Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Куліша та Пулюя
І повелїв Йосиф старшому над господою його говорючи: Посповнюй людям торби пашнею, скільки винесуть, і повкладай кожному гроші в усьтє торби його зверху.
Also put my cup, the silver cup, in the mouth of the sack of the youngest, and his grain money.” So he did according to the word that Joseph had spoken.
А чашу мою срібну вложи в торбу меньшому і гроші його за пашню. І зроблено по слову Йосифовому.
As soon as the morning dawned, the men were sent away, they and their donkeys.
День заднився, людей одпущено, самих і ослят їх.
When they had gone out of the city, and were not yet far off, Joseph said to his steward, “Get up, follow the men; and when you overtake them, say to them, ‘Why have you repaid evil for good?
Вийшовши вони з городу, не відойшли ще далеко, як повелїв Йосиф домозверхникові свойму: Гой! уставай, та вганяй слїдом за людьми; наздожени їх і скажи: Так се ви платите злом за добро?
Is not this the one from which my lord drinks, and with which he indeed practices divination? You have done evil in so doing.’ ”
Та ж се кубок, що пє з його пан мій; він же й ворожбу ворожить по йому. Зло вдїяли ви таке заподїявши.
So he overtook them, and he spoke to them these same words.
Наздогнавши ж їх, каже по наказу сьому.
And they said to him, “Why does my lord say these words? Far be it from us that your servants should do such a thing.
Вони ж йому: Про що говорить пан добродїй слова такі? Не таківські раби твої, не зроблять по слову сьому.
Look, we brought back to you from the land of Canaan the money which we found in the mouth of our sacks. How then could we steal silver or gold from your lord’s house?
Ми ж тобі ті гроші, що познаходили в торбах у себе, вернули з Канаан землї: Як же б украли з дому в пана твого срібло чи золото?
With whomever of your servants it is found, let him die, and we also will be my lord’s slaves.”
У кого з рабів твоїх воно знайдеться, тому смерть, а ми будемо рабами панові нашому.
And he said, “Now also let it be according to your words; he with whom it is found shall be my slave, and you shall be blameless.”
Він же каже: Нехай же й се, як мовляли, так буде. У кого воно знайдеться, нехай буде мій раб, ви ж чисті будете.
Then each man speedily let down his sack to the ground, and each opened his sack.
І метнулись, і скинув кожен торбу свою на землю, і розвязав кожен торбу свою.
І шукав, від старшого почавши, докіль дойшов до меньшого, та й знайшов чашу в торбі Беняминовій.
Then they tore their clothes, and each man loaded his donkey and returned to the city.
І пороздирали одїж свою, і навючивши кожен осла свого, вернулись у город.
So Judah and his brothers came to Joseph’s house, and he was still there; and they fell before him on the ground.
Увійшов же Юда й браттє його до Йосифа в будинок, він же був там, та й попадали перед ним на долївку.
And Joseph said to them, “What deed is this you have done? Did you not know that such a man as I can certainly practice divination?”
Каже ж їм Йосиф: Що се за дїло ви вдїяли? Хиба не відаєте, що нема такого ворожбита, як я?
Then Judah said, “What shall we say to my lord? What shall we speak? Or how shall we clear ourselves? God has found out the iniquity of your servants; here we are, my lord’s slaves, both we and he also with whom the cup was found.”
Каже ж Юда: Що відкажемо панові добродїєві мойму, що промовимо? Або чим оправдуватись нам? Бог ізнайшов кривду в рабів твоїх. Оце ж ми раби панові добродїєві нашому, і ми й він, у кого знайшлась чаша.
But he said, “Far be it from me that I should do so; the man in whose hand the cup was found, he shall be my slave. And as for you, go up in peace to your father.”
І каже він: Таку річ не менї вчинити. Той, у кого знайшовся кубок, буде менї раб; ви ж ідїте до панотця вашого не зайняті в неволю.
