New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

We who are strong ought to bear with the failings of the weak and not to please ourselves.

1

Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.

2

Each of us should please our neighbors for their good, to build them up.

2

Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.

3

For even Christ did not please himself but, as it is written: “The insults of those who insult you have fallen on me.”a

3

Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.

4

For everything that was written in the past was written to teach us, so that through the endurance taught in the Scriptures and the encouragement they provide we might have hope.

4

Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надїю.

5

May the God who gives endurance and encouragement give you the same attitude of mind toward each other that Christ Jesus had,

5

Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,

6

so that with one mind and one voice you may glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ.

6

щоб однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

7

Accept one another, then, just as Christ accepted you, in order to bring praise to God.

7

Тим же приймайте один одного, яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу.

8

For I tell you that Christ has become a servant of the Jewsb on behalf of God’s truth, so that the promises made to the patriarchs might be confirmed

8

Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отцїв,

9

and, moreover, that the Gentiles might glorify God for his mercy. As it is written:
“Therefore I will praise you among the Gentiles;
I will sing the praises of your name.”c

9

а для поган — з милостї, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.

10

Again, it says,
“Rejoice, you Gentiles, with his people.”d

10

І знов глаголе: Звеселїть ся, погане, з людьми Його.

11

And again,
“Praise the Lord, all you Gentiles;
let all the peoples extol him.”e

11

І знов: Хвалїть Господа, всї погане, і вихваляйте Його всї люде.

12

And again, Isaiah says,
“The Root of Jesse will spring up,
one who will arise to rule over the nations;
in him the Gentiles will hope.”f

12

І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть.

13

May the God of hope fill you with all joy and peace as you trust in him, so that you may overflow with hope by the power of the Holy Spirit.

13

Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого.

14

Paul the Minister to the Gentiles

I myself am convinced, my brothers and sisters, that you yourselves are full of goodness, filled with knowledge and competent to instruct one another.

14

Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні всякого знання, і зможете один одного навчати.

15

Yet I have written you quite boldly on some points to remind you of them again, because of the grace God gave me

15

Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодатї, даній менї від Бога,

16

to be a minister of Christ Jesus to the Gentiles. He gave me the priestly duty of proclaiming the gospel of God, so that the Gentiles might become an offering acceptable to God, sanctified by the Holy Spirit.

16

щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовістє Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.

17

Therefore I glory in Christ Jesus in my service to God.

17

Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.

18

I will not venture to speak of anything except what Christ has accomplished through me in leading the Gentiles to obey God by what I have said and done —

18

Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдїяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,

19

by the power of signs and wonders, through the power of the Spirit of God. So from Jerusalem all the way around to Illyricum, I have fully proclaimed the gospel of Christ.

19

силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовістє Христове.

20

It has always been my ambition to preach the gospel where Christ was not known, so that I would not be building on someone else’s foundation.

20

Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,

21

Rather, as it is written:
“Those who were not told about him will see,
and those who have not heard will understand.”g

21

а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.

22

This is why I have often been hindered from coming to you.

22

Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас.

23

Paul’s Plan to Visit Rome

But now that there is no more place for me to work in these regions, and since I have been longing for many years to visit you,

23

Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,

24

I plan to do so when I go to Spain. I hope to see you while passing through and to have you assist me on my journey there, after I have enjoyed your company for a while.

24

як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподїваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтїшаюсь.

25

Now, however, I am on my way to Jerusalem in the service of the Lord’s people there.

25

Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.

26

For Macedonia and Achaia were pleased to make a contribution for the poor among the Lord’s people in Jerusalem.

26

Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.

27

They were pleased to do it, and indeed they owe it to them. For if the Gentiles have shared in the Jews’ spiritual blessings, they owe it to the Jews to share with them their material blessings.

27

Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.

28

So after I have completed this task and have made sure that they have received this contribution, I will go to Spain and visit you on the way.

28

Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.

29

I know that when I come to you, I will come in the full measure of the blessing of Christ.

29

Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.

30

I urge you, brothers and sisters, by our Lord Jesus Christ and by the love of the Spirit, to join me in my struggle by praying to God for me.

30

Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога,

31

Pray that I may be kept safe from the unbelievers in Judea and that the contribution I take to Jerusalem may be favorably received by the Lord’s people there,

31

щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим,

32

so that I may come to you with joy, by God’s will, and in your company be refreshed.

32

щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.

33

The God of peace be with you all. Amen.

33

Бог же впокою з усїма вами. Амінь.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Romans 15

Римлян 15