Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Турконяка
Яків оселився на землі, де жив його батько, — в Ханаанській землі.
This is the history of Jacob.
Joseph, being seventeen years old, was feeding the flock with his brothers. And the lad was with the sons of Bilhah and the sons of Zilpah, his father’s wives; and Joseph brought a bad report of them to his father.
Joseph, being seventeen years old, was feeding the flock with his brothers. And the lad was with the sons of Bilhah and the sons of Zilpah, his father’s wives; and Joseph brought a bad report of them to his father.
Ось родовід Якова. Йосиф мав сімнадцять років і, будучи юнаком, пас овець зі своїми братами — із синами Вали та синами Зелфи, дружин свого батька. Йосиф приніс погану вістку своєму батькові Ізраїлеві.
Now Israel loved Joseph more than all his children, because he was the son of his old age. Also he made him a tunic of many colors.
Яків же любив Йосифа більше за всіх своїх синів, бо він був сином його старості, і справив йому барвистий одяг.
But when his brothers saw that their father loved him more than all his brothers, they hated him and could not speak peaceably to him.
А його брати, побачивши, що батько любить його більше за всіх своїх синів, зненавиділи його і ні про що не могли з ним спокійно говорити.
Now Joseph had a dream, and he told it to his brothers; and they hated him even more.
Якось наснився Йосифові сон, і він розповів його своїм братам:
So he said to them, “Please hear this dream which I have dreamed:
Послухайте той сон, який наснився мені, — сказав їм, —
There we were, binding sheaves in the field. Then behold, my sheaf arose and also stood upright; and indeed your sheaves stood all around and bowed down to my sheaf.”
здавалося мені, що ми серед поля в’язали снопи, і мій сніп устав і випростувався; ваші ж снопи, стоячи довкола, поклонилися моєму снопові.
And his brothers said to him, “Shall you indeed reign over us? Or shall you indeed have dominion over us?” So they hated him even more for his dreams and for his words.
А брати сказали йому: Невже ти насправді царюватимеш [1] над нами, невже ти насправді пануватимеш [2] над нами? І ще більше зросла ненависть до нього через його сни та через його розповіді.
Then he dreamed still another dream and told it to his brothers, and said, “Look, I have dreamed another dream. And this time, the sun, the moon, and the eleven stars bowed down to me.”
А він побачив інший сон — та й виклав його своєму батькові й своїм братам: Ось наснився мені інший сон, — сказав він, — наче мені поклонялися сонце, місяць і одинадцять зірок.
So he told it to his father and his brothers; and his father rebuked him and said to him, “What is this dream that you have dreamed? Shall your mother and I and your brothers indeed come to bow down to the earth before you?”
І докорив йому його батько, промовивши до нього: Що це за сон, який наснився тобі? Невже насправді я і твоя мати з твоїми братами прийдемо [3] поклонитися тобі до землі?
And his brothers envied him, but his father kept the matter in mind.
Тож його брати сповнилися до нього заздрощами, а батько його зберіг у пам’яті сказане.
Joseph Sold by His Brothers
Then his brothers went to feed their father’s flock in Shechem.
Then his brothers went to feed their father’s flock in Shechem.
Якось пішли його брати пасти овець свого батька в Сихем.
And Israel said to Joseph, “Are not your brothers feeding the flock in Shechem? Come, I will send you to them.”
So he said to him, “Here I am.”
So he said to him, “Here I am.”
А Ізраїль сказав Йосифові: Хіба не пасуть твої брати в Сихемі? Іди, посилаю тебе до них. А той відповів йому: Ось я.
Then he said to him, “Please go and see if it is well with your brothers and well with the flocks, and bring back word to me.” So he sent him out of the Valley of Hebron, and he went to Shechem.
Тож Ізраїль йому сказав: Коли підеш, подивися, чи твої брати і вівці здорові, та й принеси мені вістку. І послав його з Хевронської долини, і той пішов у Сихем.
Now a certain man found him, and there he was, wandering in the field. And the man asked him, saying, “What are you seeking?”
І, як він блукав у долині, натрапив на нього чоловік. Тож запитав його чоловік, кажучи: Що шукаєш?
So he said, “I am seeking my brothers. Please tell me where they are feeding their flocks.”
Він же відповів: Шукаю моїх братів; підкажи мені, де вони пасуть?
And the man said, “They have departed from here, for I heard them say, ‘Let us go to Dothan.’ ” So Joseph went after his brothers and found them in Dothan.
А чоловік йому сказав: Вони відійшли звідси, та я чув, як вони говорили: Підемо в Дотаїм. Тож пішов Йосиф за своїми братами і знайшов їх у Дотаїмі.
