Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Огієнка
The People Rebel
That night all the members of the community raised their voices and wept aloud.
That night all the members of the community raised their voices and wept aloud.
І зняла́ зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.
All the Israelites grumbled against Moses and Aaron, and the whole assembly said to them, “If only we had died in Egypt! Or in this wilderness!
І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: „О, якби ми померли були́ в єгипетськім кра́ї, або щоб ми померли були в цій пустині!
Why is the Lord bringing us to this land only to let us fall by the sword? Our wives and children will be taken as plunder. Wouldn’t it be better for us to go back to Egypt?”
І нащо Господь провадить нас до того кра́ю, щоб нам попа́дати від меча? Жінки́ наші та діти наші стануть здо́биччю... Чи не краще нам верну́тися до Єгипту?“
And they said to each other, “We should choose a leader and go back to Egypt.”
І сказали вони один до о́дного: „Оберімо собі го́лову, та й вертаймось до Єгипту!“
Then Moses and Aaron fell facedown in front of the whole Israelite assembly gathered there.
I впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.
Joshua son of Nun and Caleb son of Jephunneh, who were among those who had explored the land, tore their clothes
А Ісу́с, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,
and said to the entire Israelite assembly, “The land we passed through and explored is exceedingly good.
та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: „Той край, що перейшли́ ми по ньому, щоб розвідати його, край той дуже-дуже хороший!
If the Lord is pleased with us, he will lead us into that land, a land flowing with milk and honey, and will give it to us.
Якщо Господь уподо́бає Собі нас, то впровадить нас до того Кра́ю, і дасть його нам, край, який тече молоком та медом.
Only do not rebel against the Lord. And do not be afraid of the people of the land, because we will devour them. Their protection is gone, but the Lord is with us. Do not be afraid of them.”
Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся наро́ду того кра́ю, бо вони — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, — не бійтеся їх!
But the whole assembly talked about stoning them. Then the glory of the Lord appeared at the tent of meeting to all the Israelites.
І сказала була вся громада, щоб камі́нням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізра́їлевим синам...
The Lord said to Moses, “How long will these people treat me with contempt? How long will they refuse to believe in me, in spite of all the signs I have performed among them?
І промовив Господь до Мойсея: „Аж доки буде цей наро́д зневажа́ти Мене, і аж доки не будуть вони ві́рувати в Мене, у всі ті озна́ки, що Я учинив був серед нього?
I will strike them down with a plague and destroy them, but I will make you into a nation greater and stronger than they.”
Ударю його поразою, і позба́влю його насліддя, а тебе зроблю́ народом більшим і сильнішим від нього“.
Moses said to the Lord, “Then the Egyptians will hear about it! By your power you brought these people up from among them.
І сказав Мойсей до Господа: „І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою наро́д цей,
And they will tell the inhabitants of this land about it. They have already heard that you, Lord, are with these people and that you, Lord, have been seen face to face, that your cloud stays over them, and that you go before them in a pillar of cloud by day and a pillar of fire by night.
та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, —
If you put all these people to death, leaving none alive, the nations who have heard this report about you will say,
якщо заб'єш Ти цей наро́д, як одну люди́ну, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:
‘The Lord was not able to bring these people into the land he promised them on oath, so he slaughtered them in the wilderness.’
Через неспромо́жність Господа впрова́дити той народ до кра́ю, якого Він заприся́г був їм, вигубив їх у пустині.
“Now may the Lord’s strength be displayed, just as you have declared:
А тепер нехай же звели́читься сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:
‘The Lord is slow to anger, abounding in love and forgiving sin and rebellion. Yet he does not leave the guilty unpunished; he punishes the children for the sin of the parents to the third and fourth generation.’
„Господь довготерпели́вий, і багатомилости́вий, Він прощає провину та пере́ступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколі́ннях“.
In accordance with your great love, forgive the sin of these people, just as you have pardoned them from the time they left Egypt until now.”
Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як проща́в Ти цьому наро́дові від Єгипту й аж сюди!“
The Lord replied, “I have forgiven them, as you asked.
А Господь сказав: „Я простив за словом твоїм.
