Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Огієнка
Now in the church at Antioch there were prophets and teachers: Barnabas, Simeon called Niger, Lucius of Cyrene, Manaen (who had been brought up with Herod the tetrarch) and Saul.
А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.
While they were worshiping the Lord and fasting, the Holy Spirit said, “Set apart for me Barnabas and Saul for the work to which I have called them.”
Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“
So after they had fasted and prayed, they placed their hands on them and sent them off.
Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
On Cyprus
The two of them, sent on their way by the Holy Spirit, went down to Seleucia and sailed from there to Cyprus.
The two of them, sent on their way by the Holy Spirit, went down to Seleucia and sailed from there to Cyprus.
Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.
When they arrived at Salamis, they proclaimed the word of God in the Jewish synagogues. John was with them as their helper.
Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.
They traveled through the whole island until they came to Paphos. There they met a Jewish sorcerer and false prophet named Bar-Jesus,
А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.
who was an attendant of the proconsul, Sergius Paulus. The proconsul, an intelligent man, sent for Barnabas and Saul because he wanted to hear the word of God.
Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.
But Elymas the sorcerer (for that is what his name means) opposed them and tried to turn the proconsul from the faith.
Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.
Then Saul, who was also called Paul, filled with the Holy Spirit, looked straight at Elymas and said,
Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,
“You are a child of the devil and an enemy of everything that is right! You are full of all kinds of deceit and trickery. Will you never stop perverting the right ways of the Lord?
і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?
Now the hand of the Lord is against you. You are going to be blind for a time, not even able to see the light of the sun.”
Immediately mist and darkness came over him, and he groped about, seeking someone to lead him by the hand.
Immediately mist and darkness came over him, and he groped about, seeking someone to lead him by the hand.
І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“ І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.
When the proconsul saw what had happened, he believed, for he was amazed at the teaching about the Lord.
Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
In Pisidian Antioch
From Paphos, Paul and his companions sailed to Perga in Pamphylia, where John left them to return to Jerusalem.
From Paphos, Paul and his companions sailed to Perga in Pamphylia, where John left them to return to Jerusalem.
І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
From Perga they went on to Pisidian Antioch. On the Sabbath they entered the synagogue and sat down.
А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
After the reading from the Law and the Prophets, the leaders of the synagogue sent word to them, saying, “Brothers, if you have a word of exhortation for the people, please speak.”
А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“
Standing up, Paul motioned with his hand and said: “Fellow Israelites and you Gentiles who worship God, listen to me!
Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!
The God of the people of Israel chose our ancestors; he made the people prosper during their stay in Egypt; with mighty power he led them out of that country;
Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,
і літ із сорок Він їх годував у пустині,
and he overthrew seven nations in Canaan, giving their land to his people as their inheritance.
а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,
All this took about 450 years.
“After this, God gave them judges until the time of Samuel the prophet.
“After this, God gave them judges until the time of Samuel the prophet.
ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.
Then the people asked for a king, and he gave them Saul son of Kish, of the tribe of Benjamin, who ruled forty years.
А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.
After removing Saul, he made David their king. God testified concerning him: ‘I have found David son of Jesse, a man after my own heart; he will do everything I want him to do.’
А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.
“From this man’s descendants God has brought to Israel the Savior Jesus, as he promised.
За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,
Before the coming of Jesus, John preached repentance and baptism to all the people of Israel.
як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.
As John was completing his work, he said: ‘Who do you suppose I am? I am not the one you are looking for. But there is one coming after me whose sandals I am not worthy to untie.’
А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.
“Fellow children of Abraham and you God-fearing Gentiles, it is to us that this message of salvation has been sent.
Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.
The people of Jerusalem and their rulers did not recognize Jesus, yet in condemning him they fulfilled the words of the prophets that are read every Sabbath.
Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
Though they found no proper ground for a death sentence, they asked Pilate to have him executed.
і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
When they had carried out all that was written about him, they took him down from the cross and laid him in a tomb.
Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
and for many days he was seen by those who had traveled with him from Galilee to Jerusalem. They are now his witnesses to our people.
Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.
“We tell you the good news: What God promised our ancestors
І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,
що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“
А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“
Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“
“Now when David had served God’s purpose in his own generation, he fell asleep; he was buried with his ancestors and his body decayed.
Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.
But the one whom God raised from the dead did not see decay.
Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.
“Therefore, my friends, I want you to know that through Jesus the forgiveness of sins is proclaimed to you.
Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.
Through him everyone who believes is set free from every sin, a justification you were not able to obtain under the law of Moses.
І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.
Take care that what the prophets have said does not happen to you:
Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
„Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“
As Paul and Barnabas were leaving the synagogue, the people invited them to speak further about these things on the next Sabbath.
А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.
When the congregation was dismissed, many of the Jews and devout converts to Judaism followed Paul and Barnabas, who talked with them and urged them to continue in the grace of God.
А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
On the next Sabbath almost the whole city gathered to hear the word of the Lord.
А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.
When the Jews saw the crowds, they were filled with jealousy. They began to contradict what Paul was saying and heaped abuse on him.
Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
Then Paul and Barnabas answered them boldly: “We had to speak the word of God to you first. Since you reject it and do not consider yourselves worthy of eternal life, we now turn to the Gentiles.
Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.
Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“
When the Gentiles heard this, they were glad and honored the word of the Lord; and all who were appointed for eternal life believed.
А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.
The word of the Lord spread through the whole region.
І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.
But the Jewish leaders incited the God-fearing women of high standing and the leading men of the city. They stirred up persecution against Paul and Barnabas, and expelled them from their region.
Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
So they shook the dust off their feet as a warning to them and went to Iconium.
Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.