New King James Version

Переклад Хоменка

Jacob Blesses Joseph’s Sons

Now it came to pass after these things that Joseph was told, “Indeed your father is sick”; and he took with him his two sons, Manasseh and Ephraim.

1

І сталося після тих подій, що сказали Йосифові: "Твій батько хворий." Тоді Йосиф узяв з собою двох своїх синів, Манассію й Ефраїма.

2

And Jacob was told, “Look, your son Joseph is coming to you”; and Israel [a]strengthened himself and sat up on the bed.

2

Коли ж повідомлено Якова: ось, мовляв, син твій Йосиф прибув до тебе, — Ізраїль зібрав сили й сів на ліжку.

3

Then Jacob said to Joseph: “God Almighty appeared to me at Luz in the land of Canaan and blessed me,

3

Та й каже Яків до Йосифа: "Всемогутній Бог з'явився мені в місцевості Луз, у Ханаан-краю, і благословив мене,

4

and said to me, ‘Behold, I will make you fruitful and multiply you, and I will make of you a multitude of people, and give this land to your descendants after you as an everlasting possession.’

4

і казав до мене: Ось я зроблю тебе плідним і розмножу тебе й виведу з тебе громаду народів, і дам оцей край твоєму потомству в посідання вічне.

5

And now your two sons, Ephraim and Manasseh, who were born to you in the land of Egypt before I came to you in Egypt, are mine; as Reuben and Simeon, they shall be mine.

5

А твої два сини, які народились у тебе в єгипетській країні, перше, ніж я прийшов до тебе в Єгипет, вони — мої. Ефраїм і Манассія будуть мої, як Рувим і Симеон.

6

Your [b]offspring [c]whom you beget after them shall be yours; they will be called by the name of their brothers in their inheritance.

6

Діти ж твої, що народилися в тебе після них, будуть твої, і вони в своїм наслідстві зватимуться іменем своїх братів.

7

But as for me, when I came from Padan, Rachel died beside me in the land of Canaan on the way, when there was but a little distance to go to Ephrath; and I buried her there on the way to Ephrath (that is, Bethlehem).”

7

Було ж, як я йшов з Паддану, вмерла на моє нещастя Рахиль, у Ханаан-краю, в дорозі, коли ще було трохи дороги до Ефрати; поховав я її там при дорозі до Ефрати, себто Вифлеєму."

8

Then Israel saw Joseph’s sons, and said, “Who are these?”

8

Коли Ізраїль побачив синів Йосифа і спитав: "Хто це?"

9

Joseph said to his father, “They are my sons, whom God has given me in this place.”
And he said, “Please bring them to me, and I will bless them.”

9

Йосиф відповів свому батькові: "Це мої сини, що їх Бог дав мені тут." Каже тоді Яків: "Приведи їх, будь ласка, до мене, щоб я поблагословив їх."

10

Now the eyes of Israel were dim with age, so that he could not see. Then Joseph brought them near him, and he kissed them and embraced them.

10

Очі ж Ізраїля пригасали від старости; він не міг добре бачити. Тоді Йосиф підвів їх до нього, а він їх поцілував і обійняв їх.

11

And Israel said to Joseph, “I had not thought to see your face; but in fact, God has also shown me your offspring!”

11

Та й каже Ізраїль до Йосифа: "Не думав я побачити обличчя твоє, а ось Бог дав мені бачити ще й твоє потомство."

12

So Joseph brought them from beside his knees, and he bowed down with his face to the earth.

12

Тоді Йосиф забрав їх з його колін та й уклонився лицем до землі.

13

And Joseph took them both, Ephraim with his right hand toward Israel’s left hand, and Manasseh with his left hand toward Israel’s right hand, and brought them near him.

13

По тому Йосиф узяв їх обидвох, Ефраїма в свою праву руку, ліворуч від Ізраїля, і Манассію в свою ліву руку, праворуч від Ізраїля і наблизив їх до нього;

14

Then Israel stretched out his right hand and laid it on Ephraim’s head, who was the younger, and his left hand on Manasseh’s head, guiding his hands knowingly, for Manasseh was the firstborn.

14

але Ізраїль простягнув свою правицю й поклав на голову Ефраїма, що був молодший, а лівицю свою на голову Манассії, поклавши так з розмислом свої руки, бо ж Манассія був первородний.

15

And he blessed Joseph, and said:
“God, before whom my fathers Abraham and Isaac walked,
The God who has fed me all my life long to this day,

15

І поблагословив він Йосифа словами: "Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день,

16

The Angel who has redeemed me from all evil,
Bless the lads;
Let my name be named upon them,
And the name of my fathers Abraham and Isaac;
And let them grow into a multitude in the midst of the earth.”

16

Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім'я та ім'я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі."

17

Now when Joseph saw that his father laid his right hand on the head of Ephraim, it displeased him; so he took hold of his father’s hand to remove it from Ephraim’s head to Manasseh’s head.

17

Як же побачив Йосиф, що батько його поклав свою праву руку на голову Ефраїма, то не сподобалось те йому, й він схопив батькову руку, щоб віднести її з-над голови Ефраїма на голову Манассії,

18

And Joseph said to his father, “Not so, my father, for this one is the firstborn; put your right hand on his head.”

18

та й каже Йосиф своєму батькові: "Не так, мій тату! Цей бо первородний, поклади свою правицю на його голову."

19

But his father refused and said, “I know, my son, I know. He also shall become a people, and he also shall be great; but truly his younger brother shall be greater than he, and his descendants shall become a multitude of nations.”

19

Та батько не схотів, і каже: "Знаю, мій сину, знаю. З нього теж вийде народ, і він також буде великим, а все ж таки молодший його брат буде більший за нього, і його потомство стане громадою народів."

20

So he blessed them that day, saying, “By you Israel will bless, saying, ‘May God make you as Ephraim and as Manasseh!’ ” And thus he set Ephraim before Manasseh.

20

І поблагословив їх того дня, кажучи: "Тобою благословлятиме Ізраїль, кажучи: Нехай Бог зробить тебе, як Ефраїма і як Манассію." І поставив він Ефраїма перед Манассію.

21

Then Israel said to Joseph, “Behold, I am dying, but God will be with you and bring you back to the land of your fathers.

21

Далі Ізраїль сказав до Йосифа: "Ось я вмираю, але Бог буде з вами й поверне вас назад у землю батьків ваших.

22

Moreover I have given to you one [d]portion above your brothers, which I took from the hand of the Amorite with my sword and my bow.”

22

Я ж даю тобі понад твоїх братів оту частку землі, що її був я забрав від аморія своїм мечем і своїм луком."

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Genesis 48

Буття 48