New International Version

He has made everything beautiful in its time. He has also set eternity in the human heart; yeta no one can fathom what God has done from beginning to end.

11

— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.

12

I know that there is nothing better for people than to be happy and to do good while they live.

12

Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.

13

That each of them may eat and drink, and find satisfaction in all their toil — this is the gift of God.

13

I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!

14

I know that everything God does will endure forever; nothing can be added to it and nothing taken from it. God does it so that people will fear him.

14

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

15

Whatever is has already been,
and what will be has been before;
and God will call the past to account.b

15

Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!

16

And I saw something else under the sun:
In the place of judgment — wickedness was there,
in the place of justice — wickedness was there.

16

І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.

17

I said to myself,
“God will bring into judgment
both the righteous and the wicked,
for there will be a time for every activity,
a time to judge every deed.”

17

Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.

18

I also said to myself, “As for humans, God tests them so that they may see that they are like the animals.

18

Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,

19

Surely the fate of human beings is like that of the animals; the same fate awaits them both: As one dies, so dies the other. All have the same breathc; humans have no advantage over animals. Everything is meaningless.

19

бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!

20

All go to the same place; all come from dust, and to dust all return.

20

Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.

21

Who knows if the human spirit rises upward and if the spirit of the animal goes down into the earth?”

21

Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?

22

So I saw that there is nothing better for a person than to enjoy their work, because that is their lot. For who can bring them to see what will happen after them?

22

І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?

Parallel

New International Version

Переклад Огієнка

Ecclesiastes 3

Екклезіаста 3