New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Queen of Sheba’s Praise of Solomon

Now when the queen of Sheba heard of the fame of Solomon concerning the name of the Lord, she came to test him with hard questions.

1

Як же перечула цариця Сабська чутку про славу Соломонову в імя Господнє, прибула вона випробувати його загадками.

2

She came to Jerusalem with a very great [a]retinue, with camels that bore spices, very much gold, and precious stones; and when she came to Solomon, she spoke with him about all that was in her heart.

2

Прибула ж вона в Ерусалим з вельми великим двором, а верблюди несли пахощі й премного золота й дорогоцїнного каміння. І прибувши до Соломона, бесїдувала вона з ним про все, що мала на серцї.

3

So Solomon answered all her questions; there was nothing [b]so difficult for the king that he could not explain it to her.

3

А Соломон давав їй відповідь на всї її питання. Не було нїчого недовідомого цареві, чого б він їй не вияснив.

4

And when the queen of Sheba had seen all the wisdom of Solomon, the house that he had built,

4

Як побачила ж цариця Сабська всю мудрість Соломонову, й палату, що збудував,

5

the food on his table, the seating of his servants, the service of his waiters and their apparel, his cupbearers, and his entryway by which he went up to the house of the Lord, there was no more spirit in her.

5

І наїдки до його столу, житла дворян його й стрійність слуг його й їх одїж, й пивничників його, та всепалення його, що він приносив у храму Господньому, то й не стямилась;

6

Then she said to the king: “It was a true report which I heard in my own land about your words and your wisdom.

6

Та й сказала цареві: Щира правда була все те, що менї переказано в моїй землї про твої обставини й про твою мудрість.

7

However I did not believe the words until I came and saw with my own eyes; and indeed the half was not told me. Your wisdom and prosperity exceed the fame of which I heard.

7

Не хотїла я няти віри переказам, аж покіль прибула сама та й побачила все своїми очима. Та менї й половини не сказано. У тебе більш мудростї й заможностї, нїж ійде чутка, що я перечула.

8

Happy are your men and happy are these your servants, who stand continually before you and hear your wisdom!

8

Щасливі люде твої, й щасливі слуги твої, що по всяк час перед тобою стоять і слухають мудростї твоєї!

9

Blessed be the Lord your God, who delighted in you, setting you on the throne of Israel! Because the Lord has loved Israel forever, therefore He made you king, to do justice and righteousness.”

9

Хвала Господеві, Богу твойму, що йому було залюбки посадити тебе на престолї Ізрайлевому. Віковічно влюбив Господь Ізраїля, коли поставив тебе царем, щоб чинив суд і правду.

10

Then she gave the king one hundred and twenty talents of gold, spices in great quantity, and precious stones. There never again came such abundance of spices as the queen of Sheba gave to King Solomon.

10

І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велике множество пахощів і благородного каміння. Нїколи ще не приходило стільки пахощів, як подарувала цариця Сабська цареві Соломонові.

11

Also, the ships of Hiram, which brought gold from Ophir, brought great quantities of [c]almug wood and precious stones from Ophir.

11

А кораблї Гирамові, що привозили золото з Офира, привезли з Офира велике множество червоного дерева й благородного каміння.

12

And the king made [d]steps of the almug wood for the house of the Lord and for the king’s house, also harps and stringed instruments for singers. There never again came such almug wood, nor has the like been seen to this day.

12

І поробив царь із червоного дерева поруччя до храму Господнього й про царську палату, й псалтирі й гуслі для сьпівців. Нїколи не привожено такого червоного дерева, й не видано по сей день.

13

Now King Solomon gave the queen of Sheba all she desired, whatever she asked, besides what Solomon had given her according to the royal generosity. So she turned and went to her own country, she and her servants.

13

І дав царь Соломон царицї Сабській усього, чого жадала й прохала, понад те, що їй дарував як гостинець царський. І пустилась вона в дорогу додому, вона й вся прислуга її.

