Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Сучасний переклад
Released From the Law, Bound to Christ
Do you not know, brothers and sisters — for I am speaking to those who know the law — that the law has authority over someone only as long as that person lives?
Do you not know, brothers and sisters — for I am speaking to those who know the law — that the law has authority over someone only as long as that person lives?
Я звертаюся до тих, хто знає Закон Мойсея. Хіба не відомо вам, брати і сестри мої, що Закон має владу над людиною, тільки поки вона живе?
For example, by law a married woman is bound to her husband as long as he is alive, but if her husband dies, she is released from the law that binds her to him.
Скажімо, заміжня жінка прив’язана Законом до свого чоловіка, поки він живий. Та коли він помре, вона звільняється з-під влади Закону про шлюб.
So then, if she has sexual relations with another man while her husband is still alive, she is called an adulteress. But if her husband dies, she is released from that law and is not an adulteress if she marries another man.
Тож якщо вона стає дружиною іншого, коли ще живий її чоловік, то вона винна у перелюбі. Але якщо чоловік її помре, то вона звільняється від шлюбного Закону, та не вважатиметься розпусницею, якщо вийде заміж за іншого.
So, my brothers and sisters, you also died to the law through the body of Christ, that you might belong to another, to him who was raised from the dead, in order that we might bear fruit for God.
Так само й ви, брати і сестри мої, померли для Закону через Тіло Христове, щоб належати Іншому — Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли служити Богові.
Бо коли ми ще жили у згоді з нашою гріховною людською природою, то наші гріховні пристрасті, що прийшли від Закону, володіли тілами нашими. Вони приносили врожай вчинків, який вів до смерті.
But now, by dying to what once bound us, we have been released from the law so that we serve in the new way of the Spirit, and not in the old way of the written code.
Та зараз ми звільнилися від Закону, в’язнями якого ми були. Ми вмерли для нього і служимо Господу Богу нашому в новому житті, яким править Дух Святий, а не в старому, що трималося писаних канонів.
Чи думаєте ви, що я стверджую, що Закон — це гріх? Звісно, ні! Та не знати б мені, що таке гріх інакше, як через Закон. Бо й справді, я не знав би, що то є — прагнути чогось чужого, якби в Законі не було записано: «Не прагни чужого».
But sin, seizing the opportunity afforded by the commandment, produced in me every kind of coveting. For apart from the law, sin was dead.
Одначе гріх через цю заповідь знайшов шлях розбудити в мені потяг до всього злого. Без Закону, гріх мертвий.
Once I was alive apart from the law; but when the commandment came, sin sprang to life and I died.
Я жив колись без Закону, та гріх ожив, коли з’явилася заповідь.
I found that the very commandment that was intended to bring life actually brought death.
І тоді ж я вмер. Тож заповідь, що мала принести життя, принесла мені духовну смерть.
For sin, seizing the opportunity afforded by the commandment, deceived me, and through the commandment put me to death.
Скориставшись нагодою, гріх звабив мене заповіддю і нею ж убив мене.
So then, the law is holy, and the commandment is holy, righteous and good.
Отже, Закон і заповідь — святі, справедливі й добрі.
Did that which is good, then, become death to me? By no means! Nevertheless, in order that sin might be recognized as sin, it used what is good to bring about my death, so that through the commandment sin might become utterly sinful.
То чи означає це, що добро спричинило смерть мені? Зовсім ні! Але гріх, використавши добро, приніс мені смерть. І сталося це, щоб викрити хибну природу гріха: щоб через цю добру заповідь я усвідомив, на скільки огидний гріх.
We know that the law is spiritual; but I am unspiritual, sold as a slave to sin.
Тож ми знаємо, що Закон — духовний, а я — ні. Гріх панує наді мною, неначе я раб його.
I do not understand what I do. For what I want to do I do not do, but what I hate I do.
І я не знаю, що роблю, бо роблю не те, що хотів би, а те, що ненавиджу.
And if I do what I do not want to do, I agree that the law is good.
І якщо я роблю не те, чого бажаю робити, то погоджуюся з Законом, що він добрий.
As it is, it is no longer I myself who do it, but it is sin living in me.
Насправді ж то не я роблю, а гріх, що живе в мені.
Так, я знаю, що добро не живе в мені, тобто в моїй недуховній людській природі. Прагнення робити добрі справи у мене є, але здійснити їх ще не можу.
For I do not do the good I want to do, but the evil I do not want to do — this I keep on doing.
Бо я не роблю те добро, яке я хочу робити, а чиню зло, якого чинити не хочу.
Now if I do what I do not want to do, it is no longer I who do it, but it is sin living in me that does it.
Тож коли я роблю те, чого не хочу, то вже не я здійснюю це, а гріх, який живе в мені.
So I find this law at work: Although I want to do good, evil is right there with me.
Отже, я відчуваю цей Закон у собі, хоча я хочу чинити добро, та зло завжди є зі мною.
but I see another law at work in me, waging war against the law of my mind and making me a prisoner of the law of sin at work within me.
Та бачу, що інший закон керує тілом моїм. Він ворогує з Законом Божим, що керує розумом моїм. Цей інший закон і є законом гріха. І він робить мене своїм в’язнем. Він владарює моїм тілом.
What a wretched man I am! Who will rescue me from this body that is subject to death?
О, нещасний я чоловік! Хто визволить мене з цього смертного тіла?
Бог! Тож дяка Йому (за Його порятунок) через Господа нашого Ісуса Христа! Розумом своїм я є раб Закону Божого, а грішною природою своєю я — раб закону гріха.