Nevertheless, as surely as I live and as surely as the glory of the Lord fills the whole earth,
Але, як Я живий, — слава Господня напо́внить увесь оцей край.
not one of those who saw my glory and the signs I performed in Egypt and in the wilderness but who disobeyed me and tested me ten times —
Тому́ всі ті люди, що бачили славу Мою та озна́ки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробо́вували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,
not one of them will ever see the land I promised on oath to their ancestors. No one who has treated me with contempt will ever see it.
поправді кажу, — не побачать вони того кра́ю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його́!
But because my servant Caleb has a different spirit and follows me wholeheartedly, I will bring him into the land he went to, and his descendants will inherit it.
Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він вико́нував накази Мої, то Я введу́ його до того краю, куди він увійшов був, і пото́мство його оволодіє ним.
А амалики́тянин та ханаане́янин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й руша́йте на пустиню дорогою Червоного моря!“
“How long will this wicked community grumble against me? I have heard the complaints of these grumbling Israelites.
„Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Наріка́ння Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.
So tell them, ‘As surely as I live, declares the Lord, I will do to you the very thing I heard you say:
Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, — як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю́ вам.
In this wilderness your bodies will fall — every one of you twenty years old or more who was counted in the census and who has grumbled against me.
У цій пустині попа́дають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти́ літ і вище, що нарікали на Мене.
Not one of you will enter the land I swore with uplifted hand to make your home, except Caleb son of Jephunneh and Joshua son of Nun.
Поправді кажу, — ви не ввійдете до того кра́ю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, — окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Нави́нового.
As for your children that you said would be taken as plunder, I will bring them in to enjoy the land you have rejected.
А діти ваші, що про них казали ви: станете здо́биччю ворогові, то впрова́джу Я їх, і пізнають вони цей край, яким ви обри́дили.
But as for you, your bodies will fall in this wilderness.
І ваші власні трупи попа́дають у цій пустині!
Your children will be shepherds here for forty years, suffering for your unfaithfulness, until the last of your bodies lies in the wilderness.
А ваші сини будуть блукати на пустині со́рок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки ви́гинуть ваші трупи на пустині.
For forty years — one year for each of the forty days you explored the land — you will suffer for your sins and know what it is like to have me against you.’
Числом тих днів, що розві́дували ви той край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день — сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
I, the Lord, have spoken, and I will surely do these things to this whole wicked community, which has banded together against me. They will meet their end in this wilderness; here they will die.”
Я, Господь, говорив: Поправді кажу, — оце зроблю́ всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають“.
So the men Moses had sent to explore the land, who returned and made the whole community grumble against him by spreading a bad report about it —
А ті люди, яких Мойсей послав був розві́дати той край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той край,
these men who were responsible for spreading the bad report about the land were struck down and died of a plague before the Lord.
то ті люди, що пустили були злу вістку на той край, повмирали від пора́зи перед Господнім лицем.
Of the men who went to explore the land, only Joshua son of Nun and Caleb son of Jephunneh survived.
А Ісус, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, жили́ з тих людей, що ходили розвідати той край.
When Moses reported this to all the Israelites, they mourned bitterly.
І говорив Мойсей ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, — і наро́д був у тяжкій жало́бі!
Early the next morning they set out for the highest point in the hill country, saying, “Now we are ready to go up to the land the Lord promised. Surely we have sinned!”
І повставали вони рано вранці, та й повихо́дили на верхі́в'я гори, говорячи: „Ось ми, — і ми пі́демо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили“.
But Moses said, “Why are you disobeying the Lord’s command? This will not succeed!
А Мойсей сказав: „Чому́ ж ви переступаєте нака́з Господній? Таж це не вдасться!
Do not go up, because the Lord is not with you. You will be defeated by your enemies,
Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то бу́дете побиті своїми ворогами.
for the Amalekites and the Canaanites will face you there. Because you have turned away from the Lord, he will not be with you and you will fall by the sword.”
Бо там перед вами амалики́тянин і ханаане́янин, і ви попа́даєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами“.
Nevertheless, in their presumption they went up toward the highest point in the hill country, though neither Moses nor the ark of the Lord’s covenant moved from the camp.
Але вони осмі́лилися вийти на верхів'я гори, а ковче́г свідоцтва Господнього та Мойсей не ру́шилися з-посеред табо́ру.