New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Isaiah’s Commission

In the year that King Uzziah died, I saw the Lord, high and exalted, seated on a throne; and the train of his robe filled the temple.

1

В роцї, коли царь Озія помер, бачив я Господа на високому й піднесеному престолї, а краї ризи його наповнили храм.

2

Above him were seraphim, each with six wings: With two wings they covered their faces, with two they covered their feet, and with two they were flying.

2

Кр угом його стояли серафими, а кожен о шістьох крилах: двома закривав собі кожен лице, двома закривав собі ноги, а двома лїтав.

3

And they were calling to one another:
“Holy, holy, holy is the Lord Almighty;
the whole earth is full of his glory.”

3

І покликували вони один до одного: Сьвят, сьвят, сьвят Господь сил, вся земля повна слави його!

4

At the sound of their voices the doorposts and thresholds shook and the temple was filled with smoke.

4

І хитались підвалини й пороги від голосного поклику їх, а будинок сповнився димом.

5

“Woe to me!” I cried. “I am ruined! For I am a man of unclean lips, and I live among a people of unclean lips, and my eyes have seen the King, the Lord Almighty.”

5

І промовив я: Горе менї! погибель моя! я бо людина з нечистими устами, й живу між людьми з нечистими губами, — а се ж очі мої бачили Господа сил небесних!

6

Then one of the seraphim flew to me with a live coal in his hand, which he had taken with tongs from the altar.

6

На се прилетїв до мене один серафим із жаріючим углем у руцї, що взяв клїщами з жертівника;

7

With it he touched my mouth and said, “See, this has touched your lips; your guilt is taken away and your sin atoned for.”

7

І приторкнувся ним до моїх уст, і промовив: Приторкнулось оце до твоїх уст, і взята від тебе беззаконність твоя й з гріха твого ти очищений.

8

Then I heard the voice of the Lord saying, “Whom shall I send? And who will go for us?”
And I said, “Here am I. Send me!”

8

І почув я голос Господень, що говорив: Кого б менї послати, й хто нам пійде? І сказав я: Ось я, пошли мене!

9

He said, “Go and tell this people:
“ ‘Be ever hearing, but never understanding;
be ever seeing, but never perceiving.’

9

І відказав він: Іди й промов до тих людей: Слухати мете й не зрозумієте, і дивити метесь очима, та не вбачати мете;

10

Make the heart of this people calloused;
make their ears dull
and close their eyes.a
Otherwise they might see with their eyes,
hear with their ears,
understand with their hearts,
and turn and be healed.”

10

Бо запеклося серце в сього народу, й тяжко чують ушима, та й очі свої затулили, щоб не бачити очима, й не почути ушима; й не второпають серцем, та й не навернуться, щоб я їх оздоровив.

11

Then I said, “For how long, Lord?”
And he answered:
“Until the cities lie ruined
and without inhabitant,
until the houses are left deserted
and the fields ruined and ravaged,

11

І промовив я: Докіль же сього, Господи? А він сказав: Докіль не опустїють міста й не зостануть без осадників, а доми без людей, та докіль земля отта цїлком не стане пустинею.

12

until the Lord has sent everyone far away
and the land is utterly forsaken.

12

І далеко займе Господь людей (в неволю), й пусто-глухо в землї стане.

13

And though a tenth remains in the land,
it will again be laid waste.
But as the terebinth and oak
leave stumps when they are cut down,
so the holy seed will be the stump in the land.”

13

І коли б ще десята частина зосталась на нїй і назад вернулась, та знов буде спустошена; та як із теребинта й з дуба, коли їх зрубати, зостається корінь, так сьвяте насїннє вийде з кореня того.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Isaiah 6

Ісаї 6