New International Version

He has made everything beautiful in its time. He has also set eternity in the human heart; yeta no one can fathom what God has done from beginning to end.

11

Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.

12

I know that there is nothing better for people than to be happy and to do good while they live.

12

Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.

13

That each of them may eat and drink, and find satisfaction in all their toil — this is the gift of God.

13

І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.

14

I know that everything God does will endure forever; nothing can be added to it and nothing taken from it. God does it so that people will fear him.

14

Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.

15

Whatever is has already been,
and what will be has been before;
and God will call the past to account.b

15

Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.

16

And I saw something else under the sun:
In the place of judgment — wickedness was there,
in the place of justice — wickedness was there.

16

Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.

17

I said to myself,
“God will bring into judgment
both the righteous and the wicked,
for there will be a time for every activity,
a time to judge every deed.”

17

І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.

18

I also said to myself, “As for humans, God tests them so that they may see that they are like the animals.

18

І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.

19

Surely the fate of human beings is like that of the animals; the same fate awaits them both: As one dies, so dies the other. All have the same breathc; humans have no advantage over animals. Everything is meaningless.

19

Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.

20

All go to the same place; all come from dust, and to dust all return.

20

Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.

21

Who knows if the human spirit rises upward and if the spirit of the animal goes down into the earth?”

21

Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?

22

So I saw that there is nothing better for a person than to enjoy their work, because that is their lot. For who can bring them to see what will happen after them?

22

Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Ecclesiastes 3

Екклезіаста 3