New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Lord Rejects Saul as King

Samuel said to Saul, “I am the one the Lord sent to anoint you king over his people Israel; so listen now to the message from the Lord.

1

І сказав Самуїл Саулові: Господь поручив менї помазати тебе царем над його народом Ізраїлем; так вислухай тепер повелїннє Господнє.

2

This is what the Lord Almighty says: ‘I will punish the Amalekites for what they did to Israel when they waylaid them as they came up from Egypt.

2

Так глаголе Господь Сил небесних: Надумавсь я помститись за те, що коїв Амалик, ставши на дорозї Ізрайлеві, як він ійшов із Египту.

3

Now go, attack the Amalekites and totally destroya all that belongs to them. Do not spare them; put to death men and women, children and infants, cattle and sheep, camels and donkeys.’ ”

3

Оце ж іди та й побий Амалика і розпростори проклін на все що в його, і не ощаджуй його, а вигублюй чоловіків і жінок, хлопят і немовлят, корову й вівцю, верблюда й осла.

4

So Saul summoned the men and mustered them at Telaim — two hundred thousand foot soldiers and ten thousand from Judah.

4

І покликав Саул свій люд, і перелїчив його в Телаїмі двістї тисяч піших і сто тисяч з поколїння Юдиного.

5

Saul went to the city of Amalek and set an ambush in the ravine.

5

І двинув Саул під головний город Амалика, і заляг залягом у долинї при потоцї.

6

Then he said to the Kenites, “Go away, leave the Amalekites so that I do not destroy you along with them; for you showed kindness to all the Israelites when they came up out of Egypt.” So the Kenites moved away from the Amalekites.

6

Кинїям же сказав Саул: Ійдїте, віддїлїтесь і вийдїть зпоміж Амалика, щоб я вас не погубив із ними, бо ви показали себе прихильними до Ізрайлитян, як ійшли вони з Египту.

7

Then Saul attacked the Amalekites all the way from Havilah to Shur, near the eastern border of Egypt.

7

І побив Саул Амалика від Хавили та й до Сира, що навпроти Египту;

8

He took Agag king of the Amalekites alive, and all his people he totally destroyed with the sword.

8

І Агага, царя Амаликового, зайняв живцем у полонь, усїх же військових людей постинав у крівавому бою.

9

But Saul and the army spared Agag and the best of the sheep and cattle, the fat calvesb and lambs — everything that was good. These they were unwilling to destroy completely, but everything that was despised and weak they totally destroyed.

9

Однакже помилував Саул і його люде Агага і найкращі його вівцї й корови та ягнята, та й инше все дорожче, і не хотїли того вигубити; тільки що було маловажне й пусте, те вони винищили.

10

Then the word of the Lord came to Samuel:

10

І прийшло Господнє слово до Самуїла, таке:

11

“I regret that I have made Saul king, because he has turned away from me and has not carried out my instructions.” Samuel was angry, and he cried out to the Lord all that night.

11

Жаль менї, що зробив Саула царем, бо він одвернувсь від мене і моїх повелїнь не сповнив. Гірко се було Самуїлові і благав він цїлу ніч Господа.

12

Early in the morning Samuel got up and went to meet Saul, but he was told, “Saul has gone to Carmel. There he has set up a monument in his own honor and has turned and gone on down to Gilgal.”

12

Назавтра ж рано вранцї пійшов Самуїл зустріч Саулові. І сповіщено Самуїла, що Саул ходив у Кармиль і там построїв собі ворота побідні, а звідти вернувсь і двинув далїй в Галгал.

13

When Samuel reached him, Saul said, “The Lord bless you! I have carried out the Lord’s instructions.”

13

Як же зустрівся Самуїл із Саулом, каже йому Саул: Благослови тебе Господь! Спевнив я повелїннє Господнє.

14

But Samuel said, “What then is this bleating of sheep in my ears? What is this lowing of cattle that I hear?”

14

І сказав Самуїл: А що се за блеяннє овець в ушу мойму та рик коров, що я чую?

15

Saul answered, “The soldiers brought them from the Amalekites; they spared the best of the sheep and cattle to sacrifice to the Lord your God, but we totally destroyed the rest.”

15

І відказав Саул: Женуть їх від Амалекіїв додому, бо люд ощадив лучші вівцї й корови, щоб їх в жертву принести Господеві, Богу твойму; на все ж инше розпростерли ми проклін.

16

“Enough!” Samuel said to Saul. “Let me tell you what the Lord said to me last night.”
“Tell me,” Saul replied.

16

І рече Самуїл Саулові: Підожди, дай менї обявити тобі, про що Господь розмовляв сю ніч зо мною. І відказав Саул: Кажи.

17

Samuel said, “Although you were once small in your own eyes, did you not become the head of the tribes of Israel? The Lord anointed you king over Israel.

17

Чи не правда ж, що хоч ти й сам собі здався малим, однакже тепер ти голова в поколїннях Ізрайлевих? Бо Господь помазав тебе царем нам Ізраїлем.

18

And he sent you on a mission, saying, ‘Go and completely destroy those wicked people, the Amalekites; wage war against them until you have wiped them out.’

