New International Version

Переклад Хоменка

Paul’s Ministry in Thessalonica

You know, brothers and sisters, that our visit to you was not without results.

Самі ж ви знаєте, брати, що наш прихід до вас не був даремний;

We had previously suffered and been treated outrageously in Philippi, as you know, but with the help of our God we dared to tell you his gospel in the face of strong opposition.

2

але хоч ми перед тим зазнали страждань та зневаг, як вам відомо, у Филиппах, Бог наш дав нам сміливість проповідувати вам Божу Євангелію з великою запопадливістю.

3

For the appeal we make does not spring from error or impure motives, nor are we trying to trick you.

3

Бо наша заохота не має в собі ні облуда, ні нечистоти, ані підступу.

4

On the contrary, we speak as those approved by God to be entrusted with the gospel. We are not trying to please people but God, who tests our hearts.

4

Але, як Бог, визнавши нас гідними, доручив нам Євангелію, так ми й говоримо, стараючись подобатися не людям, а Богові, який випробовує серця наші.

5

You know we never used flattery, nor did we put on a mask to cover up greed — God is our witness.

5

Та й не було в нас ніколи лестивого слова, як знаєте, ані таємної зажерливої думки. Бог тому свідок!

6

We were not looking for praise from people, not from you or anyone else, even though as apostles of Christ we could have asserted our authority.

6

Ми не шукали від людей слави, ні від вас, ані від інших,

7

Instead, we were like young childrena among you.
Just as a nursing mother cares for her children,

7

хоч і могли, як апостоли Христові, бути тягарем вам. Ми, навпаки, були лагідні між вами. Як годувальниця піклується про своїх дітей,

8

so we cared for you. Because we loved you so much, we were delighted to share with you not only the gospel of God but our lives as well.

8

так і ми, з палкого до вас почуття, раді були передати вам не лише Божу Євангелію, а й власні душі; такими дорогими ви нам стали.

9

Surely you remember, brothers and sisters, our toil and hardship; we worked night and day in order not to be a burden to anyone while we preached the gospel of God to you.

9

Ви пам'ятаєте, брати, про наш труд та про працю: вночі і вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити, та проповідували вам Божу Євангелію.

10

You are witnesses, and so is God, of how holy, righteous and blameless we were among you who believed.

10

Ви й Бог свідки, як свято, справедливо й бездоганно ми поводилися між вами, віруючими.

11

For you know that we dealt with each of you as a father deals with his own children,

11

Самі знаєте, як ми кожного з вас, мов батько своїх дітей,

12

encouraging, comforting and urging you to live lives worthy of God, who calls you into his kingdom and glory.

12

просили, умовляли й заклинали жити достойно перед Богом, який вас кличе до свого Царства і слави.

13

And we also thank God continually because, when you received the word of God, which you heard from us, you accepted it not as a human word, but as it actually is, the word of God, which is indeed at work in you who believe.

13

І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді — як Боже слово, що й діє у вас, віруючих.

14

For you, brothers and sisters, became imitators of God’s churches in Judea, which are in Christ Jesus: You suffered from your own people the same things those churches suffered from the Jews

14

Ви бо, брати, почали наслідувати Божі Церкви, що в Юдеї у Христі Ісусі, бо й ви терпіли те саме від ваших земляків, як і вони від юдеїв,

15

who killed the Lord Jesus and the prophets and also drove us out. They displease God and are hostile to everyone

15

які і Господа Ісуса вбили, і пророків, і нас переслідували, чим вони й Богові не подобалися, і усім людям супротивні.

16

in their effort to keep us from speaking to the Gentiles so that they may be saved. In this way they always heap up their sins to the limit. The wrath of God has come upon them at last.b

16

Вони забороняють нам до поган говорити, щоб ті спаслися, тож повсякчасно доповнюють свої провини. Врешті спіткав їх гнів.

17

Paul’s Longing to See the Thessalonians

But, brothers and sisters, when we were orphaned by being separated from you for a short time (in person, not in thought), out of our intense longing we made every effort to see you.

17

А ми, брати, розлучені з вами на коротку хвилину обличчям, не серцем, старалися щоскоріш побачити ваше обличчя: така наша туга за вами.

18

For we wanted to come to you — certainly I, Paul, did, again and again — but Satan blocked our way.

18

Тому хотіли прийти до вас, таки я, Павло, — раз і вдруге, та сатана перешкодив нам.

19

For what is our hope, our joy, or the crown in which we will glory in the presence of our Lord Jesus when he comes? Is it not you?

19

Яка бо наша надія або радість, або вінець слави, як не ви, перед Господом нашим Ісусом, у день його приходу?

20

Indeed, you are our glory and joy.

20

Так! Ви — наша слава й наша радість.

Parallel

New International Version

Переклад Хоменка

1 Thessalonians 2

Солунян 2