New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Revolt Against Rehoboam

And Rehoboam went to Shechem, for all Israel had gone to Shechem to make him king.

І подавсь Робоам у Сихем, бо в Сихемі скупивсь увесь Ізраїль, щоб окликнути його царем.

So it happened, when Jeroboam the son of Nebat heard it (he was still in Egypt, for he had fled from the presence of King Solomon and had been dwelling in Egypt),

2

Скоро ж почув про се Еробоам Небатенко, що був ще в Египтї, втїкши туди від царя Соломона, вернувсь Еробоам із Египту;

3

that they sent and called him. Then Jeroboam and the whole assembly of Israel came and spoke to Rehoboam, saying,

3

І послали по його й прикликали його. І прибув Еробоам і вся громада Ізраїльська, й промовляли до Робоама так:

4

“Your father made our yoke [a]heavy; now therefore, lighten the burdensome service of your father, and his heavy yoke which he put on us, and we will serve you.”

4

Батько твій наложив на нас важке ярмо; полегчи нам тяжку службу й важенне ярмо, що батько твій наложив, так будемо служити тобі.

5

So he said to them, “Depart for three days, then come back to me.” And the people departed.

5

І відказав він їм: Ійдїте ще на три днї назад і прийдїте тодї знов до мене. І нарід розійшовсь.

6

Then King Rehoboam consulted the elders who stood before his father Solomon while he still lived, and he said, “How do you advise me to answer these people?”

6

І радився царь Робоам із старими мужами, що стояли перед батьком його Соломоном за живота його, й промовив: Як ви порадите менї, щоб дав я відповідь людям сим?

7

And they spoke to him, saying, “If you will be a servant to these people today, and serve them, and answer them, and speak good words to them, then they will be your servants forever.”

7

І промовили вони йому: Коли ти сьогоднї вволиш волю сього народу й до їх нахилишся та послухаєш їх і приязну відповідь їм даси, так вони повсячасно слухати муть тебе.

8

But he rejected the advice which the elders had given him, and consulted the young men who had grown up with him, who stood before him.

8

Він же знехтував раду, що раяли старцї громадські, та радивсь із молодими, що виросли вкупі з ним і тепер служили йому,

9

And he said to them, “What advice do you give? How should we answer this people who have spoken to me, saying, ‘Lighten the yoke which your father put on us’?”

9

І питав їх: Як ви порадите менї відповісти народові сьому, що менї ось що промовили: Полегчи ярмо, яке наложив на нас твій батько?

10

Then the young men who had grown up with him spoke to him, saying, “Thus you should speak to this people who have spoken to you, saying, ‘Your father made our yoke heavy, but you make it lighter on us’ — thus you shall say to them: ‘My little finger shall be thicker than my father’s waist!

10

І відказали йому молодики, що повиростали вкупі з ним, так: Ось як відкажеш сим людям, що промовили до тебе: Батько твій наложив на нас важенне ярмо, ти ж полегчи нам його; ось як маєш їм сказати: Мізинець мій товще чересел батька мого,

11

And now, whereas my father put a heavy yoke on you, I will add to your yoke; my father chastised you with whips, but I will chastise you with [b]scourges!’ ”

11

Оце ж, коли мій батько накладав на вас важке ярмо, так я зроблю його ще більш важенним; коли мій батько карав вас бичами, то я карати му скорпіонами.

12

So Jeroboam and all the people came to Rehoboam the third day, as the king had directed, saying, “Come back to me the third day.”

12

Як же Еробоам і ввесь нарід прийшли до Робоама на третий день, як був повелїв царь словами: Прийдїть на третий день ізнов до мене,

13

Then the king answered the people [c]roughly, and rejected the advice which the elders had given him;

13

Дав царь народові жорстку відповідь, бо не прихиливсь до ради, що старцї дали йому.

14

and he spoke to them according to the advice of the young men, saying, “My father made your yoke heavy, but I will add to your yoke; my father chastised you with whips, but I will chastise you with [d]scourges!”

14

І промовив до них, так як пораяли молоді: Коли батько мій накладував на вас важке ярмо, так я наложу важенне; коли батько мій карав вас палками, то я карати му скорпіонами.

15

So the king did not listen to the people; for the turn of events was from the Lord, that He might fulfill His word, which the Lord had spoken by Ahijah the Shilonite to Jeroboam the son of Nebat.

15

От і не послухав царь народу, бо так судив Господь, щоб увійшло в силу слово його, що висказав Господь через Ахію з Силома Еробоамові Небатенкові.

16

Now when all Israel saw that the king did not listen to them, the people answered the king, saying:
“What share have we in David?
We have no inheritance in the son of Jesse.
To your tents, O Israel!
Now, see to your own house, O David!”
So Israel departed to their tents.

16

Як побачив же ввесь Ізраїль, що царь не послухав їх, дав нарід цареві таку відповідь: Що за часть нам у Давидї? яке наслїддє в синові Ессейовому? Гей, Ізраїлю, додому! Дивись на свій дом, Давиде! І розійшлись Ізрайлитяне в свої домівки.

17

But Rehoboam reigned over the children of Israel who dwelt in the cities of Judah.

17

І царював Робоам тільки над тими Ізрайлитянами, що були в городах Юдиних.

