New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Obedience Commanded

Now, Israel, hear the decrees and laws I am about to teach you. Follow them so that you may live and may go in and take possession of the land the Lord, the God of your ancestors, is giving you.

1

Послухай же тепер, Ізраїлю, про установи і суди, що навчаю вас сповняти їх, щоб ви жили й прийшовши одержали землю, що надїлив вам Господь, Бог батьків ваших.

2

Do not add to what I command you and do not subtract from it, but keep the commands of the Lord your God that I give you.

2

Не прибавите ви до слова, що я заповідаю вам, і не вбавите нїчого, пильнуючи заповідей Господа, Бога вашого, що їх заповідаю вам.

3

You saw with your own eyes what the Lord did at Baal Peor. The Lord your God destroyed from among you everyone who followed the Baal of Peor,

3

Очі ваші бачили, що вдїяв Господь з Бааль Пеором; всї бо, хто ходив слїдом за Бааль-Пеором, вигубив їх Господь, Бог твій, з між вас;

4

but all of you who held fast to the Lord your God are still alive today.

4

Ви ж, которі держались Господа, Бога вашого, ви всї живі по сей день.

5

See, I have taught you decrees and laws as the Lord my God commanded me, so that you may follow them in the land you are entering to take possession of it.

5

Гледи, навчив я вас установ і присудів, як заповідав менї Господь, Бог мій, щоб ви сповняли їх серед землї, що до неї прийдете, щоб заняти її.

6

Observe them carefully, for this will show your wisdom and understanding to the nations, who will hear about all these decrees and say, “Surely this great nation is a wise and understanding people.”

6

Пильнуйте ж і сповняйте їх! Бо се мудрість і розум ваш перед очима народів, що чути муть всї встанови сї й казати муть: Сей великий нарід справдї мудрий і розумний нарід.

7

What other nation is so great as to have their gods near them the way the Lord our God is near us whenever we pray to him?

7

Де бо на сьвітї такий великий нарід, в котрого так близький Бог, як Господь, Бог наш, у всьому, про що тільки кличемо до його?

8

And what other nation is so great as to have such righteous decrees and laws as this body of laws I am setting before you today?

8

І який се великий нарід, що в його установи і присуди такі справедливі, як увесь закон сей, що я поставив вам оце?

9

Only be careful, and watch yourselves closely so that you do not forget the things your eyes have seen or let them fade from your heart as long as you live. Teach them to your children and to their children after them.

9

Тільки стережись і пильнуй душі своєї, щоб не забути дїла сї, що бачили очі твої, і щоб не відлучились вони від серця твого по всї днї життя твого! Нї! Переказуй про них синам твоїм і синам синів твоїх,

10

Remember the day you stood before the Lord your God at Horeb, when he said to me, “Assemble the people before me to hear my words so that they may learn to revere me as long as they live in the land and may teach them to their children.”

10

Про той день, як стояв єси перед Господом, Богом твоїм, під Горебом, як Господь промовляв до мене: Збери менї люд сей, щоб я дав їм почути слова мої, з котрих навчаться боятись мене по всї днї життя свого на землї, і навчать синів своїх.

11

You came near and stood at the foot of the mountain while it blazed with fire to the very heavens, with black clouds and deep darkness.

11

І приступили ви та й поставали попід горою; а гора палала поломєм аж під саме небо і стала темрява, хмари і тьма.

12

Then the Lord spoke to you out of the fire. You heard the sound of words but saw no form; there was only a voice.

12

І промовив до вас Господь із поломя; ви чули голос слів його, та нїякої постатї не бачили окрім голосу.

13

He declared to you his covenant, the Ten Commandments, which he commanded you to follow and then wrote them on two stone tablets.

13

І обявив він вам свій завіт, що велїв вам чинити, десять слів; і написав їх на двох камяних таблицях.

14

And the Lord directed me at that time to teach you the decrees and laws you are to follow in the land that you are crossing the Jordan to possess.

14

А менї заповідав Господь того часу навчати вас установ і присудів, щоб ви сповняли їх на землї, що до неї прийдете, щоб дістати її в державу.

15

Idolatry Forbidden

You saw no form of any kind the day the Lord spoke to you at Horeb out of the fire. Therefore watch yourselves very carefully,

15

Пильнуйте ж добре душ ваших, бо не бачили ви нїякої постатї в день той, як із поломя промовляв до вас Господь на Гореб горі,

16

so that you do not become corrupt and make for yourselves an idol, an image of any shape, whether formed like a man or a woman,

16

Щоб ви не зледащіли та не почали робити собі тесані постатї, подобу якої постатї, постать жіночу, або чоловічу,

17

or like any animal on earth or any bird that flies in the air,

17

Постать якої скотини, що на землї гасає, образ якої крилатої птахи, що попід небесами лїтає,

18

or like any creature that moves along the ground or any fish in the waters below.

