New International Version

Переклад Турконяка

Paul’s Ministry in Thessalonica

You know, brothers and sisters, that our visit to you was not without results.

Адже ви самі знаєте, брати, що наш прихід до вас не був даремним.

We had previously suffered and been treated outrageously in Philippi, as you know, but with the help of our God we dared to tell you his gospel in the face of strong opposition.

2

Хоч ми раніше натерпілися і зазнали зневаг, та у Филипах, як вам відомо, ми з великими труднощами наважилися в нашому Бозі проповідувати вам Боже Євангеліє.

3

For the appeal we make does not spring from error or impure motives, nor are we trying to trick you.

3

Адже наш заклик не від омани, ні через нечистоту, ні від лукавства.

4

On the contrary, we speak as those approved by God to be entrusted with the gospel. We are not trying to please people but God, who tests our hearts.

4

Але, як Бог знайшов нас гідними, щоби довірити Євангеліє, ми так і говоримо, догоджаючи не людям, але Богові, Який випробовує наші серця.

5

You know we never used flattery, nor did we put on a mask to cover up greed — God is our witness.

5

Бо ніколи, як вам відомо, у нас не було ні підлесливих слів, ні корисливих мотивів, — Бог свідок.

6

We were not looking for praise from people, not from you or anyone else, even though as apostles of Christ we could have asserted our authority.

6

Ми не шукали слави в людей, ані у вас, ані в інших,

7

Instead, we were like young childrena among you.
Just as a nursing mother cares for her children,

7

хоч ми, як Христові апостоли, могли бути вимогливими. Але ми були тихими серед вас, немов та годувальниця, яка доглядає своїх дітей.

8

so we cared for you. Because we loved you so much, we were delighted to share with you not only the gospel of God but our lives as well.

8

Ми так прив’язалися до вас, що бажали передати вам не лише Боже Євангеліє, але й свої душі, бо ви стали для нас любими.

9

Surely you remember, brothers and sisters, our toil and hardship; we worked night and day in order not to be a burden to anyone while we preached the gospel of God to you.

9

Тож згадайте, брати, нашу працю та труднощі: ніч і день ми працювали, щоб не обтяжити когось із вас, і проповідували вам Боже Євангеліє.

10

You are witnesses, and so is God, of how holy, righteous and blameless we were among you who believed.

10

Ви та Бог — свідки, які святі, праведні та непорочні були ми для вас, котрі повірили.

11

For you know that we dealt with each of you as a father deals with his own children,

11

Ви знаєте, як кожного з вас, немов батько своїх дітей,

12

encouraging, comforting and urging you to live lives worthy of God, who calls you into his kingdom and glory.

12

ми просили, вмовляли і свідчили вам, щоб ви гідно ходили перед Богом, Який покликав вас у Своє Царство і славу.

13

And we also thank God continually because, when you received the word of God, which you heard from us, you accepted it not as a human word, but as it actually is, the word of God, which is indeed at work in you who believe.

13

Тому ми постійно дякуємо Богові за те, що ви, прийнявши почуте від нас Слово Боже, сприйняли його не як людське слово, а як істинно Боже Слово, яке й діє у вас, віруючих.

14

For you, brothers and sisters, became imitators of God’s churches in Judea, which are in Christ Jesus: You suffered from your own people the same things those churches suffered from the Jews

14

Адже ви, брати, стали наслідувати Божі Церкви, які в Ісусі Христі є в Юдеї, бо і ви так само потерпіли від своїх земляків, як і вони від юдеїв,

15

who killed the Lord Jesus and the prophets and also drove us out. They displease God and are hostile to everyone

15

які вбили й Господа Ісуса та [Його] пророків, та й нас переслідували; і Богові не догодили, і ворожо настроєні до всіх людей,

16

in their effort to keep us from speaking to the Gentiles so that they may be saved. In this way they always heap up their sins to the limit. The wrath of God has come upon them at last.b

16

перешкоджають нам говорити язичникам, аби спаслися, і тим самим вони постійно доповнюють свої гріхи. Зрештою, спіткав же їх гнів.

17

Paul’s Longing to See the Thessalonians

But, brothers and sisters, when we were orphaned by being separated from you for a short time (in person, not in thought), out of our intense longing we made every effort to see you.

17

А ми, брати, були розлучені з вами на короткий час, — особисто, але не серцем, — та з великим бажанням намагалися побачити ваші обличчя.

18

For we wanted to come to you — certainly I, Paul, did, again and again — but Satan blocked our way.

18

Тому ми хотіли прийти до вас, — я, Павло, і один раз, і другий, — але перешкодив нам сатана.

19

For what is our hope, our joy, or the crown in which we will glory in the presence of our Lord Jesus when he comes? Is it not you?

19

Бо хто є нашою надією, радістю чи вінцем похвали, якщо не ви перед нашим Господом Ісусом під час Його приходу?

20

Indeed, you are our glory and joy.

20

Адже ви — наша слава і радість!

Parallel

New International Version

Переклад Турконяка

1 Thessalonians 2

Солунян 2