Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Огієнка
Amnon and Tamar
After this Absalom the son of David had a lovely sister, whose name was Tamar; and Amnon the son of David loved her.
After this Absalom the son of David had a lovely sister, whose name was Tamar; and Amnon the son of David loved her.
І сталося по тому, — мав Авесало́м, син Давидів, уродли́ву сестру́, а ім'я́ їй Тама́ра. І покохав її Амно́н, син Давидів.
Amnon was so distressed over his sister Tamar that he became sick; for she was a virgin. And it was improper for Amnon to do anything to her.
І вболівав Амнон так, що він аж захво́рів через свою́ сестру́ Тамару, бо вона була дівчина, і Амнонові здавалося трудно щось їй зроби́ти.
But Amnon had a friend whose name was Jonadab the son of Shimeah, David’s brother. Now Jonadab was a very crafty man.
А Амно́н мав това́риша, а ім'я́ йому́ Йонада́в, син Шім'ї, Давидового брата. І Йонада́в був чоловік дуже хитрий.
And he said to him, “Why are you, the king’s son, becoming thinner day after day? Will you not tell me?”
Amnon said to him, “I love Tamar, my brother Absalom’s sister.”
Amnon said to him, “I love Tamar, my brother Absalom’s sister.”
І він сказав йому: „Чого ти, царе́вичу, такий марни́й щора́нку? Чи ж не розповіси́ мені?“ І сказав йому Амнон: „Я кохаю Тамару, сестру́ брата свого Авесало́ма“.
So Jonadab said to him, “Lie down on your bed and pretend to be ill. And when your father comes to see you, say to him, ‘Please let my sister Tamar come and give me food, and prepare the food in my sight, that I may see it and eat it from her hand.’ ”
І сказав йому Йонадав: „Ляж на ложі своєму, і вдавай хворого. А коли при́йде твій батько, щоб побачити тебе, то скажи йому: Нехай при́йде сестра моя Тама́ра, і нехай підкріпи́ть мене хлібом, і нехай зробить на моїх оча́х ту ї́жу, щоб я бачив та їв із руки́ її“.
Then Amnon lay down and pretended to be ill; and when the king came to see him, Amnon said to the king, “Please let Tamar my sister come and make a couple of cakes for me in my sight, that I may eat from her hand.”
І поклався Амнон, і вдавав хворого, а цар прийшов побачити його. І сказав Амнон до царя: „Нехай при́йде сестра моя Тамара, і нехай спече́ на моїх оча́х два млинці́, і я попої́м з її руки“.
And David sent home to Tamar, saying, “Now go to your brother Amnon’s house, and prepare food for him.”
І послав Давид до Тамари, до дому, говорячи: „Іди до дому твого брата Амнона, і пригото́в йому ї́жу“.
So Tamar went to her brother Amnon’s house; and he was lying down. Then she took flour and kneaded it, made cakes in his sight, and baked the cakes.
І прийшла Тамара до дому свого брата Амнона, а він лежить. І взяла́ вона тіста, і замісила, і пригото́вила на оча́х його, та й спекла млинці.
And she took the pan and placed them out before him, but he refused to eat. Then Amnon said, “Have everyone go out from me.” And they all went out from him.
І взяла́ вона сковорі́дку, і виложила перед ним, та він відмовився їсти. І сказав Амнон: „Випровадь від мене всіх людей“. І повихо́дили від нього всі люди.
Then Amnon said to Tamar, “Bring the food into the bedroom, that I may eat from your hand.” And Tamar took the cakes which she had made, and brought them to Amnon her brother in the bedroom.
І сказав Амнон: „Принеси їжу до кімна́ти, і я з'їм із твоєї руки“. І взяла́ Тамара млинці́, що пригото́вила, та й прине́сла своєму братові Амнонові до кімна́ти.
Now when she had brought them to him to eat, he took hold of her and said to her, “Come, lie with me, my sister.”
