New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Parable of the Lost Sheep

Now the tax collectors and sinners were all gathering around to hear Jesus.

1

Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.

2

But the Pharisees and the teachers of the law muttered, “This man welcomes sinners and eats with them.”

2

І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.

3

Then Jesus told them this parable:

3

Сказав же до них приповість сю, глаголючи:

4

“Suppose one of you has a hundred sheep and loses one of them. Doesn’t he leave the ninety-nine in the open country and go after the lost sheep until he finds it?

4

Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?

5

And when he finds it, he joyfully puts it on his shoulders

5

А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.

6

and goes home. Then he calls his friends and neighbors together and says, ‘Rejoice with me; I have found my lost sheep.’

6

І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.

7

I tell you that in the same way there will be more rejoicing in heaven over one sinner who repents than over ninety-nine righteous persons who do not need to repent.

7

Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.

8

The Parable of the Lost Coin

“Or suppose a woman has ten silver coinsa and loses one. Doesn’t she light a lamp, sweep the house and search carefully until she finds it?

8

Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?

9

And when she finds it, she calls her friends and neighbors together and says, ‘Rejoice with me; I have found my lost coin.’

9

А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.

10

In the same way, I tell you, there is rejoicing in the presence of the angels of God over one sinner who repents.”

10

Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.

11

The Parable of the Lost Son

Jesus continued: “There was a man who had two sons.

11

Рече ж: Один чоловік мав два сини,

12

The younger one said to his father, ‘Father, give me my share of the estate.’ So he divided his property between them.

12

і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.

13

“Not long after that, the younger son got together all he had, set off for a distant country and there squandered his wealth in wild living.

13

І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.

14

After he had spent everything, there was a severe famine in that whole country, and he began to be in need.

14

Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.

15

So he went and hired himself out to a citizen of that country, who sent him to his fields to feed pigs.

15

І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.

16

He longed to fill his stomach with the pods that the pigs were eating, but no one gave him anything.

16

І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.

17

“When he came to his senses, he said, ‘How many of my father’s hired servants have food to spare, and here I am starving to death!

17

Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.

18

I will set out and go back to my father and say to him: Father, I have sinned against heaven and against you.

18

Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,

19

I am no longer worthy to be called your son; make me like one of your hired servants.’

19

і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.

20

So he got up and went to his father.
“But while he was still a long way off, his father saw him and was filled with compassion for him; he ran to his son, threw his arms around him and kissed him.

20

І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.

21

“The son said to him, ‘Father, I have sinned against heaven and against you. I am no longer worthy to be called your son.’

21

Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.

22

“But the father said to his servants, ‘Quick! Bring the best robe and put it on him. Put a ring on his finger and sandals on his feet.

22

Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;

23

Bring the fattened calf and kill it. Let’s have a feast and celebrate.

23

і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:

24

For this son of mine was dead and is alive again; he was lost and is found.’ So they began to celebrate.

24

бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.

25

“Meanwhile, the older son was in the field. When he came near the house, he heard music and dancing.

25

Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.

26

So he called one of the servants and asked him what was going on.

26

І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.

27

‘Your brother has come,’ he replied, ‘and your father has killed the fattened calf because he has him back safe and sound.’

27

Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.

28

“The older brother became angry and refused to go in. So his father went out and pleaded with him.

28

Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.

29

But he answered his father, ‘Look! All these years I’ve been slaving for you and never disobeyed your orders. Yet you never gave me even a young goat so I could celebrate with my friends.

29

Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;

30

But when this son of yours who has squandered your property with prostitutes comes home, you kill the fattened calf for him!’

30

як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.

31

“ ‘My son,’ the father said, ‘you are always with me, and everything I have is yours.

31

Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;

32

But we had to celebrate and be glad, because this brother of yours was dead and is alive again; he was lost and is found.’ ”

32

веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Luke 15

Луки 15