New International Version

Salt and Light

“You are the salt of the earth. But if the salt loses its saltiness, how can it be made salty again? It is no longer good for anything, except to be thrown out and trampled underfoot.

13

Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тодї вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.

14

“You are the light of the world. A town built on a hill cannot be hidden.

14

Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;

15

Neither do people light a lamp and put it under a bowl. Instead they put it on its stand, and it gives light to everyone in the house.

15

і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї,

16

In the same way, let your light shine before others, that they may see your good deeds and glorify your Father in heaven.

16

так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.

17

The Fulfillment of the Law

“Do not think that I have come to abolish the Law or the Prophets; I have not come to abolish them but to fulfill them.

17

Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.

18

For truly I tell you, until heaven and earth disappear, not the smallest letter, not the least stroke of a pen, will by any means disappear from the Law until everything is accomplished.

18

Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.

19

Therefore anyone who sets aside one of the least of these commands and teaches others accordingly will be called least in the kingdom of heaven, but whoever practices and teaches these commands will be called great in the kingdom of heaven.

19

Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.

20

For I tell you that unless your righteousness surpasses that of the Pharisees and the teachers of the law, you will certainly not enter the kingdom of heaven.

20

Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.

21

Murder

“You have heard that it was said to the people long ago, ‘You shall not murder,a and anyone who murders will be subject to judgment.’

21

Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.

22

But I tell you that anyone who is angry with a brother or sisterbc will be subject to judgment. Again, anyone who says to a brother or sister, ‘Raca,’d is answerable to the court. And anyone who says, ‘You fool!’ will be in danger of the fire of hell.

22

Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака, на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекольний.

23

“Therefore, if you are offering your gift at the altar and there remember that your brother or sister has something against you,

23

Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;

24

leave your gift there in front of the altar. First go and be reconciled to them; then come and offer your gift.

24

зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій.

25

“Settle matters quickly with your adversary who is taking you to court. Do it while you are still together on the way, or your adversary may hand you over to the judge, and the judge may hand you over to the officer, and you may be thrown into prison.

25

Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.

26

Truly I tell you, you will not get out until you have paid the last penny.

26

Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.

27

Adultery

“You have heard that it was said, ‘You shall not commit adultery.’e

27

Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.

28

But I tell you that anyone who looks at a woman lustfully has already committed adultery with her in his heart.

28

Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серцї своїм.

29

If your right eye causes you to stumble, gouge it out and throw it away. It is better for you to lose one part of your body than for your whole body to be thrown into hell.

29

Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло.

30

And if your right hand causes you to stumble, cut it off and throw it away. It is better for you to lose one part of your body than for your whole body to go into hell.

30

І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло.

31

Divorce

“It has been said, ‘Anyone who divorces his wife must give her a certificate of divorce.’f

31

Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.

32

But I tell you that anyone who divorces his wife, except for sexual immorality, makes her the victim of adultery, and anyone who marries a divorced woman commits adultery.

32

Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.

33

Oaths

“Again, you have heard that it was said to the people long ago, ‘Do not break your oath, but fulfill to the Lord the vows you have made.’

33

Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.

34

But I tell you, do not swear an oath at all: either by heaven, for it is God’s throne;

34

Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;

35

or by the earth, for it is his footstool; or by Jerusalem, for it is the city of the Great King.

35

нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;

36

And do not swear by your head, for you cannot make even one hair white or black.

36

нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.

37

All you need to say is simply ‘Yes’ or ‘No’; anything beyond this comes from the evil one.g

37

Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.

38

Eye for Eye

“You have heard that it was said, ‘Eye for eye, and tooth for tooth.’h

38

Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.

39

But I tell you, do not resist an evil person. If anyone slaps you on the right cheek, turn to them the other cheek also.

39

Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.

40

And if anyone wants to sue you and take your shirt, hand over your coat as well.

40

І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.

41

If anyone forces you to go one mile, go with them two miles.

41

І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.

42

Give to the one who asks you, and do not turn away from the one who wants to borrow from you.

42

Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.

43

Love for Enemies

“You have heard that it was said, ‘Love your neighbori and hate your enemy.’

43

Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.

44

But I tell you, love your enemies and pray for those who persecute you,

44

Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;

45

that you may be children of your Father in heaven. He causes his sun to rise on the evil and the good, and sends rain on the righteous and the unrighteous.

45

щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.

46

If you love those who love you, what reward will you get? Are not even the tax collectors doing that?

46

Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?

47

And if you greet only your own people, what are you doing more than others? Do not even pagans do that?

47

І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?

48

Be perfect, therefore, as your heavenly Father is perfect.

48

Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Matthew 5

Матвія 5