І вона прине́сла до нього, щоб їв, а він схопи́в її, та й сказав до неї: „Ходи, ляж зо мною, моя се́стро!“
А вона йому відказала: „Ні, брате мій, не безче́сть мене, бо не ро́биться так в Ізраїлі! Не роби цієї гидо́ти
And I, where could I take my shame? And as for you, you would be like one of the fools in Israel. Now therefore, please speak to the king; for he will not withhold me from you.”
I куди я понесу́ свою га́ньбу? А ти станеш, як один із мерзо́тників в Ізраїлі. Ти переговори́ з царем, — і він не відмовить віддати мене тобі“.
However, he would not heed her voice; and being stronger than she, he forced her and lay with her.
Та він не хотів слу́хати її голосу. І був він сильніший від неї, — і збезче́стив її, і лежав із нею...
І по цьому дуже знена́видів її Амнон великою не́навистю, бо ця не́нависть, якою він зненавидів її, була більша від любови, якою любив її. І сказав до неї Амнон: „Уставай, — іди собі!“
So she said to him, “No, indeed! This evil of sending me away is worse than the other that you did to me.”
But he would not listen to her.
But he would not listen to her.
А вона відказав йому: „Через це велике зло, по то́му, що зробив ти зо мною, хочеш ще ви́гнати мене?“ Та він не хотів її слу́хати.
Then he called his servant who attended him, and said, “Here! Put this woman out, away from me, and bolt the door behind her.”
І покликав він юнака́ свого, слугу свого, та й сказав: „Ви́женіть оцю від мене геть, і замкни́ за нею двері“.
Now she had on a robe of many colors, for the king’s virgin daughters wore such apparel. And his servant put her out and bolted the door behind her.
А на ній була квітча́ста ту́ніка, бо так за́вжди вбира́лися царські́ до́чки, панни́. І його слуга ви́провадив її назо́вні, і замкнув за нею двері.
Then Tamar put ashes on her head, and tore her robe of many colors that was on her, and laid her hand on her head and went away crying bitterly.
А Тама́ра поси́пала по́пелом свою го́лову, а квітча́сту ту́ніку, що була на ній, розде́рла, і поклала руку свою на го́лову свою, і все ходила та голоси́ла...
And Absalom her brother said to her, “Has Amnon your brother been with you? But now hold your peace, my sister. He is your brother; do not take this thing to heart.” So Tamar remained desolate in her brother Absalom’s house.
І сказав до неї брат її Авесало́м: „Чи брат твій Амнон був із тобою? А тепер, се́стро моя, мовчи, — брат же твій він! Не бери цієї речі до серця свого́“... І осіла Тамара, зні́вечена, у домі брата свого Авесало́ма.
But when King David heard of all these things, he was very angry.
А цар Давид почув про це все, — і сильно розгні́вався!
And Absalom spoke to his brother Amnon neither good nor bad. For Absalom hated Amnon, because he had forced his sister Tamar.
І не говорив Авесало́м з Амноном ні про добре, ні про зле, бо Авесало́м зненавидів Амнона за те, що той збезче́стив сестру́ його Тама́ру.
Absalom Murders Amnon
And it came to pass, after two full years, that Absalom had sheepshearers in Baal Hazor, which is near Ephraim; so Absalom invited all the king’s sons.
And it came to pass, after two full years, that Absalom had sheepshearers in Baal Hazor, which is near Ephraim; so Absalom invited all the king’s sons.
І сталося по двох ро́ках, і мав Авесалом стри́ження ове́ць у Баал-Хацорі, що при Єфремі, — і Авесало́м закли́кав усіх царськи́х синів.
Then Absalom came to the king and said, “Kindly note, your servant has sheepshearers; please, let the king and his servants go with your servant.”
І прийшов Авесало́м до царя́ та й сказав: „Ось у раба твого стри́ження, — нехай пі́де цар та раби́ його з твоїм рабом“.
