New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Jesus at a Pharisee’s House

One Sabbath, when Jesus went to eat in the house of a prominent Pharisee, he was being carefully watched.

1

І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших Фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.

2

There in front of him was a man suffering from abnormal swelling of his body.

2

І ось один чоловік у водянцї був перед Ним.

3

Jesus asked the Pharisees and experts in the law, “Is it lawful to heal on the Sabbath or not?”

3

І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?

4

But they remained silent. So taking hold of the man, he healed him and sent him on his way.

4

Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.

5

Then he asked them, “If one of you has a childa or an ox that falls into a well on the Sabbath day, will you not immediately pull it out?”

5

І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?

6

And they had nothing to say.

6

І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.

7

When he noticed how the guests picked the places of honor at the table, he told them this parable:

7

Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:

8

“When someone invites you to a wedding feast, do not take the place of honor, for a person more distinguished than you may have been invited.

8

Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сїдай на первому місцї, щоб часом поважнїщий тебе не був запрошений від него,

9

If so, the host who invited both of you will come and say to you, ‘Give this person your seat.’ Then, humiliated, you will have to take the least important place.

9

і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.

10

But when you are invited, take the lowest place, so that when your host comes, he will say to you, ‘Friend, move up to a better place.’ Then you will be honored in the presence of all the other guests.

10

Нї, коли ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місцї, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.

11

For all those who exalt themselves will be humbled, and those who humble themselves will be exalted.”

11

Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.

12

Then Jesus said to his host, “When you give a luncheon or dinner, do not invite your friends, your brothers or sisters, your relatives, or your rich neighbors; if you do, they may invite you back and so you will be repaid.

12

Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.

13

But when you give a banquet, invite the poor, the crippled, the lame, the blind,

13

Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;

14

and you will be blessed. Although they cannot repay you, you will be repaid at the resurrection of the righteous.”

14

то будеш блажен, бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі у воскресенню праведних.

15

The Parable of the Great Banquet

When one of those at the table with him heard this, he said to Jesus, “Blessed is the one who will eat at the feast in the kingdom of God.”

15

Почувши ж се один з сидячих з Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.

16

Jesus replied: “A certain man was preparing a great banquet and invited many guests.

16

Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;

17

At the time of the banquet he sent his servant to tell those who had been invited, ‘Come, for everything is now ready.’

17

і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.

18

“But they all alike began to make excuses. The first said, ‘I have just bought a field, and I must go and see it. Please excuse me.’

18

І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу пійти та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.

19

“Another said, ‘I have just bought five yoke of oxen, and I’m on my way to try them out. Please excuse me.’

19

А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач менї.

20

“Still another said, ‘I just got married, so I can’t come.’

20

А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.

21

“The servant came back and reported this to his master. Then the owner of the house became angry and ordered his servant, ‘Go out quickly into the streets and alleys of the town and bring in the poor, the crippled, the blind and the lame.’

21

І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнївившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.

22

“ ‘Sir,’ the servant said, ‘what you ordered has been done, but there is still room.’

22

І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще є місце.

23

“Then the master told his servant, ‘Go out to the roads and country lanes and compel them to come in, so that my house will be full.

23

І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та й силуй увійти, щоб повна була господа моя.

24

I tell you, not one of those who were invited will get a taste of my banquet.’ ”

24

Глаголю бо вам, що нїхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.

25

The Cost of Being a Disciple

Large crowds were traveling with Jesus, and turning to them he said:

25

Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:

26

“If anyone comes to me and does not hate father and mother, wife and children, brothers and sisters — yes, even their own life — such a person cannot be my disciple.

26

Коли хто приходить до мене, й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й дїти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.

27

And whoever does not carry their cross and follow me cannot be my disciple.

27

І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.

28

“Suppose one of you wants to build a tower. Won’t you first sit down and estimate the cost to see if you have enough money to complete it?

28

Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?

29

For if you lay the foundation and are not able to finish it, everyone who sees it will ridicule you,

29

щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всї, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:

30

saying, ‘This person began to build and wasn’t able to finish.’

30

Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.

31

“Or suppose a king is about to go to war against another king. Won’t he first sit down and consider whether he is able with ten thousand men to oppose the one coming against him with twenty thousand?

31

Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.

32

If he is not able, he will send a delegation while the other is still a long way off and will ask for terms of peace.

32

Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.

33

In the same way, those of you who do not give up everything you have cannot be my disciples.

33

Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути.

34

“Salt is good, but if it loses its saltiness, how can it be made salty again?

34

Добро сіль; коли ж сіль звітріє, то чим приправити?

35

It is fit neither for the soil nor for the manure pile; it is thrown out.
“Whoever has ears to hear, let them hear.”

35

Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Luke 14

Луки 14