18

Образ якої небудь животини, що по землї лазить, образ якої риби, що у водї під землею;

19

And when you look up to the sky and see the sun, the moon and the stars — all the heavenly array — do not be enticed into bowing down to them and worshiping things the Lord your God has apportioned to all the nations under heaven.

19

Щоб, знявши очі до неба та бачивши соньце й місяця і зорі, все військо небесне, не скортїло тебе, припасти на колїна перед ними та служити їм, котрих Господь, Бог твій, призначив на послугу всїм народам під цїлим небом.

20

But as for you, the Lord took you and brought you out of the iron-smelting furnace, out of Egypt, to be the people of his inheritance, as you now are.

20

А вас узяв Господь, і вивів із желїзного горнила, із Египту, щоб ви були людом його наслїддя, як і сталось.

21

The Lord was angry with me because of you, and he solemnly swore that I would not cross the Jordan and enter the good land the Lord your God is giving you as your inheritance.

21

Но Господь розгнївався на мене через вас, і поклявся, що не перейду через Йордань і що не прийду в землю гарну, що оддав тобі в наслїддє Господь, Бог твій;

22

I will die in this land; I will not cross the Jordan; but you are about to cross over and take possession of that good land.

22

А вмру в 'цїй землї, і не доведеться менї перейти через Йордань; а ви перейдете і одержите сю гарну землю.

23

Be careful not to forget the covenant of the Lord your God that he made with you; do not make for yourselves an idol in the form of anything the Lord your God has forbidden.

23

Остерегайтесь, щоб не забути про завіт Господнїй, що його вчинив із вами, та щоб ви не робили собі витесану постать, подобу чого небудь, що заборонив Господь, Бог ваш.

24

For the Lord your God is a consuming fire, a jealous God.

24

Бо Господь, Бог ваш, се поломя жеруще, Бог ревнивий!

25

After you have had children and grandchildren and have lived in the land a long time — if you then become corrupt and make any kind of idol, doing evil in the eyes of the Lord your God and arousing his anger,

25

Як же появиш синів та внук і як поживете у сїй землї, і зледащієте та й зробите витесану постать, подобу чого небудь, і робити мете що ледаче перед очима Господа, Бога вашого, роздражнюючи його:

26

I call the heavens and the earth as witnesses against you this day that you will quickly perish from the land that you are crossing the Jordan to possess. You will not live there long but will certainly be destroyed.

26

То я кличу нинї небеса й землю за сьвідків проти вас, що ви певно і скоро пропадете із землї, куди ви йдете через Йордань, щоб заняти її; не довго поживете ви в нїй, а будете зовсїм знищені.

27

The Lord will scatter you among the peoples, and only a few of you will survive among the nations to which the Lord will drive you.

27

І розсїє вас Господь між иншими народами і зостанетесь лїчбою малими між народами, між котрих приведе вас Господь;

28

There you will worship man-made gods of wood and stone, which cannot see or hear or eat or smell.

28

І служити мете там богам, твориву рук людських, дереву та каменю, що не бачать і не чують і не їдять і не нюхають.

29

But if from there you seek the Lord your God, you will find him if you seek him with all your heart and with all your soul.

29

Но ви шукати мете Господа, Бога вашого; і ти знайдеш його, як шукати меш його всїм серцем твоїм і всією душею твоєю.

30

When you are in distress and all these things have happened to you, then in later days you will return to the Lord your God and obey him.

30

В тїснотї твоїй, і як все те постигне тебе при кіньцї днїв, ти навернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш голосу його.

31

For the Lord your God is a merciful God; he will not abandon or destroy you or forget the covenant with your ancestors, which he confirmed to them by oath.

31

Бо Господь, Бог твій, милостивий Бог; він не покине тебе і не скарає тебе, і не забуде про завіт батьків твоїх, що про його клявся перед ними.

32

The Lord Is God

Ask now about the former days, long before your time, from the day God created human beings on the earth; ask from one end of the heavens to the other. Has anything so great as this ever happened, or has anything like it ever been heard of?

32

Бо поспитай тільки про давні часи, що були перше тебе, з того дня, як сотворив Бог чоловіка на землї, та й від одного краю небес та й до другого краю небес, чи коли сталось таке велике дїло, або чи хто чував що подібне?