18

І послав тебе Господь і повелїв тобі: Йди й розпростри проклін на ледачого Амалика, і бий на них, аж покіль їх вигубиш.

19

Why did you not obey the Lord? Why did you pounce on the plunder and do evil in the eyes of the Lord?”

19

Чом же ти не послухав повелїння Господнього, а кинувся на луп і вчинив те, що не до вподоби Господеві?

20

“But I did obey the Lord,” Saul said. “I went on the mission the Lord assigned me. I completely destroyed the Amalekites and brought back Agag their king.

20

І відказав Саул Самуїлові: Я послухав повелїння Господнього: у поход, що в його вислав мене Господь, я пійшов, і Амаликийського царя Агага привів, і Амалика вигубив,

21

The soldiers took sheep and cattle from the plunder, the best of what was devoted to God, in order to sacrifice them to the Lord your God at Gilgal.”

21

Тільки люд взяв вівцї й корови із нашого лупу, що найкрасше з проклятого, щоб у Галгалї принести в жертву Господеві, твойму Богові.

22

But Samuel replied:
“Does the Lord delight in burnt offerings and sacrifices
as much as in obeying the Lord?
To obey is better than sacrifice,
and to heed is better than the fat of rams.

22

І промовив Самуїл: Чи Господеві такі радощі з усепалень і з колених жертов, як із покори Господньому повелїнню? Нї, покора лучша за жертви, й послух дорожчий від баранячого товщу;

23

For rebellion is like the sin of divination,
and arrogance like the evil of idolatry.
Because you have rejected the word of the Lord,
he has rejected you as king.”

23

Бо непослух, се такий гріх, як і чарівництво, а своя воля, се таке як ідолопоклонність; за те, що ти відкинув слово Господнє, відкинув і він тебе, щоб не був ти царем.

24

Then Saul said to Samuel, “I have sinned. I violated the Lord’s command and your instructions. I was afraid of the men and so I gave in to them.

24

І каже Саул Самуїлові: Провинив я, переступивши Господнє повелїннє і твій розпорядок; тільки ж я бояв ся люду, тим і вволив його волю.

25

Now I beg you, forgive my sin and come back with me, so that I may worship the Lord.”

25

Тепер же здійми з мене гріх мій і вернись ізо мною: я поклонюсь Господеві.

26

But Samuel said to him, “I will not go back with you. You have rejected the word of the Lord, and the Lord has rejected you as king over Israel!”

26

І відказав Самуїл Саулові: Не вернусь із тобою, бо зневажив єси полїннє Господнє, тим і Господь відкинув тебе, щоб не був ти царем над Ізраїлем.

27

As Samuel turned to leave, Saul caught hold of the hem of his robe, and it tore.

27

Як же обернувся Самуїл ійти, той ухопив полу одежі його, та й одідрав її.

28

Samuel said to him, “The Lord has torn the kingdom of Israel from you today and has given it to one of your neighbors — to one better than you.

28

І рече йому Самуїл: нинї відірвав від тебе Господь царюваннє над Ізраїлем і віддав його ближньому твому, лучшому за тебе;

29

He who is the Glory of Israel does not lie or change his mind; for he is not a human being, that he should change his mind.”

29

І не скаже неправди, і не буде каятись Побідник в Ізраїлї, бо він не чоловік, щоб каятись.

30

Saul replied, “I have sinned. But please honor me before the elders of my people and before Israel; come back with me, so that I may worship the Lord your God.”

30

І сказав Саул: Провинив я, однакже хоч покажи менї шану в очах громадських мужів мого люду і перед Ізраїлем тим, що вернешся зо мною, щоб я поклонився перед Господом, Богом твоїм.

31

So Samuel went back with Saul, and Saul worshiped the Lord.

31

І вернувся Самуїл і йшов за Саулом, і впав Саул ниць перед Господом.

32

Then Samuel said, “Bring me Agag king of the Amalekites.”
Agag came to him in chains.c And he thought, “Surely the bitterness of death is past.”

32

Тодї Самуїл повелїв: Приведїте перед мене Амаликийського царя Агага. Дрожучи підійшов Агаг до його й промовив: Чей минула гіркість смертї?

33

But Samuel said,
“As your sword has made women childless,
so will your mother be childless among women.”
And Samuel put Agag to death before the Lord at Gilgal.

33

Самуїл же рече: Як твій меч одіймав дїтей у жінок, так нехай і в твоєї матері між другими жінками відойметься син. І розтяв Самуїл Агага на шматки перед Господом у Галгалї.

34

Then Samuel left for Ramah, but Saul went up to his home in Gibeah of Saul.

34

Тодї подався Самуїл у Раму, а Саул вернувсь додому в Гиву Саулову.

35

Until the day Samuel died, he did not go to see Saul again, though Samuel mourned for him. And the Lord regretted that he had made Saul king over Israel.

35

І не видався вже Самуїл з Саулом аж по день своєї смертї, та все ж оплакував Самуїл Саула, тому що Господь каявся, що зробив його царем над Ізраїлем.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

1 Samuel 15

1 Самуїла 15