New International Version

Переклад Турконяка

Boaz Marries Ruth

Meanwhile Boaz went up to the town gate and sat down there just as the guardian-redeemera he had mentioned came along. Boaz said, “Come over here, my friend, and sit down.” So he went over and sat down.

1

А Вооз прийшов до брами міста, сів там, і ось проходив найближчий родич, про якого говорив Вооз, і Вооз сказав йому: Підійди, такий-то, сядь тут! — і він підійшов і сів.

2

Boaz took ten of the elders of the town and said, “Sit here,” and they did so.

2

А Вооз узяв десять мужів зі старійшин міста і сказав: Сядьте тут! — і вони сіли.

3

Then he said to the guardian-redeemer, “Naomi, who has come back from Moab, is selling the piece of land that belonged to our relative Elimelek.

3

А Вооз сказав найближчому родичеві: Мова йде про частину поля, яка є власністю нашого брата Авімелеха, що дана Ноеміні, котра повернулася з моавського поля.

4

I thought I should bring the matter to your attention and suggest that you buy it in the presence of these seated here and in the presence of the elders of my people. If you will redeem it, do so. But if youb will not, tell me, so I will know. For no one has the right to do it except you, and I am next in line.”
“I will redeem it,” he said.

4

І я сказав: Повідомлю тебе, запропонувавши: Придбай це в присутності тих, які сидять тут, і перед старійшинами мого народу. Якщо викуповуєш, то викупляй; якщо ж не викуповуєш, то сповісти мені, і знатиму, бо немає іншого, хіба що ти, щоб викупити, а я є після тебе. І той сказав: Я є найближчим родичем, я викуплю!

5

Then Boaz said, “On the day you buy the land from Naomi, you also acquire Ruth the Moabite, thec dead man’s widow, in order to maintain the name of the dead with his property.”

5

Тоді Вооз сказав: У день, коли придбаєш поле з руки Ноеміні та від Рути, моавійки, жінки померлого, то тобі треба і її взяти, щоб воскресити ім’я померлого в його спадку.

6

At this, the guardian-redeemer said, “Then I cannot redeem it because I might endanger my own estate. You redeem it yourself. I cannot do it.”

6

А найближчий родич сказав: Тоді не зможу викупити собі, щоби часом я не знищив свого спадку. Викупи собі моє право найближчого родича, бо я не зможу викупити.

7

(Now in earlier times in Israel, for the redemption and transfer of property to become final, one party took off his sandal and gave it to the other. This was the method of legalizing transactions in Israel.)

7

І таке правило було раніше в Ізраїлі про право найближчого родича і про заміну: щоб закріпити кожне слово, то чоловік розв’язував своє взуття і давав своєму ближньому, який брав його право найближчого родича, і це було свідченням в Ізраїлі.

8

So the guardian-redeemer said to Boaz, “Buy it yourself.” And he removed his sandal.

8

І найближчий родич сказав Воозові: Придбай собі моє право найближчого родича! — і він розв’язав своє взуття, і дав йому.

9

Then Boaz announced to the elders and all the people, “Today you are witnesses that I have bought from Naomi all the property of Elimelek, Kilion and Mahlon.

9

І сказав Вооз старійшинам і всьому народові: Ви сьогодні є свідками, що я придбав усе, що в Авімелеха, і все, що в Хелеона і Маалона, з руки Ноеміні.

10

I have also acquired Ruth the Moabite, Mahlon’s widow, as my wife, in order to maintain the name of the dead with his property, so that his name will not disappear from among his family or from his hometown. Today you are witnesses!”

10

І придбав я собі за жінку Рут, моавійку, жінку Маалона, щоб воскресити ім’я померлого в його спадку, і не зникне ім’я померлого з-посеред його братів і з племені його народу. Ви сьогодні є свідками.

11

Then the elders and all the people at the gate said, “We are witnesses. May the Lord make the woman who is coming into your home like Rachel and Leah, who together built up the family of Israel. May you have standing in Ephrathah and be famous in Bethlehem.

11

І весь народ, який був біля брами, промовив: Ми — свідки! А старійшини сказали: Нехай дасть Господь, щоб твоя жінка, яка входить у твій дім, була як Рахиль і як Лія, котрі обидві збудували дім Ізраїля і здобули міць в Ефраті, і буде ім’я у Вифлеємі.

12

Through the offspring the Lord gives you by this young woman, may your family be like that of Perez, whom Tamar bore to Judah.”

12

І нехай від нащадка, якого тобі дасть Господь від цієї молодиці, твій дім буде, як дім Фареса, якого Тамара народила Юді.

13

Naomi Gains a Son

So Boaz took Ruth and she became his wife. When he made love to her, the Lord enabled her to conceive, and she gave birth to a son.

13

І Вооз узяв Рут, і вона стала йому за жінку, і ввійшов до неї, і Господь дав їй зачати, і вона народила сина.

14

The women said to Naomi: “Praise be to the Lord, who this day has not left you without a guardian-redeemer. May he become famous throughout Israel!

14

І жінки сказали Ноеміні: Благословенний Господь, Який не позбавив тебе сьогодні найближчого родича. Він прославить твоє ім’я в Ізраїлі,

15

He will renew your life and sustain you in your old age. For your daughter-in-law, who loves you and who is better to you than seven sons, has given him birth.”

15

і буде тобі за спасителя душі й щоб прогодувати твою старість. Адже твоя невістка, яка тебе полюбила, народила його, вона є тобі краща за сімох синів.

16

Then Naomi took the child in her arms and cared for him.

16

І Ноемінь взяла дитину, і поклала на свої груди, і вона була йому за няньку.

17

The women living there said, “Naomi has a son!” And they named him Obed. He was the father of Jesse, the father of David.

17

А сусіди дали йому ім’я, кажучи: Народився син Ноеміні, і прозвали його Овид. Він — батько Єссея, батька Давида.

18

The Genealogy of David

This, then, is the family line of Perez:
Perez was the father of Hezron,

18

Ось це роди Фареса: Фарес породив Есрона,