heart and the hearts of his officials so that I may perform these signs of mine among them
І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Увійди до фараона, бо Я зробив непоступливим його серце і серце його рабів, щоб і надалі відбувалися ці ознаки для них.
that you may tell your children and grandchildren how I dealt harshly with the Egyptians and how I performed my signs among them, and that you may know that I am the Lord.”
Щоб ви донесли до вух ваших дітей і до дітей ваших дітей, як Я насміявся з єгиптян, та про Мої ознаки, які Я вчинив серед них. І ви будете знати, що Я — Господь.
So Moses and Aaron went to Pharaoh and said to him, “This is what the Lord, the God of the Hebrews, says: ‘How long will you refuse to humble yourself before me? Let my people go, so that they may worship me.
Тож Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки не бажатимеш вшанувати Мене? Відпусти Мій народ, щоб поклонився Мені.
If you refuse to let them go, I will bring locusts into your country tomorrow.
Якщо ж не забажаєш відпустити Мого народу, то ось Я в цю пору завтра наведу велику сарану на весь твій край.
They will cover the face of the ground so that it cannot be seen. They will devour what little you have left after the hail, including every tree that is growing in your fields.
І вона вкриє поверхню землі, так що не зможеш побачити землю, і поз’їдає всі рештки того, що вціліло у вас після граду, і об’їдене буде кожне дерево, яке росте у вас на землі.
They will fill your houses and those of all your officials and all the Egyptians — something neither your parents nor your ancestors have ever seen from the day they settled in this land till now.’ ” Then Moses turned and left Pharaoh.
Вона наповнить твої будинки і будинки твоєї прислуги, — усі будинки в усій Єгипетській землі. Такого ще ніколи не бачили ні твої батьки, ні їхні прадіди, з дня, відколи існують на землі, аж донині! І, повернувшись, Мойсей вийшов від фараона.
Pharaoh’s officials said to him, “How long will this man be a snare to us? Let the people go, so that they may worship the Lord their God. Do you not yet realize that Egypt is ruined?”
А слуги фараона кажуть йому: Доки він буде для нас колючкою? Відпусти людей, хай поклоняться Господу, своєму Богові! Чи ти не бажаєш усвідомити, що Єгипет знищений?
Then Moses and Aaron were brought back to Pharaoh. “Go, worship the Lord your God,” he said. “But tell me who will be going.”
І повернули Мойсея та Аарона до фараона, і той сказав їм: Підіть поклоніться Господу, вашому Богові. Хто? Хто ті, які підуть?
Moses answered, “We will go with our young and our old, with our sons and our daughters, and with our flocks and herds, because we are to celebrate a festival to the Lord.”
А Мойсей каже: Ми підемо з дітьми і старцями, із синами і дочками, з вівцями і нашою худобою. Адже це — свято для Господа, нашого Бога.
А той відповів їм: Нехай Господь буде так з вами, як я відпускаю вас з вашим майном! Дивіться, у вас — злі наміри!
No! Have only the men go and worship the Lord, since that’s what you have been asking for.” Then Moses and Aaron were driven out of Pharaoh’s presence.
Так не буде! Хай підуть лише чоловіки і поклоняться Богові. Адже ви самі цього домагаєтеся! І їх вигнали з-перед обличчя фараона.
And the Lord said to Moses, “Stretch out your hand over Egypt so that locusts swarm over the land and devour everything growing in the fields, everything left by the hail.”
Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку на Єгипетську землю, і нехай налетить на землю сарана, і нехай поїсть усю рослинність землі й усі плоди дерев, які залишилися після граду.
So Moses stretched out his staff over Egypt, and the Lord made an east wind blow across the land all that day and all that night. By morning the wind had brought the locusts;
І підняв Мойсей посох до неба, і Господь навів на землю південний вітер, — він дув весь той день і всю ніч. Настав ранок, і південний вітер нагнав сарану.
they invaded all Egypt and settled down in every area of the country in great numbers. Never before had there been such a plague of locusts, nor will there ever be again.
Він наніс її на всю Єгипетську землю, — в дуже великій кількості вона осіла на всіх Єгипетських землях. Ні до цього часу не було такої сарани і після цього такої не буде.
They covered all the ground until it was black. They devoured all that was left after the hail — everything growing in the fields and the fruit on the trees. Nothing green remained on tree or plant in all the land of Egypt.
Вона покрила земну поверхню, і земля була знищена. І вона поїла всю рослинність землі й усі плоди на деревах, які залишилися після граду. Не зосталося жодної зелені на деревах і на жодній рослині на рівнині в усій Єгипетській землі.
Pharaoh quickly summoned Moses and Aaron and said, “I have sinned against the Lord your God and against you.
І фараон з поспіхом покликав Мойсея та Аарона, кажучи: Згрішив я перед Господом, вашим Богом, і проти вас.
Now forgive my sin once more and pray to the Lord your God to take this deadly plague away from me.”
Отже, ще й сьогодні простіть мій гріх і помоліться Господу, вашому Богові, нехай забере цю смерть від мене.
І Господь змінив сильний вітер на західний, і підняв сарану, і кинув її в Червоне море, і не залишилося жодної сарани в усій Єгипетській землі.
But the Lord hardened Pharaoh’s heart, and he would not let the Israelites go.
Та Господь зробив непоступливим серце фараона, і синів Ізраїля той не відпустив.
The Plague of Darkness
Then the Lord said to Moses, “Stretch out your hand toward the sky so that darkness spreads over Egypt — darkness that can be felt.”
Then the Lord said to Moses, “Stretch out your hand toward the sky so that darkness spreads over Egypt — darkness that can be felt.”
Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку до неба, і нехай настане темрява в Єгипетській землі — відчутна темрява.
So Moses stretched out his hand toward the sky, and total darkness covered all Egypt for three days.
І Мойсей простягнув руку до неба, — і три дні була темрява: чорні хмари й буря на всій Єгипетській землі.
No one could see anyone else or move about for three days. Yet all the Israelites had light in the places where they lived.
І три дні ніхто не бачив свого брата, і ніхто не вставав зі свого ліжка. А всі сини Ізраїля повсюди, де б вони не перебували, мали світло.
Then Pharaoh summoned Moses and said, “Go, worship the Lord. Even your women and children may go with you; only leave your flocks and herds behind.”
І фараон закликав Мойсея та Аарона, і каже: Ідіть, поклоніться Господу, Богові вашому! Тільки овець і худобу залишіть. А ваше майно нехай іде з вами.
But Moses said, “You must allow us to have sacrifices and burnt offerings to present to the Lord our God.
Та Мойсей сказав: Але ти нам маєш дати тварин на жертви і всепалення, котрі принесемо Господу, Богові нашому.
Our livestock too must go with us; not a hoof is to be left behind. We have to use some of them in worshiping the Lord our God, and until we get there we will not know what we are to use to worship the Lord.”
І наша худоба піде з нами, — тож не залишимо й копита. Адже з них візьмемо для служіння Господу, Богові нашому. Ми ж не знаємо, яким чином будемо поклонятися Господу, Богові нашому, перш ніж прийдемо туди.
But the Lord hardened Pharaoh’s heart, and he was not willing to let them go.
Та непоступливим зробив Господь серце фараона, і той не забажав їх відпустити.
Pharaoh said to Moses, “Get out of my sight! Make sure you do not appear before me again! The day you see my face you will die.”
І каже фараон: Іди від мене! Стережися! Щоб ти більше не намагався побачити моє обличчя, бо в той день, коли з’явишся переді мною, — помреш!