33

Has any other people heard the voice of Goda speaking out of fire, as you have, and lived?

33

Чи чував який нарід голос Божий, що промовляв з поломя, як ти чув, та й щоб він зістався живим?

34

Has any god ever tried to take for himself one nation out of another nation, by testings, by signs and wonders, by war, by a mighty hand and an outstretched arm, or by great and awesome deeds, like all the things the Lord your God did for you in Egypt before your very eyes?

34

Або чи пробував Бог, прийти, щоб взяти собі нарід зміж иншого народу, карами, ознаками і чудесами, війною і потужною рукою і просьтягнутою правицею, і великим страхом, так як вчинив для вас Господь, Бог ваш, перед очима вашими в Египтї?

35

You were shown these things so that you might know that the Lord is God; besides him there is no other.

35

Тобі воно було показане, щоб ти знав, що Господь, се Бог; нїхто ж більше крім його.

36

From heaven he made you hear his voice to discipline you. On earth he showed you his great fire, and you heard his words from out of the fire.

36

Із небес дав він тобі почути свій голос про науку тобі, і на землї дав видїти тобі своє велике поломя, а з поломя чув ти слова його.

37

Because he loved your ancestors and chose their descendants after them, he brought you out of Egypt by his Presence and his great strength,

37

І за те, що він любив батьків твоїх і по них вибрав насїннє їх, вивів тебе він самолично, великою потугою своєю з Египту.

38

to drive out before you nations greater and stronger than you and to bring you into their land to give it to you for your inheritance, as it is today.

38

Щоб вигубити перед тобою народи, що більші й потужніщі за тебе, привести тебе і дати тобі землю їх у наслїддє, як і тепер сталось.

39

Acknowledge and take to heart this day that the Lord is God in heaven above and on the earth below. There is no other.

39

То ж пізнай тепер і возьми собі до серця, що Господь Бог той на небесах у горі і на землї внизу, а другого нема.

40

Keep his decrees and commands, which I am giving you today, so that it may go well with you and your children after you and that you may live long in the land the Lord your God gives you for all time.

40

І пильнуй установ його й заповідїв його, що заповідую їх тобі сьогоднї, щоб добре було тобі й синам твоїм, щоб довгий був вік твій у сїй землї, що навіки віддав тобі Господь, Бог твій.

41

Cities of Refuge

Then Moses set aside three cities east of the Jordan,

41

Тодї віддїлив Мойсей три міста по сїм боцї Йорданї, що на схід соньця,

42

to which anyone who had killed a person could flee if they had unintentionally killed a neighbor without malice aforethought. They could flee into one of these cities and save their life.

42

Щоб втїкав туди убийця, що ненароком вбив ближнього свого а перше не ворогував на його; щоб він втїк в одно із сих міст та й живим зістався.

43

The cities were these: Bezer in the wilderness plateau, for the Reubenites; Ramoth in Gilead, for the Gadites; and Golan in Bashan, for the Manassites.

43

Безер у степу, на поділлї, для Рубенїїв, і Рамот у Гілеадї для Гадїїв, і Голян у Базанї для Манассіїв.

44

Introduction to the Law

This is the law Moses set before the Israelites.

44

А се закон, що поставив його Мойсей перед синами Ізраїля;

45

These are the stipulations, decrees and laws Moses gave them when they came out of Egypt

45

Се сьвідчення й установи і присуди, що промовляв Мойсей до синів Ізрайлевих по виходї їх з Египту,

46

and were in the valley near Beth Peor east of the Jordan, in the land of Sihon king of the Amorites, who reigned in Heshbon and was defeated by Moses and the Israelites as they came out of Egypt.

46

По сїм боцї Йорданї, в долинї, проти Бет-Пеору, в землї Сигона, царя Аморійського, що жив у Гезбонї, котрого побили Мойсей та сини Ізрайлеві, як вийшли з Египту.

47

They took possession of his land and the land of Og king of Bashan, the two Amorite kings east of the Jordan.

47

І заняли вони землю його і землю Ога, царя Базанського, двох царів Аморійських, що були по сїм боцї Йорданї, на схід соньця,

48

This land extended from Aroer on the rim of the Arnon Gorge to Mount Sirionb (that is, Hermon),

48

Від Ароеру, що над Арнон-рікою, до Сійон* гори, се б то Гермон,

49

and included all the Arabah east of the Jordan, as far as the Dead Sea,c below the slopes of Pisgah.

49

І все поділлє по сїм боцї Йорданї на схід соньця, аж до подільського моря, під узгірями Пізги.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Deuteronomy 4

Повторення 4