New International Version

Переклад Огієнка

The Plague on Livestock

Then the Lord said to Moses, “Go to Pharaoh and say to him, ‘This is what the Lord, the God of the Hebrews, says: “Let my people go, so that they may worship me.”

1

І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

2

If you refuse to let them go and continue to hold them back,

2

Бо коли ти відмо́вишся відпустити, і бу́деш держати їх ще,

3

the hand of the Lord will bring a terrible plague on your livestock in the field — on your horses, donkeys and camels and on your cattle, sheep and goats.

3

то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на ко́нях, на ослах, на верблю́дах, на худобі великій і дрібній, — морови́ця дуже тяжка́.

4

But the Lord will make a distinction between the livestock of Israel and that of Egypt, so that no animal belonging to the Israelites will die.’ ”

4

І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам“.

5

The Lord set a time and said, “Tomorrow the Lord will do this in the land.”

5

І призна́чив Господь уста́лений час, кажучи: „Узавтра Господь зробить цю річ у цім кра́ї“.

6

And the next day the Lord did it: All the livestock of the Egyptians died, but not one animal belonging to the Israelites died.

6

І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

7

Pharaoh investigated and found that not even one of the animals of the Israelites had died. Yet his heart was unyielding and he would not let the people go.

7

І послав фараон довідатись, — а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, — і не відпустив він народу того!

8

The Plague of Boils

Then the Lord said to Moses and Aaron, “Take handfuls of soot from a furnace and have Moses toss it into the air in the presence of Pharaoh.

8

I сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Візьміть собі повні ваші жмені сажі з пе́чі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

9

It will become fine dust over the whole land of Egypt, and festering boils will break out on people and animals throughout the land.”

9

І стане вона ку́рявою над усією єгипетською землею, а на люди́ні й скотині стане гнояка́ми, що кинуться прища́ми в усьо́му єгипетському кра́ї“.

10

So they took soot from a furnace and stood before Pharaoh. Moses tossed it into the air, and festering boils broke out on people and animals.

10

І набрали вони сажі з пе́чі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищува́ті гнояки́, що кинулися на люди́ні й на скотині.

11

The magicians could not stand before Moses because of the boils that were on them and on all the Egyptians.

11

А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки́, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єги́птянах.

12

But the Lord hardened Pharaoh’s heart and he would not listen to Moses and Aaron, just as the Lord had said to Moses.

12

І вчинив запеклим Господь фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

13

The Plague of Hail

Then the Lord said to Moses, “Get up early in the morning, confront Pharaoh and say to him, ‘This is what the Lord, the God of the Hebrews, says: Let my people go, so that they may worship me,

13

І сказав Господь до Мойсея: „У стань рано вра́нці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

14

or this time I will send the full force of my plagues against you and against your officials and your people, so you may know that there is no one like me in all the earth.

14

Бо цим ра́зом Я пошлю́ всі ура́зи Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на наро́д твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

15

For by now I could have stretched out my hand and struck you and your people with a plague that would have wiped you off the earth.

15

Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би ви́гублений із землі.

16

But I have raised you upa for this very purpose, that I might show you my power and that my name might be proclaimed in all the earth.

16

Але Я для то́го залиши́в тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповіда́ли про Йме́ння Моє по всій землі.

17

You still set yourself against my people and will not let them go.

17

Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити.

18

Therefore, at this time tomorrow I will send the worst hailstorm that has ever fallen on Egypt, from the day it was founded till now.

18

Ось Я взавтра, цього са́ме ча́су, зішлю дощем тяже́нний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

19

Give an order now to bring your livestock and everything you have in the field to a place of shelter, because the hail will fall on every person and animal that has not been brought in and is still out in the field, and they will die.’ ”

19

А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна люди́на й худоба, що буде застукана в полі, і не бу́де за́брана додому, — то зійде на них град, і вони повмирають!“

20

Those officials of Pharaoh who feared the word of the Lord hurried to bring their slaves and their livestock inside.

20

Хто з фараонових рабів боявся Господнього сло́ва, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

21

But those who ignored the word of the Lord left their slaves and livestock in the field.

21

А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалиша́в рабів своїх та худобу свою на полі.

22

Then the Lord said to Moses, “Stretch out your hand toward the sky so that hail will fall all over Egypt — on people and animals and on everything growing in the fields of Egypt.”

22

І сказав Господь до Мойсея: „Простягни́ свою руку до неба, — і нехай буде град у всьому єгипетському кра́ї на люди́ну, і на худобу, і на всю польову́ траву в єгипетській землі!“

23

When Moses stretched out his staff toward the sky, the Lord sent thunder and hail, and lightning flashed down to the ground. So the Lord rained hail on the land of Egypt;

23

І простяг Мойсей па́лицю свою до неба, — і Господь дав гро́ми та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощи́в градом на єгипетську землю.

24

hail fell and lightning flashed back and forth. It was the worst storm in all the land of Egypt since it had become a nation.

24

І був град, і огонь горів посеред тяже́нного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім кра́ї, відко́ли він став був наро́дом.

25

Throughout Egypt hail struck everything in the fields — both people and animals; it beat down everything growing in the fields and stripped every tree.

25

І повибивав той град у всім єгипетськім кра́ї все, що на полі, — від люди́ни аж до худоби! І всю польову́ росли́нність побив той град, а кожне польове́ дерево поламав!

26

The only place it did not hail was the land of Goshen, where the Israelites were.

26

Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було гра́ду.

27

Then Pharaoh summoned Moses and Aaron. “This time I have sinned,” he said to them. “The Lord is in the right, and I and my people are in the wrong.

27

І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі!

28

Pray to the Lord, for we have had enough thunder and hail. I will let you go; you don’t have to stay any longer.”

28

Благайте Господа, і до́сить бути Божим грома́м та гра́дові! А я відпущу́ вас, і ви більше не зали́шитеся“.

29

Moses replied, “When I have gone out of the city, I will spread out my hands in prayer to the Lord. The thunder will stop and there will be no more hail, so you may know that the earth is the Lord’s.

29

І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля!

30

But I know that you and your officials still do not fear the Lord God.”

30

А ти й раби твої, — знаю я, що ви ще не боїте́ся перед лицем Господа Бога!“

31

(The flax and barley were destroyed, since the barley had headed and the flax was in bloom.

31

А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

32

The wheat and spelt, however, were not destroyed, because they ripen later.)

32

А пшениця та жито не були ви́биті, бо пі́зні вони.

33

Then Moses left Pharaoh and went out of the city. He spread out his hands toward the Lord; the thunder and hail stopped, and the rain no longer poured down on the land.

33

І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю.

34

When Pharaoh saw that the rain and hail and thunder had stopped, he sinned again: He and his officials hardened their hearts.

34

І побачив фараон, що перестав дощ, і град та гро́ми, — та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби́ його.

35

So Pharaoh’s heart was hard and he would not let the Israelites go, just as the Lord had said through Moses.

35

І стало запеклим фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.

Parallel

New International Version

Переклад Огієнка

Exodus 9

Вихід 9