But the king said to Absalom, “No, my son, let us not all go now, lest we be a burden to you.” Then he urged him, but he would not go; and he blessed him.
І сказав цар до Авесало́ма: „Ні, сину мій, не пі́демо ж ми всі, щоб не бути тобі на тяготу́“. І той сильно просив його, та він не хотів піти, але поблагослови́в його.
Then Absalom said, “If not, please let my brother Amnon go with us.”
And the king said to him, “Why should he go with you?”
And the king said to him, “Why should he go with you?”
І сказав Авесало́м: „А як ні, нехай пі́де з нами брат мій Амно́н!“ І сказав йому цар: „Чого вій пі́де з тобою?“
But Absalom urged him; so he let Amnon and all the king’s sons go with him.
Та Авесало́м сильно просив його, і він послав з ним Амно́на та всіх царськи́х синів.
А Авесало́м загада́в юнака́м своїм, говорячи: „Дивіться, як Амнон звеселіє на серці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! — і ви вб'єте його. Не бійтеся, — чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважнії!“
So the servants of Absalom did to Amnon as Absalom had commanded. Then all the king’s sons arose, and each one got on his mule and fled.
І зробили Авесаломові юнаки́ Амнонові, як загадав був Авесалом. А царські́ сини повставали, і сіли ве́рхи кожен на мула свого, та й повтіка́ли.
And it came to pass, while they were on the way, that news came to David, saying, “Absalom has killed all the king’s sons, and not one of them is left!”
І сталося, були вони ще в дорозі, а вістка прийшла́ до Давида така: „Авесалом повбивав усіх царськи́х синів, і не позосталося з них ні одно́го“.
So the king arose and tore his garments and lay on the ground, and all his servants stood by with their clothes torn.
І цар устав, і розде́р ша́ти свої, та й упав на землю, і всі слу́ги його стояли при ньому з розде́ртими ша́тами.
Then Jonadab the son of Shimeah, David’s brother, answered and said, “Let not my lord suppose they have killed all the young men, the king’s sons, for only Amnon is dead. For by the command of Absalom this has been determined from the day that he forced his sister Tamar.
І відповів Йонадав, син Шім'ї, Давидового брата, та й сказав: „Нехай не каже мій пан: Усіх юнакі́в, царськи́х синів, повбивали, бо помер тільки сам Амно́н. Бо на нака́з Авесалома це було ви́рішене від дня, як той збезче́стив сестру́ його Тамару.
Now therefore, let not my lord the king take the thing to his heart, to think that all the king’s sons are dead. For only Amnon is dead.”
А тепер нехай мій пан цар не кладе на своє серце такого, говорячи: Усі царські́ сини повмирали, — бо помер тільки сам Амнон“.
І Авесалом утік. А юна́к вартівни́к звів свої очі й побачив, аж ось числе́нний народ іде дорогою, що була́ за ним, від боку гори.
And Jonadab said to the king, “Look, the king’s sons are coming; as your servant said, so it is.”
І сказав Йонадав до царя: „Ось прийшли царські́ сини, — як слово раба твого, так сталося“.
So it was, as soon as he had finished speaking, that the king’s sons indeed came, and they lifted up their voice and wept. Also the king and all his servants wept very bitterly.
І сталося, як скінчи́в він говорити, аж ось поприхо́дили царські сини, і підне́сли свій голос та й плакали. А також цар та всі слу́ги його плакали ве́льми ре́вним плаче́м...
But Absalom fled and went to Talmai the son of Ammihud, king of Geshur. And David mourned for his son every day.
А Авесалом утік, і пішов до Талмая, Амміхурового сина, царя ґешурського. А Давид був у жало́бі за сином своїм усі ті дні.
So Absalom fled and went to Geshur, and was there three years.
А Авесалом утік, і пішов до Ґешу́ру, і пробув там три ро́ки.