New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Report of Saul’s Death

Now it came to pass after the death of Saul, when David had returned from the slaughter of the Amalekites, and David had stayed two days in Ziklag,

1

По Сауловій смертї, як Давид вернувсь, подужавши Амаликіїв, і перебув у Секелазї два днї,

2

on the third day, behold, it happened that a man came from Saul’s camp with his clothes [a]torn and dust on his head. So it was, when he came to David, that he fell to the ground and prostrated himself.

2

Приходить на третий день несподївано чоловік із табору Саулового; одїж на йому розідрана, а голова порохом посипана. Приступивши до Давида, припав він і поклонився до землї.

3

And David said to him, “Where have you come from?”
So he said to him, “I have escaped from the camp of Israel.”

3

І питає його Давид: Звідки прийшов єси? А він відказує: Я втїк із табору Ізрайлевого.

4

Then David said to him, “How did the matter go? Please tell me.”
And he answered, “The people have fled from the battle, many of the people are fallen and dead, and Saul and Jonathan his son are dead also.”

4

І питає Давид: Що там сталось? А той каже: Військо повтїкало з бою, і багацько військових полягло й померло; та й Саул і син його Йонатан померли.

5

So David said to the young man who told him, “How do you know that Saul and Jonathan his son are dead?”

5

І питає Давид молодика, що принїс йому вість: Як ти взнав, що Саул та Йонатан померли?

6

Then the young man who told him said, “As I happened by chance to be on Mount Gilboa, there was Saul, leaning on his spear; and indeed the chariots and horsemen followed hard after him.

6

І відказав молодик, що принїс вість: Довелось менї случаєм ійти Гелвуйськими горами, коли ж дивлюсь — Саул настромивсь на свого списа, а колесницї й комонник зближаються до його.

7

Now when he looked behind him, he saw me and called to me. And I answered, ‘Here I am.’

7

Обернеться він назад себе й, побачивши мене, покликав мене. Я озвавсь: Чую!

8

And he said to me, ‘Who are you?’ So I answered him, ‘I am an Amalekite.’

8

Питає він: Хто ти? Відказую: Амаликій.

9

He said to me again, ‘Please stand over me and kill me, for [b]anguish has come upon me, but my life still remains in me.’

9

І просить мене: Приступи до мене та завдай менї смерть, бо трівога смертня обняла мене, а душа ще вся в менї.

10

So I stood over him and killed him, because I was sure that he could not live after he had fallen. And I took the crown that was on his head and the bracelet that was on his arm, and have brought them here to my lord.”

10

І приступив я й завдав йому смерть, бо я знав, що він не переживе свого впаду. Тодї зняв я з голови в його царський вінець, і запинку з руки в його та й принїс оце мойму панові.

11

Therefore David took hold of his own clothes and tore them, and so did all the men who were with him.

11

Тодї вхопив Давид одїж свою та й роздер її, а так само й його прибічники.

12

And they mourned and wept and fasted until evening for Saul and for Jonathan his son, for the people of the Lord and for the house of Israel, because they had fallen by the sword.

12

І сумували плачучи й постили до вечора по Саулові і по його синові Йонатанові і по людові Ізрайлевому й по домові Ізрайлевому, бо вони полягли від меча.

13

Then David said to the young man who told him, “Where are you from?”
And he answered, “I am the son of an alien, an Amalekite.”

13

І питає Давид у молодика, що принїс йому звістку: Звідки ти? А той відказав: Я син Амаликія-заволоки.

14

So David said to him, “How was it you were not afraid to put forth your hand to destroy the Lord’s anointed?”

14

Давид же питає: Як же ти не боявсь простягти руку, щоб убити помазанника Господнього?

15

Then David called one of the young men and said, “Go near, and execute him!” And he struck him so that he died.

15

І покликнув Давид на одного слугу й приказав йому: Вбий його! Той рубнув, і вмер він.

16

So David said to him, “Your blood is on your own head, for your own mouth has testified against you, saying, ‘I have killed the Lord’s anointed.’ ”

16

Давид же сказав: Кров твоя на голові твоїй; засуд на себе видав ти словом своїм: Я завдав смерть помазанникові Господньому.

17

The Song of the Bow

Then David lamented with this lamentation over Saul and over Jonathan his son,

17

І зложив Давид плачевню пісьню над Саулом і над його сином Йонатаном,

18

and he told them to teach the children of Judah the Song of the Bow; indeed it is written in the Book [c]of Jasher:

18

(І повелїв навчати синів Юдиних лука, як се написано в книзї праведного) і промовив:

19

“The beauty of Israel is slain on your high places!
How the mighty have fallen!

19

Ой Ізраїлю! пробито (з лука) твою втїху в твоїх таки горах. Як се полягли хоробрі?

20

Tell it not in Gath,
Proclaim it not in the streets of Ashkelon —
Lest the daughters of the Philistines rejoice,
Lest the daughters of the uncircumcised triumph.

20

Не росказуйте у Гетї, не звіщайте по улицях Аскалону, щоб жіноцтво Филистійське не радувалось, щоб не веселились дочки необрізаних.

21

“O mountains of Gilboa,
Let there be no dew nor rain upon you,
Nor fields of offerings.
For the shield of the mighty is [d]cast away there!
The shield of Saul, not anointed with oil.

21

Ви ж гори, Гелвуйські, щоб на вас не впало нї дощу на ваші ниви, нї роси на поле, бо там покинений щит сильних, щит Саулів, мов би не мазано Саула сьвятою олїєю.

22

From the blood of the slain,
From the fat of the mighty,
The bow of Jonathan did not turn back,
And the sword of Saul did not return empty.

22

Йонатанів меч не вертавсь назад без крові ранених, а й меч Саулів не вертався даром.

23

“Saul and Jonathan were beloved and pleasant in their lives,
And in their death they were not divided;
They were swifter than eagles,
They were stronger than lions.

23

Любомирно з Йонатаном жив Саул на сьвітї, їх і смерть не розлучила; і бистрі й сильні обидва над орла й над лева.

24

“O daughters of Israel, weep over Saul,
Who clothed you in scarlet, with luxury;
Who put ornaments of gold on your apparel.

24

Ой Ізрайлеві дочки, плачте по Саулї! Він у пурпур одягав вас, в радощі рядив вас; за його на вас золото блищало.

25

“How the mighty have fallen in the midst of the battle!
Jonathan was slain in your high places.

25

Ой як упали потужні у бою! Убитий Йонатан на висотах твоїх.

26

I am distressed for you, my brother Jonathan;
You have been very pleasant to me;
Your love to me was wonderful,
Surpassing the love of women.

26

Тяжко сумую по тобі, Йонатане, побратиме; ти був менї найдорожший; ти менї ба й над жіноче серце був любіщий!

27

“How the mighty have fallen,
And the weapons of war perished!”

27

Як се впали такі сильні, як погибла збруя воєнна?

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

2 Samuel 1

2 Самуїла 1