New International Version

Переклад Хоменка

Bricks Without Straw

Afterward Moses and Aaron went to Pharaoh and said, “This is what the Lord, the God of Israel, says: ‘Let my people go, so that they may hold a festival to me in the wilderness.’ ”

1

Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: "Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині."

2

Pharaoh said, “Who is the Lord, that I should obey him and let Israel go? I do not know the Lord and I will not let Israel go.”

2

А фараон відповів: "Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу."

3

Then they said, “The God of the Hebrews has met with us. Now let us take a three-day journey into the wilderness to offer sacrifices to the Lord our God, or he may strike us with plagues or with the sword.”

3

Вони ж сказали: "Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем."

4

But the king of Egypt said, “Moses and Aaron, why are you taking the people away from their labor? Get back to your work!”

4

І відповів їм цар єгипетський: "Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи."

5

Then Pharaoh said, “Look, the people of the land are now numerous, and you are stopping them from working.”

5

Вів далі фараон: "Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи."

6

That same day Pharaoh gave this order to the slave drivers and overseers in charge of the people:

6

І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу:

7

“You are no longer to supply the people with straw for making bricks; let them go and gather their own straw.

7

"Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.

8

But require them to make the same number of bricks as before; don’t reduce the quota. They are lazy; that is why they are crying out, ‘Let us go and sacrifice to our God.’

8

А вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!

9

Make the work harder for the people so that they keep working and pay no attention to lies.”

9

Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені."

10

Then the slave drivers and the overseers went out and said to the people, “This is what Pharaoh says: ‘I will not give you any more straw.

10

Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: "Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.

11

Go and get your own straw wherever you can find it, but your work will not be reduced at all.’ ”

11

Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої."

12

So the people scattered all over Egypt to gather stubble to use for straw.

12

І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.

13

The slave drivers kept pressing them, saying, “Complete the work required of you for each day, just as when you had straw.”

13

Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: "Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома."

14

And Pharaoh’s slave drivers beat the Israelite overseers they had appointed, demanding, “Why haven’t you met your quota of bricks yesterday or today, as before?”

14

І бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: "Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?"

15

Then the Israelite overseers went and appealed to Pharaoh: “Why have you treated your servants this way?

15

Прийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: "Чого знущаєшся так із рабів твоїх?

16

Your servants are given no straw, yet we are told, ‘Make bricks!’ Your servants are being beaten, but the fault is with your own people.”

16

Соломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен."

17

Pharaoh said, “Lazy, that’s what you are — lazy! That is why you keep saying, ‘Let us go and sacrifice to the Lord.’

17

А він і каже: "Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.

18

Now get to work. You will not be given any straw, yet you must produce your full quota of bricks.”

18

А зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено — постачайте."

19

The Israelite overseers realized they were in trouble when they were told, “You are not to reduce the number of bricks required of you for each day.”

19

Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.

20

When they left Pharaoh, they found Moses and Aaron waiting to meet them,

20

Та саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;

21

and they said, “May the Lord look on you and judge you! You have made us obnoxious to Pharaoh and his officials and have put a sword in their hand to kill us.”

21

і кажуть їм: "Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати."

22

God Promises Deliverance

Moses returned to the Lord and said, “Why, Lord, why have you brought trouble on this people? Is this why you sent me?

22

Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: "Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?

23

Ever since I went to Pharaoh to speak in your name, he has brought trouble on this people, and you have not rescued your people at all.”

23

Бо з того часу, як я ввійшов промовляти до фараона твоїм ім'ям, він почав знущатися з людей оцих; а визволити твого народу ти не визволив."

Parallel

New International Version

Переклад Хоменка

Exodus 5

Вихід 5