New International Version

Переклад Хоменка

The Parable of the Lost Sheep

Now the tax collectors and sinners were all gathering around to hear Jesus.

1

Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.

2

But the Pharisees and the teachers of the law muttered, “This man welcomes sinners and eats with them.”

2

А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”

3

Then Jesus told them this parable:

3

Тоді Ісус сказав до них цю притчу:

4

“Suppose one of you has a hundred sheep and loses one of them. Doesn’t he leave the ninety-nine in the open country and go after the lost sheep until he finds it?

4

“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?

5

And when he finds it, he joyfully puts it on his shoulders

5

А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі

6

and goes home. Then he calls his friends and neighbors together and says, ‘Rejoice with me; I have found my lost sheep.’

6

й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.

7

I tell you that in the same way there will be more rejoicing in heaven over one sinner who repents than over ninety-nine righteous persons who do not need to repent.

7

Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.

8

The Parable of the Lost Coin

“Or suppose a woman has ten silver coinsa and loses one. Doesn’t she light a lamp, sweep the house and search carefully until she finds it?

8

Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?

9

And when she finds it, she calls her friends and neighbors together and says, ‘Rejoice with me; I have found my lost coin.’

9

А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.

10

In the same way, I tell you, there is rejoicing in the presence of the angels of God over one sinner who repents.”

10

Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”

11

The Parable of the Lost Son

Jesus continued: “There was a man who had two sons.

11

Він сказав далі: “В одного чоловіка було два сини.

12

The younger one said to his father, ‘Father, give me my share of the estate.’ So he divided his property between them.

12

Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.

13

“Not long after that, the younger son got together all he had, set off for a distant country and there squandered his wealth in wild living.

13

Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.

14

After he had spent everything, there was a severe famine in that whole country, and he began to be in need.

14

І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.

15

So he went and hired himself out to a citizen of that country, who sent him to his fields to feed pigs.

15

Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.

16

He longed to fill his stomach with the pods that the pigs were eating, but no one gave him anything.

16

І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.

17

“When he came to his senses, he said, ‘How many of my father’s hired servants have food to spare, and here I am starving to death!

17

Опам'ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.

18

I will set out and go back to my father and say to him: Father, I have sinned against heaven and against you.

18

Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!

19

I am no longer worthy to be called your son; make me like one of your hired servants.’

19

Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.

20

So he got up and went to his father.
“But while he was still a long way off, his father saw him and was filled with compassion for him; he ran to his son, threw his arms around him and kissed him.

20

І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.

21

“The son said to him, ‘Father, I have sinned against heaven and against you. I am no longer worthy to be called your son.’

21

Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.

22

“But the father said to his servants, ‘Quick! Bring the best robe and put it on him. Put a ring on his finger and sandals on his feet.

22

А батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.

23

Bring the fattened calf and kill it. Let’s have a feast and celebrate.

23

Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,

24

For this son of mine was dead and is alive again; he was lost and is found.’ So they began to celebrate.

24

бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.

25

“Meanwhile, the older son was in the field. When he came near the house, he heard music and dancing.

25

А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.

26

So he called one of the servants and asked him what was going on.

26

Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.

27

‘Your brother has come,’ he replied, ‘and your father has killed the fattened calf because he has him back safe and sound.’

27

Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.

28

“The older brother became angry and refused to go in. So his father went out and pleaded with him.

28

Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.

29

But he answered his father, ‘Look! All these years I’ve been slaving for you and never disobeyed your orders. Yet you never gave me even a young goat so I could celebrate with my friends.

29

А той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.

30

But when this son of yours who has squandered your property with prostitutes comes home, you kill the fattened calf for him!’

30

Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.

31

“ ‘My son,’ the father said, ‘you are always with me, and everything I have is yours.

31

Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє.

32

But we had to celebrate and be glad, because this brother of yours was dead and is alive again; he was lost and is found.’ ”

32

А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.”

Parallel

New International Version

Переклад Хоменка

Luke 15

Луки 15