New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Judas Agrees to Betray Jesus

Now the Festival of Unleavened Bread, called the Passover, was approaching,

Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.

and the chief priests and the teachers of the law were looking for some way to get rid of Jesus, for they were afraid of the people.

2

І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.

3

Then Satan entered Judas, called Iscariot, one of the Twelve.

3

Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.

4

And Judas went to the chief priests and the officers of the temple guard and discussed with them how he might betray Jesus.

4

І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.

5

They were delighted and agreed to give him money.

5

І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.

6

He consented, and watched for an opportunity to hand Jesus over to them when no crowd was present.

6

І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.

7

The Last Supper

Then came the day of Unleavened Bread on which the Passover lamb had to be sacrificed.

7

Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.

8

Jesus sent Peter and John, saying, “Go and make preparations for us to eat the Passover.”

8

І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.

9

“Where do you want us to prepare for it?” they asked.

9

Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?

10

He replied, “As you enter the city, a man carrying a jar of water will meet you. Follow him to the house that he enters,

10

Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.

11

and say to the owner of the house, ‘The Teacher asks: Where is the guest room, where I may eat the Passover with my disciples?’

11

І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?

12

He will show you a large room upstairs, all furnished. Make preparations there.”

12

І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.

13

They left and found things just as Jesus had told them. So they prepared the Passover.

13

Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.

14

When the hour came, Jesus and his apostles reclined at the table.

14

І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.

15

And he said to them, “I have eagerly desired to eat this Passover with you before I suffer.

15

І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:

16

For I tell you, I will not eat it again until it finds fulfillment in the kingdom of God.”

16

глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.

17

After taking the cup, he gave thanks and said, “Take this and divide it among you.

17

І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:

18

For I tell you I will not drink again from the fruit of the vine until the kingdom of God comes.”

18

глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.

19

And he took bread, gave thanks and broke it, and gave it to them, saying, “This is my body given for you; do this in remembrance of me.”

19

І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.

20

In the same way, after the supper he took the cup, saying, “This cup is the new covenant in my blood, which is poured out for you.a

20

Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.

21

But the hand of him who is going to betray me is with mine on the table.

21

Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.

22

The Son of Man will go as it has been decreed. But woe to that man who betrays him!”

22

Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!

23

They began to question among themselves which of them it might be who would do this.

23

І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.

24

A dispute also arose among them as to which of them was considered to be greatest.

24

Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.

25

Jesus said to them, “The kings of the Gentiles lord it over them; and those who exercise authority over them call themselves Benefactors.

25

Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.

26

But you are not to be like that. Instead, the greatest among you should be like the youngest, and the one who rules like the one who serves.

26

Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.

27

For who is greater, the one who is at the table or the one who serves? Is it not the one who is at the table? But I am among you as one who serves.

27

Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.

28

You are those who have stood by me in my trials.

28

Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.

29

And I confer on you a kingdom, just as my Father conferred one on me,

29

І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,

30

so that you may eat and drink at my table in my kingdom and sit on thrones, judging the twelve tribes of Israel.

30

щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.

31

“Simon, Simon, Satan has asked to sift all of you as wheat.

31

Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;

32

But I have prayed for you, Simon, that your faith may not fail. And when you have turned back, strengthen your brothers.”

32

я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.

33

But he replied, “Lord, I am ready to go with you to prison and to death.”

33

Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.

34

Jesus answered, “I tell you, Peter, before the rooster crows today, you will deny three times that you know me.”

34

Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.

35

Then Jesus asked them, “When I sent you without purse, bag or sandals, did you lack anything?”
“Nothing,” they answered.

35

І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.

36

He said to them, “But now if you have a purse, take it, and also a bag; and if you don’t have a sword, sell your cloak and buy one.

36

Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.

37

It is written: ‘And he was numbered with the transgressors’b; and I tell you that this must be fulfilled in me. Yes, what is written about me is reaching its fulfillment.”

37

Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.

38

The disciples said, “See, Lord, here are two swords.”
“That’s enough!” he replied.

38

Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.

39

Jesus Prays on the Mount of Olives

Jesus went out as usual to the Mount of Olives, and his disciples followed him.

39

І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.

40

On reaching the place, he said to them, “Pray that you will not fall into temptation.”

40

Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.

41

He withdrew about a stone’s throw beyond them, knelt down and prayed,

41

А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,

42

“Father, if you are willing, take this cup from me; yet not my will, but yours be done.”

42

глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.

43

An angel from heaven appeared to him and strengthened him.

43

Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.

44

And being in anguish, he prayed more earnestly, and his sweat was like drops of blood falling to the ground.c

44

І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.

45

When he rose from prayer and went back to the disciples, he found them asleep, exhausted from sorrow.

45

І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,

46

“Why are you sleeping?” he asked them. “Get up and pray so that you will not fall into temptation.”

46

і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.

47

Jesus Arrested

While he was still speaking a crowd came up, and the man who was called Judas, one of the Twelve, was leading them. He approached Jesus to kiss him,

47

Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.

48

but Jesus asked him, “Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?”

48

Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?

49

When Jesus’ followers saw what was going to happen, they said, “Lord, should we strike with our swords?”

49

Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?

50

And one of them struck the servant of the high priest, cutting off his right ear.

50

І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.

51

But Jesus answered, “No more of this!” And he touched the man’s ear and healed him.

51

І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.

52

Then Jesus said to the chief priests, the officers of the temple guard, and the elders, who had come for him, “Am I leading a rebellion, that you have come with swords and clubs?

52

Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?

53

Every day I was with you in the temple courts, and you did not lay a hand on me. But this is your hour — when darkness reigns.”

53

Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.

54

Peter Disowns Jesus

Then seizing him, they led him away and took him into the house of the high priest. Peter followed at a distance.

54

Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.

55

And when some there had kindled a fire in the middle of the courtyard and had sat down together, Peter sat down with them.

55

Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.

56

A servant girl saw him seated there in the firelight. She looked closely at him and said, “This man was with him.”

56

Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.

57

But he denied it. “Woman, I don’t know him,” he said.

57

Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.

58

A little later someone else saw him and said, “You also are one of them.”
“Man, I am not!” Peter replied.

58

А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.

59

About an hour later another asserted, “Certainly this fellow was with him, for he is a Galilean.”

59

І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.

60

Peter replied, “Man, I don’t know what you’re talking about!” Just as he was speaking, the rooster crowed.

60

Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.

61

The Lord turned and looked straight at Peter. Then Peter remembered the word the Lord had spoken to him: “Before the rooster crows today, you will disown me three times.”

61

І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.

62

And he went outside and wept bitterly.

62

І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.

63

The Guards Mock Jesus

The men who were guarding Jesus began mocking and beating him.

63

А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.

64

They blindfolded him and demanded, “Prophesy! Who hit you?”

64

І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.

65

And they said many other insulting things to him.

65

І иншого багато, хуливши, казали на Него.

66

Jesus Before Pilate and Herod

At daybreak the council of the elders of the people, both the chief priests and the teachers of the law, met together, and Jesus was led before them.

66

А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:

67

“If you are the Messiah,” they said, “tell us.”
Jesus answered, “If I tell you, you will not believe me,

67

Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;

68

and if I asked you, you would not answer.

68

коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.

69

But from now on, the Son of Man will be seated at the right hand of the mighty God.”