Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Хоменка
Соломон посвоячився з фараоном, єгипетським царем. Він узяв за себе дочку фараона й привів її в Давидгород, покіль не скінчив будови свого палацу, храму Господнього й муру навкруги Єрусалиму.
Meanwhile the people sacrificed at the high places, because there was no house built for the name of the Lord until those days.
Тоді народ приносив жертви на узвишшях, бо до того часу не був іще збудований храм імені Господньому.
And Solomon loved the Lord, walking in the statutes of his father David, except that he sacrificed and burned incense at the high places.
Соломон любив Господа і ходив в установах батька свого Давида, приносив і жертви та палив кадило на узвишшях
Now the king went to Gibeon to sacrifice there, for that was the great high place: Solomon offered a thousand burnt offerings on that altar.
Пішов раз цар у Гівеон, щоб там жертвувати, бо то було найбільше узвишшя, і тисячу всепалень приніс Соломон на тому жертовнику.
At Gibeon the Lord appeared to Solomon in a dream by night; and God said, “Ask! What shall I give you?”
У Гівеоні з'явився Господь Соломонові вночі у сні. Бог сказав йому: «Проси, що маю тобі дати!»
And Solomon said: “You have shown great mercy to Your servant David my father, because he walked before You in truth, in righteousness, and in uprightness of heart with You; You have continued this great kindness for him, and You have given him a son to sit on his throne, as it is this day.
Соломон відповів: «Ти зробив твоєму рабові, моєму батькові Давидові, велику ласку за те, що він ходив перед тобою по щирості, по справедливості й правотою серця. Ти зберіг йому цю велику ласку й дарував йому сина, щоб сидів на його престолі, як воно і є нині.
Now, O Lord my God, You have made Your servant king instead of my father David, but I am a little child; I do not know how to go out or come in.
А тепер, Господи, мій Боже, ти зробив царем раба твого замість батька мого Давида; та я ще дуже молодий, не знаю, як поводитися.
And Your servant is in the midst of Your people whom You have chosen, a great people, too numerous to be numbered or counted.
Раб твій обертається серед народу, що ти вибрав, такого великого народу, що його за многотою не можна ні злічити, ні порахувати.
Тож дай рабові твоєму розумне серце, щоб він судив твій народ та розбирав між добрим та лихим, бо інакше хто зможе правити тим великим народом.»
The speech pleased the Lord, that Solomon had asked this thing.
Вподобав Господь, що Соломон просив цього.
Then God said to him: “Because you have asked this thing, and have not asked long life for yourself, nor have asked riches for yourself, nor have asked the life of your enemies, but have asked for yourself understanding to discern justice,
І сказав йому Бог: «За те, що ти просиш цього, що не просив для себе ні довгого віку, ні багатства, ні смерти твоїх ворогів, а просив розуму для себе, щоб уміти судити,
behold, I have done according to your words; see, I have given you a wise and understanding heart, so that there has not been anyone like you before you, nor shall any like you arise after you.
то я вволю твою волю: дам тобі мудре і розумне серце, що нікого, як ти, не було перше тебе, ані після тебе не з'явиться.
And I have also given you what you have not asked: both riches and honor, so that there shall not be anyone like you among the kings all your days.
А навіть дам тобі те, чого ти не просив: і багатство, і славу, так що рівні тобі не буде між царями, покіль віку твого.
А як ходитимеш моїми путями, пильнуючи моїх установ та моїх заповідей, як ходив батько твій Давид, то дам тобі й вік довгий.»
Then Solomon awoke; and indeed it had been a dream. And he came to Jerusalem and stood before the ark of the covenant of the Lord, offered up burnt offerings, offered peace offerings, and made a feast for all his servants.
Прокинувся Соломон, аж то — сон. Повернувшись у Єрусалим, став перед ковчегом завіту Господнього і приніс усепалення й мирні жертви, і справив бенкет для всіх слуг своїх.
Solomon’s Wise Judgment
Now two women who were harlots came to the king, and stood before him.
Now two women who were harlots came to the king, and stood before him.
Тоді прийшли дві жінки блудниці до царя й стали перед ним.
And one woman said, “O my lord, this woman and I dwell in the same house; and I gave birth while she was in the house.
Одна з них каже: «Прошу тебе, мій пане! Я й оця жінка живемо в одній хаті, і я породила при ній у тій хаті.
На третій же день, як я породила, злягла й ця жінка. Були ж ми удвох, нікого чужого з нами в хаті не було, лише нас двоє було в хаті.
And this woman’s son died in the night, because she lay on him.
І вмер синок цієї жінки вночі, бо вона його приспала.
So she arose in the middle of the night and took my son from my side, while your maidservant slept, and laid him in her bosom, and laid her dead child in my bosom.
Встала вона посеред ночі, взяла мою дитину з-під мого боку, як слугиня твоя спала, та й поклала його до свого лона, свою ж мертву дитину поклала до мого лона.
And when I rose in the morning to nurse my son, there he was, dead. But when I had examined him in the morning, indeed, he was not my son whom I had borne.”
Встала я вранці годувати мою дитину, — аж воно мертве. Та як придивилась до нього вранці пильно, бачу, що це не моя дитина, яку я породила.»
Then the other woman said, “No! But the living one is my son, and the dead one is your son.”
And the first woman said, “No! But the dead one is your son, and the living one is my son.”
Thus they spoke before the king.
And the first woman said, “No! But the dead one is your son, and the living one is my son.”
Thus they spoke before the king.
А друга жінка каже: «Ні, моя дитина жива, а твоя дитина мертва.» А та: «Ні, твоя дитина мертва, а моя жива.» І змагались отак перед царем.
And the king said, “The one says, ‘This is my son, who lives, and your son is the dead one’; and the other says, ‘No! But your son is the dead one, and my son is the living one.’ ”
І сказав цар: «Ця каже: оце моя дитина, та, що жива, а твоя дитина мертва. А та каже: ні, твоя дитина мертва, а моя жива.»
Then the king said, “Bring me a sword.” So they brought a sword before the king.
І повелів цар: «Подайте мені меча!» І принесли меча перед царя.
And the king said, “Divide the living child in two, and give half to one, and half to the other.”
Тоді цар наказав: «Розітніть живе дитятко на двоє та дайте цій половину й тій половину.»
Then the woman whose son was living spoke to the king, for she yearned with compassion for her son; and she said, “O my lord, give her the living child, and by no means kill him!”
But the other said, “Let him be neither mine nor yours, but divide him.”
But the other said, “Let him be neither mine nor yours, but divide him.”
Каже тоді цареві жінка, дитина якої була жива, — бо серце її зворушилось із жалю за своїм сином: «Прошу тебе, мій пане! Нехай дадуть їй дитинку, нехай не вбивають!» А друга каже: «Нехай не буде ні мені, ні тобі! Розтинайте!»
So the king answered and said, “Give the first woman the living child, and by no means kill him; she is his mother.”
І розсудив цар: «Дайте тій першій живу дитину, не вбивайте. Та її мати!»
And all Israel heard of the judgment which the king had rendered; and they feared the king, for they saw that the wisdom of God was in him to administer justice.
Як же почув увесь Ізраїль про царський присуд, то всі сповнились пошаною до царя, бо зрозуміли, що в ньому була мудрість Божа, щоб судити.