18

Then King Rehoboam sent Adoram, who was in charge of the revenue; but all Israel stoned him with stones, and he died. Therefore King Rehoboam mounted his chariot in haste to flee to Jerusalem.

18

Як же послав царь Робоам начальника Адонирама стягати податки, то всї Ізрайлитяне вбили його каміннєм на смерть; царь же Робоам вскочив на свою колесницю та й утїк у Ерусалим.

19

So Israel has been in rebellion against the house of David to this day.

19

Так відпав Ізраїль од дому Давидового по сей день.

20

Now it came to pass when all Israel heard that Jeroboam had come back, they sent for him and called him to the congregation, and made him king over all Israel. There was none who followed the house of David, but the tribe of Judah only.

20

Як же довідались усї Ізрайлитяне, що Еробоам вернувся, послали й покликали його в народні збори, та й зробили його царем над усїм Ізраїлем. До Давидового дому не пристав нїхто крім одного поколїння Юдиного.

21

And when Rehoboam came to Jerusalem, he assembled all the house of Judah with the tribe of Benjamin, one hundred and eighty thousand chosen men who were warriors, to fight against the house of Israel, that he might restore the kingdom to Rehoboam the son of Solomon.

21

Прибувши ж Робоам у Ерусалим, скликав із усього дому Юдиного й з поколїння Беняминового сто й вісїмдесять тисяч вибранцїв мужів до походу проти дому Ізрайлевого, щоб вернути царство Робоамові, синові Соломоновому.

22

But the word of God came to Shemaiah the man of God, saying,

22

Та прийшло до Божого чоловіка Самея Господнє слово, таке:

23

“Speak to Rehoboam the son of Solomon, king of Judah, to all the house of Judah and Benjamin, and to the rest of the people, saying,

23

Скажи Робоамові Соломоненкові, цареві Юдиному, й всьому домові Юдиному й Беняминовому так:

24

‘Thus says the Lord: “You shall not go up nor fight against your brethren the children of Israel. Let every man return to his house, for this thing is from Me.” ’ ” Therefore they obeyed the word of the Lord, and turned back, according to the word of the Lord.

24

Тако глаголе Господь: Не виступайте на війну проти ваших братів, синів Ізрайлевих; вертайся кожен додому: від мене бо так сталося. І послухали вони слова Господнього, й вернулись з дороги, по слову Господньому.

25

Jeroboam’s Gold Calves

Then Jeroboam built[e] Shechem in the mountains of Ephraim, and dwelt there. Also he went out from there and built Penuel.

25

І укріпив Еробоам Сихем на Ефраїм-горах та й осївся там; потім вийшов звідти й укріпив Пенуїл.

26

And Jeroboam said in his heart, “Now the kingdom may return to the house of David:

26

Еробоам же думав сам собі: Царство може відпасти назад до дому Давидового;

27

If these people go up to offer sacrifices in the house of the Lord at Jerusalem, then the heart of this people will turn back to their lord, Rehoboam king of Judah, and they will kill me and go back to Rehoboam king of Judah.”

27

Як сей нарід ходити ме в Ерусалим приносити жертви в Господньому храму, так серця сього народу стануть прихилятись знов до свого пана Робоама, царя Юдиного, і вони вбють мене, та й вернуть ся знов до Робоама, царя Юдиного.

28

Therefore the king asked advice, made two calves of gold, and said to the people, “It is too much for you to go up to Jerusalem. Here are your gods, O Israel, which brought you up from the land of Egypt!”

28

І порадившись, виготовив два золоті бички й промовив до народу: Не треба вам ходити в Ерусалим; ось тобі власні боги, Ізраїлю, що вивели тебе з Египту.

29

And he set up one in Bethel, and the other he put in Dan.

29

І поставив одно в Бетелї, друге ж у Данї.

30

Now this thing became a sin, for the people went to worship before the one as far as Dan.

30

Та се довело до гріха, бо народ почав ходити до одного з тих, навіть аж у Дан.

31

He made [f]shrines on the high places, and made priests from every class of people, who were not of the sons of Levi.

31

І побудував він божницї на горах, і приставив жерцями яких небудь людей, що не були з синів Левіїних.

32

Jeroboam [g]ordained a feast on the fifteenth day of the eighth month, like the feast that was in Judah, and offered sacrifices on the altar. So he did at Bethel, sacrificing to the calves that he had made. And at Bethel he installed the priests of the high places which he had made.

32

І постановив Еробоам сьвято на пятнайцятий день восьмого місяця, похоже на те сьвято, що справляли в Юдеї, й приносив жертви сам на жертівнику. Так само чинив в Бетелї, щоб приносити жертву бикам, що їх поробив, і понастановляв у Бетелї жерцїв для божниць, що їх построїв.

33

So he made offerings on the altar which he had made at Bethel on the fifteenth day of the eighth month, in the month which he had devised in his own heart. And he [h]ordained a feast for the children of Israel, and offered sacrifices on the altar and burned incense.

33

І принїс жертви на жертівнику, що построїв у Бетелї, в пятнайцятий день восьмого місяця, місяця, що його по своїй волї назначив, і встановив сьвято для синів Ізрайлевих, і підійшов ід жертівникові, щоб запалити кадило.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

1 Kings 12

1 Царів 12