14

Solomon’s Great Wealth

The weight of gold that came to Solomon yearly was six hundred and sixty-six talents of gold,

14

І було в золотї, що приходило до Соломона кожного року, ваги шістьсот шістьдесять і шість талантів,

15

besides that from the traveling merchants, from the income of traders, from all the kings of Arabia, and from the governors of the country.

15

Опріч того, що приходило від продавцїв, і з торгу купецького й від усїх царів Арабських і від намісників земських.

16

And King Solomon made two hundred large shields of hammered gold; six hundred shekels of gold went into each shield.

16

І повелїв царь Соломон виготовити двістї великих щитів із кованого золота; шістьсот секлів золотих обернув на кожен щит;

17

He also made three hundred shields of hammered gold; three minas of gold went into each shield. The king put them in the House of the Forest of Lebanon.

17

До того триста меньших щитів із кованого золота; три секлі золота обернув на кожен щит, і повішав їх царь у кедровому дому.

18

Moreover the king made a great throne of ivory, and overlaid it with pure gold.

18

Далїй повелїв царь виготувити престола з слонової костї, й обтягнув його щирим золотом.

19

The throne had six steps, and the top of the throne was round at the back; there were armrests on either side of the place of the seat, and two lions stood beside the armrests.

19

Шість ступенів вело до престола; верховина за престолом була закруглена, а на сїдилищі були з обох боків поруччя, а коло поруччя стояло двоє львів.

20

Twelve lions stood there, one on each side of the six steps; nothing like this had been made for any other kingdom.

20

Дванайцять же левчуків стояло на шести ступенях з обох боків. Такого не було нї в якому царстві.

21

All King Solomon’s drinking vessels were gold, and all the vessels of the House of the Forest of Lebanon were pure gold. Not one was silver, for this was accounted as nothing in the days of Solomon.

21

І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота та й усе знаряддє в кедровому будинку було з чистого золота; нїчого не було з срібла, бо срібло за Соломонових часів вважали нї за що;

22

For the king had merchant[e] ships at sea with the fleet of Hiram. Once every three years the merchant ships came bringing gold, silver, ivory, apes, and [f]monkeys.

22

Бо в царя Соломона були Тарсійські кораблї на морі при кораблях Гирамових. Що три роки приходили Тарсійські кораблї й привозили золото, слонову кість і обізян і пави.

23

So King Solomon surpassed all the kings of the earth in riches and wisdom.

23

Царь Соломон переважив усї царі на землї заможностю й мудростю.

24

Now all the earth sought the presence of Solomon to hear his wisdom, which God had put in his heart.

24

І ввесь сьвіт жадав бачити Соломона, щоб чути премудре слово його, що вложив йому Бог у серце.

25

Each man brought his present: articles of silver and gold, garments, armor, spices, horses, and mules, at a set rate year by year.

25

При тому кожен приносив гостинця: срібне й золоте знаряддє, одїж і зброю, пахощі, конї й мули, що року.

26

And Solomon gathered chariots and horsemen; he had one thousand four hundred chariots and twelve thousand horsemen, whom he [g]stationed in the chariot cities and with the king at Jerusalem.

26

І наробив собі Соломон множество колесниць і комонника: в його було тисяча й чотириста колесниць і дванайцять тисяч комонника; а порозміщував він їх по колесничнїх городах та між прибічниками царськими в Ерусалимі.

27

The king made silver as common in Jerusalem as stones, and he made cedar trees as abundant as the sycamores which are in the lowland.

27

І зробив царь срібло в Ерусалимі в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по полях.

28

Also Solomon had horses imported from Egypt and Keveh; the king’s merchants bought them in Keveh at the current price.

28

А виводив Соломон конї з Египту й з Куви; царські купцї вистачають бувало їх із Куви за певну плату.

29

Now a chariot that was imported from Egypt cost six hundred shekels of silver, and a horse one hundred and fifty; and [h]thus, through their agents, they exported them to all the kings of the Hittites and the kings of Syria.

29

За колесницю плачено в Египтї шістьсот срібних секлів, а за коня по сто й патьдесять. Сим робом продавали конї всї царі Гетїйські й царі Арамейські.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

1 Kings 10

1 Царів 10