Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Огієнка
The Authority of Jesus Questioned
One day as Jesus was teaching the people in the temple courts and proclaiming the good news, the chief priests and the teachers of the law, together with the elders, came up to him.
One day as Jesus was teaching the people in the temple courts and proclaiming the good news, the chief priests and the teachers of the law, together with the elders, came up to him.
І сталось одно́го з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Нови́ну звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
“Tell us by what authority you are doing these things,” they said. “Who gave you this authority?”
та й до Нього промовили, кажучи: „Скажи нам, якою вла́дою Ти чиниш оце? Або хто Тобі вла́ду цю дав?“
He replied, “I will also ask you a question. Tell me:
І промовив до них Він у відповідь: „Запитаю й Я вас одну річ, — і відповідайте Мені:
John’s baptism — was it from heaven, or of human origin?”
Іванове хрищення з неба було́, чи від людей?“
They discussed it among themselves and said, “If we say, ‘From heaven,’ he will ask, ‘Why didn’t you believe him?’
Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „З неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
But if we say, ‘Of human origin,’ all the people will stone us, because they are persuaded that John was a prophet.”
А як скажемо: „Від людей“, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переко́нані, що Іван — то пророк“.
Jesus said, “Neither will I tell you by what authority I am doing these things.”
А Ісус відказав їм: „То й Я не скажу́ вам, якою вла́дою Я це чиню́“.
The Parable of the Tenants
He went on to tell the people this parable: “A man planted a vineyard, rented it to some farmers and went away for a long time.
He went on to tell the people this parable: “A man planted a vineyard, rented it to some farmers and went away for a long time.
І Він розповідати почав людям при́тчу оцю. „Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винаря́м, та й відбув на час довший.
At harvest time he sent a servant to the tenants so they would give him some of the fruit of the vineyard. But the tenants beat him and sent him away empty-handed.
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
He sent another servant, but that one also they beat and treated shamefully and sent away empty-handed.
І знову послав він до них раба і́ншого, а вони й того збили й знева́жили, — та й відіслали ні з чим.
He sent still a third, and they wounded him and threw him out.
І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
“Then the owner of the vineyard said, ‘What shall I do? I will send my son, whom I love; perhaps they will respect him.’
Сказав тоді пан виноградника: „Що́ маю робити? Пошлю свого сина улю́бленого, — може його посоро́мляться“.
“But when the tenants saw him, they talked the matter over. ‘This is the heir,’ they said. ‘Let’s kill him, and the inheritance will be ours.’
Винарі́ ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, щоб спа́дщина наша була́“.
So they threw him out of the vineyard and killed him.
“What then will the owner of the vineyard do to them?
“What then will the owner of the vineyard do to them?
І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що́ ж зробить їм пан виноградника?
He will come and kill those tenants and give the vineyard to others.”
When the people heard this, they said, “God forbid!”
When the people heard this, they said, “God forbid!”
Він при́йде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть“. Слухачі ж повіли́: „Нехай цього не станеться!“
А Він глянув на них та й сказав: „Що ж оце, що написане: „Камінь, що його будівничі відкинули, той нарі́жним став каменем!
Everyone who falls on that stone will be broken to pieces; anyone on whom it falls will be crushed.”
Кожен, хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде́, — то розчавить його́“.
The teachers of the law and the chief priests looked for a way to arrest him immediately, because they knew he had spoken this parable against them. But they were afraid of the people.
А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
Paying Taxes to Caesar
Keeping a close watch on him, they sent spies, who pretended to be sincere. They hoped to catch Jesus in something he said, so that they might hand him over to the power and authority of the governor.
Keeping a close watch on him, they sent spies, who pretended to be sincere. They hoped to catch Jesus in something he said, so that they might hand him over to the power and authority of the governor.
І вони слідкували за Ним, і підіслали підгля́дачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й вла́ді намісника.
So the spies questioned him: “Teacher, we know that you speak and teach what is right, and that you do not show partiality but teach the way of God in accordance with the truth.
І вони запитали Його та сказали: „Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обли́ччя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
Is it right for us to pay taxes to Caesar or not?”
Чи годи́ться давати податок для ке́саря, чи ні?“
He saw through their duplicity and said to them,
Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: „Чого ви Мене випробо́вуєте?
“Show me a denarius. Whose image and inscription are on it?”
“Caesar’s,” they replied.
“Caesar’s,” they replied.
Покажіте дина́рія Мені. Чий образ і напис він має?“ Вони відказали: „Кесарів“.
He said to them, “Then give back to Caesar what is Caesar’s, and to God what is God’s.”
А Він їм відказав: „Тож віддайте ке́сареве — ке́сареві, а Богові — Боже!“
They were unable to trap him in what he had said there in public. And astonished by his answer, they became silent.
І не могли вони перед людьми́ зловити на слові Його. І дивува́лись вони з Його відповіді, та й замовкли.
The Resurrection and Marriage
Some of the Sadducees, who say there is no resurrection, came to Jesus with a question.
Some of the Sadducees, who say there is no resurrection, came to Jesus with a question.
І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресі́ння, і запитали Його,
“Teacher,” they said, “Moses wrote for us that if a man’s brother dies and leaves a wife but no children, the man must marry the widow and raise up offspring for his brother.
та сказали: „Учителю, Мойсей написав нам: „Як умре кому брат, який має дружи́ну, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружи́ну, і відно́вить насіння для брата свого“.
Now there were seven brothers. The first one married a woman and died childless.
Було ж сім братів. І перший, узявши дружи́ну, бездітний умер.
and then the third married her, and in the same way the seven died, leaving no children.
І третій узяв був її, так само й усі се́меро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
Now then, at the resurrection whose wife will she be, since the seven were married to her?”
А в воскресі́нні котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружину її“.
Jesus replied, “The people of this age marry and are given in marriage.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Женяться й заміж виходять сини цього віку.
But those who are considered worthy of taking part in the age to come and in the resurrection from the dead will neither marry nor be given in marriage,
А ті, що будуть достойні того віку й воскресі́ння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж вихо́дити,
and they can no longer die; for they are like the angels. They are God’s children, since they are children of the resurrection.
ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони ангола́м, і вони сини Божі, синами воскресі́ння бувши.
А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа „Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим“.
He is not the God of the dead, but of the living, for to him all are alive.”
Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.“
Some of the teachers of the law responded, “Well said, teacher!”
Дехто ж із книжників відповіли та сказали: „Учителю, — Ти добре сказав!“
And no one dared to ask him any more questions.
І вже не насмілювалися питати Його ні про що́.
Whose Son Is the Messiah?
Then Jesus said to them, “Why is it said that the Messiah is the son of David?
Then Jesus said to them, “Why is it said that the Messiah is the son of David?
І сказав Він до них: „Як то кажуть, що Христос син Давидів?
David himself declares in the Book of Psalms:
“ ‘The Lord said to my Lord:
“Sit at my right hand
“ ‘The Lord said to my Lord:
“Sit at my right hand
Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене,
поки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
David calls him ‘Lord.’ How then can he be his son?”
Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
Warning Against the Teachers of the Law
While all the people were listening, Jesus said to his disciples,
While all the people were listening, Jesus said to his disciples,
І, як увесь наро́д слухав, Він промовив до учнів Своїх:
“Beware of the teachers of the law. They like to walk around in flowing robes and love to be greeted with respect in the marketplaces and have the most important seats in the synagogues and the places of honor at banquets.
„Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на бенке́тах,