New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

I am the man who has seen affliction
by the rod of the Lord’s wrath.

1

Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;

2

He has driven me away and made me walk
in darkness rather than light;

2

Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.

3

indeed, he has turned his hand against me
again and again, all day long.

3

Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;

4

He has made my skin and my flesh grow old
and has broken my bones.

4

Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;

5

He has besieged me and surrounded me
with bitterness and hardship.

5

Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;

6

He has made me dwell in darkness
like those long dead.

6

Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;

7

He has walled me in so I cannot escape;
he has weighed me down with chains.

7

Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;

8

Even when I call out or cry for help,
he shuts out my prayer.

8

Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;

9

He has barred my way with blocks of stone;
he has made my paths crooked.

9

Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.

10

Like a bear lying in wait,
like a lion in hiding,

10

Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;

11

he dragged me from the path and mangled me
and left me without help.

11

Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;

12

He drew his bow
and made me the target for his arrows.

12

Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;

13

He pierced my heart
with arrows from his quiver.

13

Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.

14

I became the laughingstock of all my people;
they mock me in song all day long.

14

Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.

15

He has filled me with bitter herbs
and given me gall to drink.

15

До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;

16

He has broken my teeth with gravel;
he has trampled me in the dust.

16

Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.

17

I have been deprived of peace;
I have forgotten what prosperity is.

17

Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,

18

So I say, “My splendor is gone
and all that I had hoped from the Lord.”

18

І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.

19

I remember my affliction and my wandering,
the bitterness and the gall.

19

О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!

20

I well remember them,
and my soul is downcast within me.

20

Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.

21

Yet this I call to mind
and therefore I have hope:

21

Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:

22

Because of the Lord’s great love we are not consumed,
for his compassions never fail.

22

Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.

23

They are new every morning;
great is your faithfulness.

23

Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!

24

I say to myself, “The Lord is my portion;
therefore I will wait for him.”

24

Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.

25

The Lord is good to those whose hope is in him,
to the one who seeks him;

25

Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.

26

it is good to wait quietly
for the salvation of the Lord.

26

Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.

27

It is good for a man to bear the yoke
while he is young.

27

Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);

28

Let him sit alone in silence,
for the Lord has laid it on him.

28

(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;

29

Let him bury his face in the dust —
there may yet be hope.

29

А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;

30

Let him offer his cheek to one who would strike him,
and let him be filled with disgrace.

30

Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;

31

For no one is cast off
by the Lord forever.

31

Бо не на віки Господь покидає;

32

Though he brings grief, he will show compassion,
so great is his unfailing love.

32

Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;

33

For he does not willingly bring affliction
or grief to anyone.

33

Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,

34

To crush underfoot
all prisoners in the land,

34

А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,

35

to deny people their rights
before the Most High,

35

Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,

36

to deprive them of justice —
would not the Lord see such things?

36

Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?

37

Who can speak and have it happen
if the Lord has not decreed it?

37

Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!

38

Is it not from the mouth of the Most High
that both calamities and good things come?

38

Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?

39

Why should the living complain
when punished for their sins?

39

Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.

40

Let us examine our ways and test them,
and let us return to the Lord.

40

Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;

41

Let us lift up our hearts and our hands
to God in heaven, and say:

41

Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):

42

“We have sinned and rebelled
and you have not forgiven.

42

Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;

43

“You have covered yourself with anger and pursued us;
you have slain without pity.

43

Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;

44

You have covered yourself with a cloud
so that no prayer can get through.

44

Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;

45

You have made us scum and refuse
among the nations.

45

Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.

46

“All our enemies have opened their mouths
wide against us.

46

Отворили на нас роти свої всї вороги наші.

47

We have suffered terror and pitfalls,
ruin and destruction.”

47

Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.

48

Streams of tears flow from my eyes
because my people are destroyed.

48

Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.

49

My eyes will flow unceasingly,
without relief,

49

Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,

50

until the Lord looks down
from heaven and sees.

50

Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.

51

What I see brings grief to my soul
because of all the women of my city.

51

Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.

52

Those who were my enemies without cause
hunted me like a bird.

52

Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;

53

They tried to end my life in a pit
and threw stones at me;

53

Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.

54

the waters closed over my head,
and I thought I was about to perish.

54

Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!

55

I called on your name, Lord,
from the depths of the pit.

55

І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:

56

You heard my plea: “Do not close your ears
to my cry for relief.”

56

Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!

57

You came near when I called you,
and you said, “Do not fear.”

57

Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!

58

You, Lord, took up my case;
you redeemed my life.

58

Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.

59

Lord, you have seen the wrong done to me.
Uphold my cause!

59

Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!

60

You have seen the depth of their vengeance,
all their plots against me.

60

Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.

61

Lord, you have heard their insults,
all their plots against me —

61

Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,

62

what my enemies whisper and mutter
against me all day long.

62

(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.

63

Look at them! Sitting or standing,
they mock me in their songs.

63

Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.

64

Pay them back what they deserve, Lord,
for what their hands have done.

64

О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;

65

Put a veil over their hearts,
and may your curse be on them!

65

Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;

66

Pursue them in anger and destroy them
from under the heavens of the Lord.

66

Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Lamentations 3

Плач Єремії 3