Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Хоменка
Worship in the Earthly Tabernacle
Now the first covenant had regulations for worship and also an earthly sanctuary.
Now the first covenant had regulations for worship and also an earthly sanctuary.
Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.
A tabernacle was set up. In its first room were the lampstand and the table with its consecrated bread; this was called the Holy Place.
Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».
Behind the second curtain was a room called the Most Holy Place,
За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,
which had the golden altar of incense and the gold-covered ark of the covenant. This ark contained the gold jar of manna, Aaron’s staff that had budded, and the stone tablets of the covenant.
із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.
Above the ark were the cherubim of the Glory, overshadowing the atonement cover. But we cannot discuss these things in detail now.
А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.
When everything had been arranged like this, the priests entered regularly into the outer room to carry on their ministry.
І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,
But only the high priest entered the inner room, and that only once a year, and never without blood, which he offered for himself and for the sins the people had committed in ignorance.
в другий — раз на рік — лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.
The Holy Spirit was showing by this that the way into the Most Holy Place had not yet been disclosed as long as the first tabernacle was still functioning.
Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.
This is an illustration for the present time, indicating that the gifts and sacrifices being offered were not able to clear the conscience of the worshiper.
Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.
They are only a matter of food and drink and various ceremonial washings — external regulations applying until the time of the new order.
Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.
Христос же, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, —
і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, — увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.
The blood of goats and bulls and the ashes of a heifer sprinkled on those who are ceremonially unclean sanctify them so that they are outwardly clean.
Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла,
то скільки більше кров Христа, — який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, — очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!
For this reason Christ is the mediator of a new covenant, that those who are called may receive the promised eternal inheritance — now that he has died as a ransom to set them free from the sins committed under the first covenant.
Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб — після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту — вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.
Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.
because a will is in force only when somebody has died; it never takes effect while the one who made it is living.
Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.
This is why even the first covenant was not put into effect without blood.
Тому навіть і перший завіт був освячений кров'ю.
When Moses had proclaimed every command of the law to all the people, he took the blood of calves, together with water, scarlet wool and branches of hyssop, and sprinkled the scroll and all the people.
Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,
кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»
In the same way, he sprinkled with the blood both the tabernacle and everything used in its ceremonies.
Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров'ю.
In fact, the law requires that nearly everything be cleansed with blood, and without the shedding of blood there is no forgiveness.
Зрештою, за законом, майже все очищується кров'ю, і без кровопролиття відпущення немає.
It was necessary, then, for the copies of the heavenly things to be purified with these sacrifices, but the heavenly things themselves with better sacrifices than these.
Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі — жертвами, багато ліпшими від отих.
For Christ did not enter a sanctuary made with human hands that was only a copy of the true one; he entered heaven itself, now to appear for us in God’s presence.
Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з'явитися за нас перед обличчям Божим.
Nor did he enter heaven to offer himself again and again, the way the high priest enters the Most Holy Place every year with blood that is not his own.
Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров'ю;
Otherwise Christ would have had to suffer many times since the creation of the world. But he has appeared once for all at the culmination of the ages to do away with sin by the sacrifice of himself.
інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з'явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою.
Just as people are destined to die once, and after that to face judgment,
І як призначено людям раз умерти, потім же суд,
so Christ was sacrificed once to take away the sins of many; and he will appear a second time, not to bear sin, but to bring salvation to those who are waiting for him.
так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з'явиться тим, що очікують його на спасіння.