New King James Version

Переклад Хоменка

Isaac Is Born

And the Lord visited Sarah as He had said, and the Lord did for Sarah as He had spoken.

1

Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.

2

For Sarah conceived and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

2

Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.

3

And Abraham called the name of his son who was born to him — whom Sarah bore to him — Isaac.[a]

3

І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.

4

Then Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

4

Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.

5

Now Abraham was one hundred years old when his son Isaac was born to him.

5

Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.

6

And Sarah said, “God has [b]made me laugh, and all who hear will laugh with me.”

6

А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."

7

She also said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? For I have borne him a son in his old age.”

7

Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."

8

Hagar and Ishmael Depart

So the child grew and was weaned. And Abraham made a great feast on the same day that Isaac was weaned.

8

Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.

9

And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, scoffing.[c]

9

Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;

10

Therefore she said to Abraham, “Cast out this bondwoman and her son; for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, namely with Isaac.”

10

тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."

11

And the matter was very [d]displeasing in Abraham’s sight because of his son.

11

Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,

12

But God said to Abraham, “Do not let it be displeasing in your sight because of the lad or because of your bondwoman. Whatever Sarah has said to you, listen to her voice; for in Isaac your seed shall be called.

12

але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.

13

Yet I will also make a nation of the son of the bondwoman, because he is your [e]seed.”

13

Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.

14

So Abraham rose early in the morning, and took bread and [f]a skin of water; and putting it on her shoulder, he gave it and the boy to Hagar, and sent her away. Then she departed and wandered in the Wilderness of Beersheba.

14

Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.

15

And the water in the skin was used up, and she placed the boy under one of the shrubs.

15

Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,

16

Then she went and sat down across from him at a distance of about a bowshot; for she said to herself, “Let me not see the death of the boy.” So she sat opposite him, and lifted her voice and wept.

16

сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.

17

And God heard the voice of the lad. Then the angel of God called to Hagar out of heaven, and said to her, “What ails you, Hagar? Fear not, for God has heard the voice of the lad where he is.

17

Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.

18

Arise, lift up the lad and hold him with your hand, for I will make him a great nation.”

18

Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."

19

Then God opened her eyes, and she saw a well of water. And she went and filled the skin with water, and gave the lad a drink.

19

Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.

20

So God was with the lad; and he grew and dwelt in the wilderness, and became an archer.

20

І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,

21

He dwelt in the Wilderness of Paran; and his mother took a wife for him from the land of Egypt.

21

Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.

22

A Covenant with Abimelech

And it came to pass at that time that Abimelech and Phichol, the commander of his army, spoke to Abraham, saying, “God is with you in all that you do.

22

І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.

23

Now therefore, swear[g] to me by God that you will not deal falsely with me, with my offspring, or with my posterity; but that according to the kindness that I have done to you, you will do to me and to the land in which you have dwelt.”

23

Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."

24

And Abraham said, “I will swear.”

24

Авраам же відповів: "Я клянусь."

25

Then Abraham rebuked Abimelech because of a well of water which Abimelech’s servants had seized.

25

Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.

26

And Abimelech said, “I do not know who has done this thing; you did not tell me, nor had I heard of it until today.”

26

На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."

27

So Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech, and the two of them made a [h]covenant.

27

Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.

28

And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

28

Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.

29

Then Abimelech asked Abraham, “What is the meaning of these seven ewe lambs which you have set by themselves?”

29

Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."

30

And he said, “You will take these seven ewe lambs from my hand, that they may be my witness that I have dug this well.”

30

А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."

31

Therefore he called that place [i]Beersheba, because the two of them swore an oath there.

31

Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.

32

Thus they made a covenant at Beersheba. So Abimelech rose with Phichol, the commander of his army, and they returned to the land of the Philistines.

32

Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.

33

Then Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there called on the name of the Lord, the Everlasting God.

33

Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.

34

And Abraham stayed in the land of the Philistines many days.

34

У краї філістимлян перебував Авраам довго.

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Genesis 21

Буття 21