Now when they saw him afar off, even before he came near them, they conspired against him to kill him.
Ті побачили його здалека і, перш ніж він наблизився до них, задумали лихе, — щоб його вбити.
Тож брати заговорили між собою: Ось іде той сновида.
Come therefore, let us now kill him and cast him into some pit; and we shall say, ‘Some wild beast has devoured him.’ We shall see what will become of his dreams!”
Тому тепер ходімо, вб’ємо його! Ми вкинемо його в одну з ям і скажемо: Лютий звір загриз його; і побачимо, що буде з його снами.
But Reuben heard it, and he delivered him out of their hands, and said, “Let us not kill him.”
Та Рувим, почувши, вирвав його з їхніх рук і сказав: Не губімо його душі!
And Reuben said to them, “Shed no blood, but cast him into this pit which is in the wilderness, and do not lay a hand on him” — that he might deliver him out of their hands, and bring him back to his father.
Не проливайте крові, вкиньте його он у ту яму в пустелі та рук не накладайте на нього, — сказав їм Рувим, щоб вирвати його з їхніх рук та повернути його батькові.
So it came to pass, when Joseph had come to his brothers, that they stripped Joseph of his tunic, the tunic of many colors that was on him.
І сталося, коли Йосиф прийшов до своїх братів, то вони здерли з Йосифа барвисте вбрання, яке було на ньому,
Then they took him and cast him into a pit. And the pit was empty; there was no water in it.
і взяли, та й укинули його до ями — у порожній колодязь, в якому не було води.
And they sat down to eat a meal. Then they lifted their eyes and looked, and there was a company of Ishmaelites, coming from Gilead with their camels, bearing spices, balm, and myrrh, on their way to carry them down to Egypt.
Вони сіли їсти хліб і, підвівши очі, побачили: ось мандрівники-ізмаїльці йшли з Ґалаада, а їхні верблюди були нав’ючені пахощами, смолою і миррою. Йшли вони, прямуючи до Єгипту.
So Judah said to his brothers, “What profit is there if we kill our brother and conceal his blood?
Тож Юда сказав своїм братам: Яка нам користь, коли вб’ємо нашого брата і скриємо його кров?
Come and let us sell him to the Ishmaelites, and let not our hand be upon him, for he is our brother and our flesh.” And his brothers listened.
Давайте віддамо його цим ізмаїльцям, а наші руки хай не будуть на ньому, адже він — наш брат, наше тіло! І брати послухали його.
Then Midianite traders passed by; so the brothers pulled Joseph up and lifted him out of the pit, and sold him to the Ishmaelites for twenty shekels of silver. And they took Joseph to Egypt.
І проходили люди — мадіянці-купці, а брати витягли і вивели Йосифа з ями. Вони віддали Йосифа ізмаїльцям за двадцять золотих, і ті відвели Йосифа в Єгипет.
Then Reuben returned to the pit, and indeed Joseph was not in the pit; and he tore his clothes.
А Рувим повернувся до ями і не побачив Йосипа в ямі. Він роздер на собі одяг,
And he returned to his brothers and said, “The lad is no more; and I, where shall I go?”
повернувся до своїх братів і сказав: Хлопця нема, а я — куди тепер піду?
So they took Joseph’s tunic, killed a kid of the goats, and dipped the tunic in the blood.
Вони ж взяли Йосифового плаща, зарізали козла і вимазали плаща кров’ю.
Then they sent the tunic of many colors, and they brought it to their father and said, “We have found this. Do you know whether it is your son’s tunic or not?”
І відіслали барвистого плаща, віднесли своєму батькові, та й сказали: Це ми знайшли, упізнавай, чи це плащ твого сина, чи ні?
And he recognized it and said, “It is my son’s tunic. A wild beast has devoured him. Without doubt Joseph is torn to pieces.”
І той упізнав його, і сказав: Це плащ мого сина; лютий звір його загриз, звір викрав Йосифа.
Then Jacob tore his clothes, put sackcloth on his waist, and mourned for his son many days.
Тож Яків роздер на собі одяг, одягнув мішковину на свої стегна і оплакував свого сина багато днів.
And all his sons and all his daughters arose to comfort him; but he refused to be comforted, and he said, “For I shall go down into the grave to my son in mourning.” Thus his father wept for him.
Зібралися ж усі його сини й дочки, — вони прийшли втішити його, але він не бажав утішатися, кажучи: З плачем піду я до мого сина, до аду. Так плакав за ним його батько.