Judah Intercedes for Benjamin
Then Judah came near to him and said: “O my lord, please let your servant speak a word in my lord’s hearing, and do not let your anger burn against your servant; for you are even like Pharaoh.
Then Judah came near to him and said: “O my lord, please let your servant speak a word in my lord’s hearing, and do not let your anger burn against your servant; for you are even like Pharaoh.
Приступивши ж до його Юда, каже: Благаю й молю тебе, пане добродїю, дозволь рабові твойму промовити слова в уші пана добродїя свого, і не прогнївись на раба твого; ти ж бо єси з Фараоном рівен.
My lord asked his servants, saying, ‘Have you a father or a brother?’
Пане добродїю! Питав єси в рабів твоїх словами: чи маєте отця або брата?
And we said to my lord, ‘We have a father, an old man, and a child of his old age, who is young; his brother is dead, and he alone is left of his mother’s children, and his father loves him.’
І промовили ми панові добродїєві: Є в нас отець старенький і хлопя старощів його, а брат його вмер, він же один остався у матері своєї, і панотець улюбив його.
Then you said to your servants, ‘Bring him down to me, that I may set my eyes on him.’
Ти ж мовляв рабам твоїм: Приведїте до мене, щоб я споглянув на його.
And we said to my lord, ‘The lad cannot leave his father, for if he should leave his father, his father would die.’
І відказали ми панові добродїєві: Неможлива річ хлопцеві покинути панотця свого; коли ж покинув би панотця свого, умер би.
But you said to your servants, ‘Unless your youngest brother comes down with you, you shall see my face no more.’
Ти ж промовив єси до рабів твоїх: Як не прийде брат меньший ваш, більш не бачити мете лиця мого.
“So it was, when we went up to your servant my father, that we told him the words of my lord.
Сталося ж, як прийшли ми до раба твого, панотця нашого, повідали ми йому слова пана добродїя нашого.
And our father said, ‘Go back and buy us a little food.’
Каже ж нам панотець наш: Ідїть, ізнов та купіте трохи збіжа.
But we said, ‘We cannot go down; if our youngest brother is with us, then we will go down; for we may not see the man’s face unless our youngest brother is with us.’
Ми ж відказали: Не можлива річ ійти! Коли ж брат наш меньший пійде з нами, пійдемо; бо шкода вбачати нам у вічі мужа громадського того, як брат наш меньший та не буде з нами.
Then your servant my father said to us, ‘You know that my wife bore me two sons;
Каже ж раб твій, панотець наш, до нас: Ви знаєте, що двох уродила менї жена моя.
and the one went out from me, and I said, “Surely he is torn to pieces”; and I have not seen him since.
І один пійшов од мене, і казав я: Певно розірвано його на шматтє, та й не бачив його й досї.
But if you take this one also from me, and calamity befalls him, you shall bring down my gray hair with sorrow to the grave.’
Коли ж оце візьмете й сього від мене, і станеться йому пригода, зведете старощі мої в смутку на той сьвіт.
“Now therefore, when I come to your servant my father, and the lad is not with us, since his life is bound up in the lad’s life,
Тим же то, як пійду я до раба твого, панотця мого, та хлопця не буде з нами? Душа ж бо його та звязана з душею малого,
it will happen, when he sees that the lad is not with us, that he will die. So your servants will bring down the gray hair of your servant our father with sorrow to the grave.
Так станеться таке, що як побачить, що нема хлопця з нами, то певно й раби твої зведуть сиве волоссє раба твого, панотця нашого, смутком в землю.
For your servant became surety for the lad to my father, saying, ‘If I do not bring him back to you, then I shall bear the blame before my father forever.’
Бо раб твій зробивсь порукою мойму панотцеві за хлопця, і ясив: Коли не приведу його до тебе, так нехай буду непрощений тобі до віку.
Now therefore, please let your servant remain instead of the lad as a slave to my lord, and let the lad go up with his brothers.
Тим же то буду тепереньки замість хлопця тобі рабом, а хлопець нехай іде з браттєм своїм.