Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Огієнка
The Faith of the Centurion
When Jesus had finished saying all this to the people who were listening, he entered Capernaum.
When Jesus had finished saying all this to the people who were listening, he entered Capernaum.
А коли Він скінчи́в усі слова́ Свої до наро́ду, що слухав Його, то ввійшов у Капернау́м.
There a centurion’s servant, whom his master valued highly, was sick and about to die.
У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому́, і вмирати вже мав.
The centurion heard of Jesus and sent some elders of the Jews to him, asking him to come and heal his servant.
А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старши́х, і благав Його, щоб прийшов, і вздоро́вив раба́ його.
When they came to Jesus, they pleaded earnestly with him, “This man deserves to have you do this,
Вони ж прибули́ до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: „Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
because he loves our nation and has built our synagogue.”
Бо він любить наро́д наш, та й для нас синагогу поставив“.
So Jesus went with them.
He was not far from the house when the centurion sent friends to say to him: “Lord, don’t trouble yourself, for I do not deserve to have you come under my roof.
He was not far from the house when the centurion sent friends to say to him: “Lord, don’t trouble yourself, for I do not deserve to have you come under my roof.
І пішов Ісус із ними. І коли недале́ко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: „Не турбу́йся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою.
That is why I did not even consider myself worthy to come to you. But say the word, and my servant will be healed.
Тому́ то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, — і раб мій одужає.
For I myself am a man under authority, with soldiers under me. I tell this one, ‘Go,’ and he goes; and that one, ‘Come,’ and he comes. I say to my servant, ‘Do this,’ and he does it.”
Бо й я — люди́на підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, — то йде він, а тому: прийди, — і прихо́дить, а своєму рабо́ві: зроби теє — і зробить“.
When Jesus heard this, he was amazed at him, and turning to the crowd following him, he said, “I tell you, I have not found such great faith even in Israel.”
Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до на́товпу, що йшов слідо́м за Ним, промовив: „Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!“
Then the men who had been sent returned to the house and found the servant well.
А коли посланці́ повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
Jesus Raises a Widow’s Son
Soon afterward, Jesus went to a town called Nain, and his disciples and a large crowd went along with him.
Soon afterward, Jesus went to a town called Nain, and his disciples and a large crowd went along with him.
І сталось, — насту́пного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наї́н, а з Ним ішли учні Його та багато наро́ду.
As he approached the town gate, a dead person was being carried out — the only son of his mother, and she was a widow. And a large crowd from the town was with her.
І ось, як до брами місько́ї набли́зився Він, вино́сили вмерлого, одинака́ в своєї матері, що вдовою була. І з нею був на́товп великий із міста.
When the Lord saw her, his heart went out to her and he said, “Don’t cry.”
Як Господь же побачив її, то змилосе́рдивсь над нею, і до неї промовив: „Не плач!“
Then he went up and touched the bier they were carrying him on, and the bearers stood still. He said, “Young man, I say to you, get up!”
І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: „Юначе, кажу́ тобі: встань!“
The dead man sat up and began to talk, and Jesus gave him back to his mother.
І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
They were all filled with awe and praised God. “A great prophet has appeared among us,” they said. “God has come to help his people.”
А всіх о́страх пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: „Великий Пророк з'явився між нами, і згля́нувся Бог над наро́дом Своїм!“
This news about Jesus spread throughout Judea and the surrounding country.
І розійшлася ця чутка про Нього по ці́лій Юдеї, і по всій тій країні.
Jesus and John the Baptist
John’s disciples told him about all these things. Calling two of them,
John’s disciples told him about all these things. Calling two of them,
Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із у́чнів своїх,
he sent them to the Lord to ask, “Are you the one who is to come, or should we expect someone else?”
і послав їх до Господа з за́питом: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
When the men came to Jesus, they said, “John the Baptist sent us to you to ask, ‘Are you the one who is to come, or should we expect someone else?’ ”
А мужі, прийшовши до Нього, сказали: „Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
At that very time Jesus cured many who had diseases, sicknesses and evil spirits, and gave sight to many who were blind.
А саме тоді багатьох уздоро́вив був Він від неду́гів і мук, і від ду́хів злих, і сліпим багатьо́м вернув зір.
І промовив Ісус їм у відповідь: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви бачили й чули: „Сліпі прозрівають“, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, „убогим звіщається Добра Нови́на“.
Blessed is anyone who does not stumble on account of me.”
І блаженний, хто через Мене споку́си не матиме!“
After John’s messengers left, Jesus began to speak to the crowd about John: “What did you go out into the wilderness to see? A reed swayed by the wind?
А коли відійшли посланці́ Іванові, Він почав говорити про Івана наро́дові: „На що́ ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очере́т, що вітер гойда́є його?
If not, what did you go out to see? A man dressed in fine clothes? No, those who wear expensive clothes and indulge in luxury are in palaces.
Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, — по палатах царськи́х.
But what did you go out to see? A prophet? Yes, I tell you, and more than a prophet.
На що́ ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, аніж на пророка.
Це той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є!“
I tell you, among those born of women there is no one greater than John; yet the one who is least in the kingdom of God is greater than he.”
Кажу вам: Між наро́дженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві — той більший за нього“.
(All the people, even the tax collectors, when they heard Jesus’ words, acknowledged that God’s way was right, because they had been baptized by John.
І всі люди, що слухали, і ми́тники визнали Божу волю за слушну, — і охристились Івановим хрищенням.
But the Pharisees and the experts in the law rejected God’s purpose for themselves, because they had not been baptized by John.)
А фарисеї й зако́нники відкинули Божу волю про себе, — і не христились від нього.
Jesus went on to say, “To what, then, can I compare the people of this generation? What are they like?
І промовив Госпо́дь: „До кого ж уподо́блю людей цього роду? І до ко́го подібні вони?
They are like children sitting in the marketplace and calling out to each other:
“ ‘We played the pipe for you,
and you did not dance;
we sang a dirge,
and you did not cry.’
“ ‘We played the pipe for you,
and you did not dance;
we sang a dirge,
and you did not cry.’
Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один о́дного кличуть та кажуть: „Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
For John the Baptist came neither eating bread nor drinking wine, and you say, ‘He has a demon.’
Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: „Має він де́мона“.
The Son of Man came eating and drinking, and you say, ‘Here is a glutton and a drunkard, a friend of tax collectors and sinners.’
Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, а ви кажете: „Чоловік Цей ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“.
But wisdom is proved right by all her children.”
І ви́правдалася мудрість усіма́ своїми діла́ми“.
Jesus Anointed by a Sinful Woman
When one of the Pharisees invited Jesus to have dinner with him, he went to the Pharisee’s house and reclined at the table.
When one of the Pharisees invited Jesus to have dinner with him, he went to the Pharisee’s house and reclined at the table.
А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
A woman in that town who lived a sinful life learned that Jesus was eating at the Pharisee’s house, so she came there with an alabaster jar of perfume.
І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, аляба́строву пляшечку мира принесла,
As she stood behind him at his feet weeping, she began to wet his feet with her tears. Then she wiped them with her hair, kissed them and poured perfume on them.
і, припавши до ніг Його зза́ду, плачучи́, почала обливати слізьми́ Йому ноги, і воло́ссям своїм витирала, но́ги Йому цілувала та миром масти́ла.
When the Pharisee who had invited him saw this, he said to himself, “If this man were a prophet, he would know who is touching him and what kind of woman she is — that she is a sinner.”
Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, ка́жучи: „Коли б був Він пророк, Він би знав, хто́ ото й яка жінка до Нього торкається, — бож то грішниця!“
Jesus answered him, “Simon, I have something to tell you.”
“Tell me, teacher,” he said.
“Tell me, teacher,” he said.
І озвався Ісус та й говорить до нього: „Маю, Си́моне, дещо сказати тобі“. А той відказав: „Кажи, Учителю“.
І промовив Ісус: „Були два боржники́ в одно́го віри́теля; один був винен п'ятсо́т динаріїв, а другий — п'ятдеся́т.
Neither of them had the money to pay him back, so he forgave the debts of both. Now which of them will love him more?”
Як вони ж не могли заплатити, простив він обо́м. Скажи ж, котри́й із них більше полюбить його?“
Simon replied, “I suppose the one who had the bigger debt forgiven.”
“You have judged correctly,” Jesus said.
“You have judged correctly,” Jesus said.
Відповів Си́мон, говорячи: „Ду́маю, — той, кому більше простив“. І сказав Він йому: „Розсудив ти правдиво“.
Then he turned toward the woman and said to Simon, “Do you see this woman? I came into your house. You did not give me any water for my feet, but she wet my feet with her tears and wiped them with her hair.
І, оберну́вшись до жінки, Він промовив до Си́мона: „Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, — ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропи́ла слізьми́ Мої ноги й обтерла воло́ссям своїм.
You did not give me a kiss, but this woman, from the time I entered, has not stopped kissing my feet.
Поцілунку не дав ти Мені, — а вона, відко́ли ввійшов Я, Мої но́ги цілує невпинно.
You did not put oil on my head, but she has poured perfume on my feet.
Голови ти Моєї оливою не намастив, — а вона миром но́ги мої намастила.
Therefore, I tell you, her many sins have been forgiven — as her great love has shown. But whoever has been forgiven little loves little.”
Ось тому говорю́ Я тобі: „Числе́нні гріхи її про́щені, бо багато вона полюбила. Кому́ ж мало прощається, такий мало любить“.
The other guests began to say among themselves, “Who is this who even forgives sins?”
А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: „Хто́ ж це Таки́й, що прощає й гріхи?“