New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

Paul’s Ministry in Thessalonica

You know, brothers and sisters, that our visit to you was not without results.

Самі бо знаєте, браттє, про вхід наш між вас, що не марно він став ся;

We had previously suffered and been treated outrageously in Philippi, as you know, but with the help of our God we dared to tell you his gospel in the face of strong opposition.

2

нї, пострадавши перед тим і дознавши зневаги, як знаєте, в Филипах, зосьмілились ми в Бозї нашому глаголати до вас благовістє Боже з великою боротьбою.

3

For the appeal we make does not spring from error or impure motives, nor are we trying to trick you.

3

Утїшеннє бо наше (було) не від лукавства, анї від нечистоти, анї в підступі,

4

On the contrary, we speak as those approved by God to be entrusted with the gospel. We are not trying to please people but God, who tests our hearts.

4

а яко ж ми вибрані від Бога, щоб повірити нам благовістє, так ми й глаголемо, не як ті, що людям догоджують, а Богу, що розвідує серця наші.

5

You know we never used flattery, nor did we put on a mask to cover up greed — God is our witness.

5

Нїколи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.

6

We were not looking for praise from people, not from you or anyone else, even though as apostles of Christ we could have asserted our authority.

6

Не шукали ми нї від людей слави, нї од вас, нї од инших, можучи в повазї бути, яко Христові апостоли.

7

Instead, we were like young childrena among you.
Just as a nursing mother cares for her children,

7

Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх,

8

so we cared for you. Because we loved you so much, we were delighted to share with you not only the gospel of God but our lives as well.

8

оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тілько благовістє Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі.

9

Surely you remember, brothers and sisters, our toil and hardship; we worked night and day in order not to be a burden to anyone while we preached the gospel of God to you.

9

Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.

10

You are witnesses, and so is God, of how holy, righteous and blameless we were among you who believed.

10

Ви сьвідки і Бог, як преподобно, і праведно, і непорочно ми обертались між вами віруючими,

11

For you know that we dealt with each of you as a father deals with his own children,

11

яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували;

12

encouraging, comforting and urging you to live lives worthy of God, who calls you into his kingdom and glory.

12

щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу.

13

And we also thank God continually because, when you received the word of God, which you heard from us, you accepted it not as a human word, but as it actually is, the word of God, which is indeed at work in you who believe.

13

Того ж то й дякуємо Богові без перестану, що ви, прийнявши слово проповідї Божої від нас, прийняли не яко слово чоловіче, а (яко ж справдї є,) слово Боже, котре й орудує в вас віруючих.

14

For you, brothers and sisters, became imitators of God’s churches in Judea, which are in Christ Jesus: You suffered from your own people the same things those churches suffered from the Jews

14

Ви бо, браттє, стали послїдувателями церквам Божим, що в Юдеї в Христї Ісусї, тим що й ви пострадали від своїх земляків, як і вони від Жидів,

15

who killed the Lord Jesus and the prophets and also drove us out. They displease God and are hostile to everyone

15

що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,

16

in their effort to keep us from speaking to the Gentiles so that they may be saved. In this way they always heap up their sins to the limit. The wrath of God has come upon them at last.b

16

що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець гнїв (Божий).

17

Paul’s Longing to See the Thessalonians

But, brothers and sisters, when we were orphaned by being separated from you for a short time (in person, not in thought), out of our intense longing we made every effort to see you.

17

Ми ж, браттє, осиротївши без вас на час-годину, лицем, а не серцем, ще більш старались з великим бажаннєм бачити лице ваше.

18

For we wanted to come to you — certainly I, Paul, did, again and again — but Satan blocked our way.

18

Тим же хотїли ми йти до вас, я таки Павел раз і вдруге, та й заборонив нам сатана.

19

For what is our hope, our joy, or the crown in which we will glory in the presence of our Lord Jesus when he comes? Is it not you?

19

Яка бо нам надїя, або радість, або вінець похвали? чи й не ви ж перед Господом нашим Ісусом Христом у приходї Його?

20

Indeed, you are our glory and joy.

20

Ви бо слава наша і радість.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

1 Thessalonians 2

Солунян 2