New International Version

Переклад Турконяка

Pleasures Are Meaningless

I said to myself, “Come now, I will test you with pleasure to find out what is good.” But that also proved to be meaningless.

1

Я промовив у своєму серці: Давай випробую тебе веселістю, тож поглянь на добро! Ось і це марнота.

2

“Laughter,” I said, “is madness. And what does pleasure accomplish?”

2

Я сказав сміхові: Крутійство! А веселості: Що це ти чиниш?

3

I tried cheering myself with wine, and embracing folly — my mind still guiding me with wisdom. I wanted to see what was good for people to do under the heavens during the few days of their lives.

3

Я перевірив у своєму серці, чи буде тягнути до вина моє тіло, — та моє серце провадило в мудрості. Я намагався схопити безумність, доки не побачу, у чому добро для людських синів, яке чинитимуть під сонцем усю кількість днів їхнього життя.

4

I undertook great projects: I built houses for myself and planted vineyards.

4

Я звеличив мої творіння, збудував собі доми, насадив собі виноградники,

5

I made gardens and parks and planted all kinds of fruit trees in them.

5

зробив собі огорожі та сади і посадив у них дерево всякого плоду.

6

I made reservoirs to water groves of flourishing trees.

6

Я зробив собі ставки для води, щоб наводнювати з них ліс, що породжував дерева.

7

I bought male and female slaves and had other slaves who were born in my house. I also owned more herds and flocks than anyone in Jerusalem before me.

7

Я придбав рабів і рабинь, і були в мене ті, що народилися в домі, і в мене було велике надбання стад і череда понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі.

8

I amassed silver and gold for myself, and the treasure of kings and provinces. I acquired male and female singers, and a harema as well — the delights of a man’s heart.

8

Я зібрав собі золото, срібло і особисті маєтки царів та країн. Я настановив собі співаків, співачок і приємності людських синів, виночерпіїв і виночерпинь.

9

I became greater by far than anyone in Jerusalem before me. In all this my wisdom stayed with me.

9

І я звеличився, і додав понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі. І моя мудрість установлена була в мені.

10

I denied myself nothing my eyes desired;
I refused my heart no pleasure.
My heart took delight in all my labor,
and this was the reward for all my toil.

10

І все, що мої очі попросили, я від них не відняв, я не заборонив моєму серцю жодної веселості, бо моє серце веселилося всяким моїм трудом, і це стало моєю часткою від усякої моєї праці.

11

Yet when I surveyed all that my hands had done
and what I had toiled to achieve,
everything was meaningless, a chasing after the wind;
nothing was gained under the sun.

11

Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем.

12

Wisdom and Folly Are Meaningless

Then I turned my thoughts to consider wisdom,
and also madness and folly.
What more can the king’s successor do
than what has already been done?

12

Я поглянув, щоб побачити мудрість, плутанину і безумність. Бо хто — людина, яка піде за порадою, що в усьому виконав її?

13

I saw that wisdom is better than folly,
just as light is better than darkness.

13

І я побачив, що є більше мудрості від безумності, як більше світла від темряви.

14

The wise have eyes in their heads,
while the fool walks in the darkness;
but I came to realize
that the same fate overtakes them both.

14

Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма.

15

Then I said to myself,
“The fate of the fool will overtake me also.
What then do I gain by being wise?”
I said to myself,
“This too is meaningless.”

15

І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.

16

For the wise, like the fool, will not be long remembered;
the days have already come when both have been forgotten.
Like the fool, the wise too must die!

16

Адже немає пам’яті мудрого з безумним навіки, оскільки вже в днях, що приходять, усе буде забуте. Яким чином мудрий помирає з безумним?

17

Toil Is Meaningless

So I hated life, because the work that is done under the sun was grievous to me. All of it is meaningless, a chasing after the wind.

17

Я зненавидів життя, бо лукаве переді мною творіння зроблене під сонцем, бо все — марнота і бажання духа.

18

I hated all the things I had toiled for under the sun, because I must leave them to the one who comes after me.

18

Я зненавидів увесь мій труд, яким я працюю під сонцем, бо залишаю його людині, що буде після мене.

19

And who knows whether that person will be wise or foolish? Yet they will have control over all the fruit of my toil into which I have poured my effort and skill under the sun. This too is meaningless.

19

І хто знає, чи мудрий буде, чи дурний? І він володітиме всім моїм трудом, яким я працював, і яким я мудрував під сонцем. Та це ж — марнота.

20

So my heart began to despair over all my toilsome labor under the sun.

20

І я відвернувся, щоб відставити від мого серця весь труд, яким я трудився під сонцем.

21

For a person may labor with wisdom, knowledge and skill, and then they must leave all they own to another who has not toiled for it. This too is meaningless and a great misfortune.

21

Бо є чоловік, труд якого в мудрості, у пізнанні та в мужності, і чоловік, який не трудився в ньому, дасть йому його частку. Це — марнота і велике зло.

22

What do people get for all the toil and anxious striving with which they labor under the sun?

22

Бо що буває із чоловіком в усьому його труді та в бажанні його серця, яким він трудиться під сонцем?

23

All their days their work is grief and pain; even at night their minds do not rest. This too is meaningless.

23

Адже всі його дні є днями страждань і гніву, його плутанина, і вночі його серце не спить. Це ж є марнота.

24

A person can do nothing better than to eat and drink and find satisfaction in their own toil. This too, I see, is from the hand of God,

24

Не є добром для людини те, що їсть, що п’є і що покаже своїй душі, добро — в його труді. І я побачив, що це від Божої руки.

25

for without him, who can eat or find enjoyment?

25

Бо хтось їсть, а хтось стримується без Нього.

26

To the person who pleases him, God gives wisdom, knowledge and happiness, but to the sinner he gives the task of gathering and storing up wealth to hand it over to the one who pleases God. This too is meaningless, a chasing after the wind.

26

Адже доброму чоловікові перед Його обличчям Він дав мудрість, пізнання і веселість. А тому, що грішить, дав плутанину, щоб побільшити і зібрати, аби дати доброму перед Божим обличчям. Адже і це — марнота та порив духа.

Parallel

New International Version

Переклад Турконяка

Ecclesiastes 2

Екклезіаста 2