New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Mephibosheth’s Servant

When David was a little past the top of the mountain, there was Ziba the servant of Mephibosheth, who met him with a couple of saddled donkeys, and on them two hundred loaves of bread, one hundred clusters of raisins, one hundred summer fruits, and a skin of wine.

1

Ледві Давид перейшов через гору аж се йде зустріч Сиба, слуга Мемфівостеїв з парою ослів навючених, що несли на собі двістї боханцїв хлїба, сто вінків родзинків, сто вязанок фіґ і бурдюк вина.

2

And the king said to Ziba, “What do you mean to do with these?”
So Ziba said, “The donkeys are for the king’s household to ride on, the bread and summer fruit for the young men to eat, and the wine for those who are faint in the wilderness to drink.”

2

І питає царь у Сиби: На що се в тебе? І відказує Сиба: Осли про царську челядь на їзду, хлїб і овощ на харч прислузї, а вино на питтє потомленим у пустинї.

3

Then the king said, “And where is your master’s son?”
And Ziba said to the king, “Indeed he is staying in Jerusalem, for he said, ‘Today the house of Israel will restore the kingdom of my father to me.’ ”

3

І питає царь: Де ж син твого пана? І відказує Сиба цареві: Зіставсь у Ерусалимі, бо каже: Тепер дом Ізрайлїв оддасть менї отецьке царство!

4

So the king said to Ziba, “Here, all that belongs to Mephibosheth is yours.”
And Ziba said, “I humbly bow before you, that I may find favor in your sight, my lord, O king!”

4

І рече цар Сибі: Оце ж усе, що було Мемфівостеєве, нехай буде твоє. І сказав Сиба, падаючи ниць: Ой коли б ти був ласкавий до мене, царю й пане мій!

5

Shimei Curses David

Now when King David came to Bahurim, there was a man from the family of the house of Saul, whose name was Shimei the son of Gera, coming from there. He came out, cursing continuously as he came.

5

Як дойшов же царь Давид до Бахурима, дивиться, йде звідти чоловік з родини Саулового дому, на ймя Семей Геренко; він ішов проклинаючи.

6

And he threw stones at David and at all the servants of King David. And all the people and all the mighty men were on his right hand and on his left.

6

Та й метав на Давида й на всїх слуг двору Давидового каміннєм, дарма що ввесь люд і всї лицарі йшли праворуч і лїворуч його.

7

Also Shimei said thus when he cursed: “Come out! Come out! You [a]bloodthirsty man, you [b]rogue!

7

І кричав Семей клянучи: Втїкай, втїкай, убийнику й безбожнику!

8

The Lord has brought upon you all the blood of the house of Saul, in whose place you have reigned; and the Lord has delivered the kingdom into the hand of Absalom your son. So now you are caught in your own evil, because you are a [c]bloodthirsty man!”

8

Господь перенїс на тебе усю кров Саулового дому, що ти намість його зробивсь царем, і передав Господь царство твойму синові Абессаломові, а тепер прийшла на тобе лиха година, бо ти чоловік крові.

9

Then Abishai the son of Zeruiah said to the king, “Why should this dead dog curse my lord the king? Please, let me go over and take off his head!”

9

І каже Абесса Саруєнко цареві: Як важиться сей здохлий пес проклинати пана мого царя? Пійду й зітну йому голову!

10

But the king said, “What have I to do with you, you sons of Zeruiah? So let him curse, because the Lord has said to him, ‘Curse David.’ Who then shall say, ‘Why have you done so?’ ”

10

Царь же рече: Яке вам дїло до мене, Саруєнки? Нехай він проклинає, бо се Господь допустив йому, проклинати Давида. Хто ж тут скаже: Як важишся ти на се?

11

And David said to Abishai and all his servants, “See how my son who came from my own body seeks my life. How much more now may this Benjamite? Let him alone, and let him curse; for so the Lord has ordered him.

11

І говорив Давид Абессі й усему дворові свойму: Коли мій син, що вийшов із мого тїла, важить на мою душу, так ще більше сей Беняминїй. Не чіпай його, нехай проклинає, бо се повелїв йому Господь.

12

It may be that the Lord will look on [d]my affliction, and that the Lord will repay me with good for his cursing this day.”

12

Може зглянеться Господь на моє пониженнє й відплатить менї добром за теперішний проклін.

13

And as David and his men went along the road, Shimei went along the hillside opposite him and cursed as he went, threw stones at him and [e]kicked up dust.

13

От і йшов Давид із людьми своїми своєю дорогою. Семей же йшов попід горою поровень з ним; ійшов і проклинав та метав каміннєм і землею на них.

14

Now the king and all the people who were with him became weary; so they refreshed themselves there.

14

І добравсь утомлений царь із усїм людом, що був при йому, (до Бахурима) й оддихав там.

15

The Advice of Ahithophel

Meanwhile Absalom and all the people, the men of Israel, came to Jerusalem; and Ahithophel was with him.

15

Абессалом же з усїма мужами Ізрайлевими прийшов у Ерусалим та й Ахитофел із ним.

16

And so it was, when Hushai the Archite, David’s friend, came to Absalom, that Hushai said to Absalom, “Long live the king! Long live the king!”

16

Увійшовши ж до Абессалома Давидів приятель, Архієць Хусій, промовив: Витай царю! Витай царю.

17

So Absalom said to Hushai, “Is this your loyalty to your friend? Why did you not go with your friend?”

17

І питає Абессалом Хусія: Така ж твоя прихильність до твого приятеля? Чому ти не пійшов з твоїм приятельом?

18

And Hushai said to Absalom, “No, but whom the Lord and this people and all the men of Israel choose, his I will be, and with him I will remain.

18

І відказує Хусій Абессаломові: Кого вибрав Господь і сей люд і ввесь Ізраїль, до того й я горнусь і при тому зостанусь.

19

Furthermore, whom should I serve? Should I not serve in the presence of his son? As I have served in your father’s presence, so will I be in your presence.”

19

Се одно; а друге: кому ж я маю служити? Чи ж не синові його? Як служив я твойму панотцеві, так служити му й тобі.

20

Then Absalom said to Ahithophel, “Give advice as to what we should do.”

20

І поспитав Абессалом ув Ахитофеля: Порадь нас, що нам чинити?

21

And Ahithophel said to Absalom, “Go in to your father’s concubines, whom he has left to keep the house; and all Israel will hear that you are abhorred by your father. Then the hands of all who are with you will be strong.”

21

І відказує Ахитофел Абессаломові: Удайся до панотцевих наліжниць, що він зоставив тут стерегти палату; й почує про се Ізраїль, що зробився ти ненавидним панотцеві твойму, й всї твої прихильники наберуть духа.

22

So they pitched a tent for Absalom on the top of the house, and Absalom went in to his father’s concubines in the sight of all Israel.

22

І напяли Абессаломові намет на крівлї, й ввійшов Абессалом перед очима всего Ізраїля до наложниць отця свого.

23

Now the advice of Ahithophel, which he gave in those days, was as if one had inquired at the oracle of God. So was all the advice of Ahithophel both with David and with Absalom.

23

Рада ж Ахитофелева була здавна така важка, неначе рада самого Бога. Такою була всяка рада Ахитофелева й в Давида й в Абессалома.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

2 Samuel 16

2 Самуїла 16