New King James Version

Переклад Огієнка

David Anointed King of Judah

It happened after this that David inquired of the Lord, saying, “Shall I go up to any of the cities of Judah?”
And the Lord said to him, “Go up.”
David said, “Where shall I go up?”
And He said, “To Hebron.”

1

І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

2

So David went up there, and his two wives also, Ahinoam the Jezreelitess, and Abigail the widow of Nabal the Carmelite.

2

І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

3

And David brought up the men who were with him, every man with his household. So they dwelt in the cities of Hebron.

3

І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

4

Then the men of Judah came, and there they anointed David king over the house of Judah. And they told David, saying, “The men of Jabesh Gilead were the ones who buried Saul.”

4

І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

5

So David sent messengers to the men of Jabesh Gilead, and said to them, “You are blessed of the Lord, for you have shown this kindness to your lord, to Saul, and have buried him.

5

І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

6

And now may the Lord show kindness and truth to you. I also will repay you this kindness, because you have done this thing.

6

А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

7

Now therefore, let your hands be strengthened, and be valiant; for your master Saul is dead, and also the house of Judah has anointed me king over them.”

7

А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

8

Ishbosheth Made King of Israel

But Abner the son of Ner, commander of Saul’s army, took [a]Ishbosheth the son of Saul and brought him over to Mahanaim;

8

А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9

and he made him king over Gilead, over the Ashurites, over Jezreel, over Ephraim, over Benjamin, and over all Israel.

9

І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10

Ishbosheth, Saul’s son, was forty years old when he began to reign over Israel, and he reigned two years. Only the house of Judah followed David.

10

Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

11

And the [b]time that David was king in Hebron over the house of Judah was seven years and six months.

11

А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

12

Israel and Judah at War

Now Abner the son of Ner, and the servants of Ishbosheth the son of Saul, went out from Mahanaim to Gibeon.

12

І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13

And Joab the son of Zeruiah, and the servants of David, went out and met them by the pool of Gibeon. So they sat down, one on one side of the pool and the other on the other side of the pool.

13

А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

14

Then Abner said to Joab, “Let the young men now arise and compete before us.”
And Joab said, “Let them arise.”

14

І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

15

So they arose and went over by number, twelve from Benjamin, followers of Ishbosheth the son of Saul, and twelve from the servants of David.

15

І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16

And each one grasped his opponent by the head and thrust his sword in his opponent’s side; so they fell down together. Therefore that place was called [c]the Field of Sharp Swords, which is in Gibeon.

16

І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

17

So there was a very fierce battle that day, and Abner and the men of Israel were beaten before the servants of David.

17

І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

18

Now the three sons of Zeruiah were there: Joab and Abishai and Asahel. And Asahel was as fleet of foot as a wild gazelle.

18

І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

19

So Asahel pursued Abner, and in going he did not turn to the right hand or to the left from following Abner.

19

І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

20

Then Abner looked behind him and said, “Are you Asahel?”
He answered, “I am.”

20

І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

21

And Abner said to him, “Turn aside to your right hand or to your left, and lay hold on one of the young men and take his armor for yourself.” But Asahel would not turn aside from following him.

21

І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

22

So Abner said again to Asahel, “Turn aside from following me. Why should I strike you to the ground? How then could I face your brother Joab?”

22

А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

23

However, he refused to turn aside. Therefore Abner struck him in the stomach with the blunt end of the spear, so that the spear came out of his back; and he fell down there and died on the spot. So it was that as many as came to the place where Asahel fell down and died, stood still.

23

А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24

Joab and Abishai also pursued Abner. And the sun was going down when they came to the hill of Ammah, which is before Giah by the road to the Wilderness of Gibeon.

24

І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

25

Now the children of Benjamin gathered together behind Abner and became [d]a unit, and took their stand on top of a hill.

25

І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

26

Then Abner called to Joab and said, “Shall the sword devour forever? Do you not know that it will be bitter in the latter end? How long will it be then until you tell the people to return from pursuing their brethren?”

26

І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

27

And Joab said, “As God lives, [e]unless you had spoken, surely then by morning all the people would have given up pursuing their brethren.”

27

А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

28

So Joab blew a trumpet; and all the people stood still and did not pursue Israel anymore, nor did they fight anymore.

28

І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

29

Then Abner and his men went on all that night through the plain, crossed over the Jordan, and went through all Bithron; and they came to Mahanaim.

29

А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

30

So Joab returned from pursuing Abner. And when he had gathered all the people together, there were missing of David’s servants nineteen men and Asahel.

30

І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

31

But the servants of David had struck down, of Benjamin and Abner’s men, three hundred and sixty men who died.

31

А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

32

Then they took up Asahel and buried him in his father’s tomb, which was in Bethlehem. And Joab and his men went all night, and they came to Hebron at daybreak.

32

І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.

Parallel

New King James Version

Переклад Огієнка

2 Samuel 2

2 Самуїла 2