Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Турконяка
Meanwhile the people sacrificed at the high places, because there was no house built for the name of the Lord until those days.
1 Народ приносив у жертву ладан на високих місцях, бо не був збудований дім Імені Господа аж до того часу.
And Solomon loved the Lord, walking in the statutes of his father David, except that he sacrificed and burned incense at the high places.
І Соломон полюбив Господа, щоб ходити згідно з настановами Давида, свого батька, однак і він приносив жертви та кадив на висотах.
Now the king went to Gibeon to sacrifice there, for that was the great high place: Solomon offered a thousand burnt offerings on that altar.
Якось він піднявся і пішов у Ґаваон, щоб там приносити жертви, бо те місце найвище і величне. І Соломон приніс тисячу всепалень на жертовнику в Ґаваоні.
At Gibeon the Lord appeared to Solomon in a dream by night; and God said, “Ask! What shall I give you?”
Там Соломонові уві сні вночі з’явився Господь. І Господь промовив до Соломона: Попроси для себе якесь прохання.
And Solomon said: “You have shown great mercy to Your servant David my father, because he walked before You in truth, in righteousness, and in uprightness of heart with You; You have continued this great kindness for him, and You have given him a son to sit on his throne, as it is this day.
А Соломон сказав: Ти вчинив велике милосердя з Твоїм рабом Давидом, моїм батьком, оскільки прожив перед Тобою в правді, у справедливості й в простоті серця з Тобою, і Ти зберіг йому це велике милосердя, щоб дати його сина на його престолі до цього дня.
Now, O Lord my God, You have made Your servant king instead of my father David, but I am a little child; I do not know how to go out or come in.
А тепер, Господи, Боже мій, Ти поставив Твого раба на місце Давида, мого батька, а я, малий хлопчина, не пізнав мого виходу і мого входу!
And Your servant is in the midst of Your people whom You have chosen, a great people, too numerous to be numbered or counted.
Твій раб посеред Твого народу, який Ти вибрав, численного народу, якого не можна порахувати.
Ти даси Твоєму рабові серце слухати і розсуджувати Твій народ у справедливості, пізнавати між добром і злом. Адже хто зможе судити цей Твій тяжкий народ?
The speech pleased the Lord, that Solomon had asked this thing.
І було до вподоби перед Господом, що Соломон попросив саме цього,
Then God said to him: “Because you have asked this thing, and have not asked long life for yourself, nor have asked riches for yourself, nor have asked the life of your enemies, but have asked for yourself understanding to discern justice,
і Господь промовив до нього: Через те, що ти в Мене попросив саме цього, а не попросив собі багато днів, не попросив багатства і не попросив душі твоїх ворогів, але попросив собі розуму, щоб вислухати суд,
behold, I have done according to your words; see, I have given you a wise and understanding heart, so that there has not been anyone like you before you, nor shall any like you arise after you.
тому Я вчинив за твоїм словом! Ось Я дав тобі розумне і мудре серце, — такого, як ти, не було перед тобою і після тебе не повстане подібного до тебе.
And I have also given you what you have not asked: both riches and honor, so that there shall not be anyone like you among the kings all your days.
І все те, чого ти не просив, Я також дав тобі, — багатство і славу, так що не було між царями людини, подібної до тебе!
І якщо ходитимеш Моєю дорогою, щоби дотримуватися Моїх заповідей і Моїх настанов, — так, як ходив Давид, твій батько, — то Я продовжу час твого життя.
Then Solomon awoke; and indeed it had been a dream. And he came to Jerusalem and stood before the ark of the covenant of the Lord, offered up burnt offerings, offered peace offerings, and made a feast for all his servants.
І Соломон пробудився, і це був сон. І він устав, прийшов у Єрусалим і став перед жертовником, що перед входом до ковчега Господнього завіту в Сіоні, приніс всепалення, звершив мирні жертви і влаштував собі та всім своїм слугам великий бенкет.
Solomon’s Wise Judgment
Now two women who were harlots came to the king, and stood before him.
Now two women who were harlots came to the king, and stood before him.
Тоді з’явилися дві жінки-блудниці перед царем і стали перед ним.
And one woman said, “O my lord, this woman and I dwell in the same house; and I gave birth while she was in the house.
І сказала одна жінка: Послухай мене, володарю, я і ця жінка живемо в одному домі, і ми народили в домі.
І сталося, що на третій день після того, як я народила, народила і ця жінка. І ми були разом, і з нами в домі, крім нас двох, немає нікого.
And this woman’s son died in the night, because she lay on him.
Вночі ж помер син цієї жінки, коли вона заснула на ньому,
So she arose in the middle of the night and took my son from my side, while your maidservant slept, and laid him in her bosom, and laid her dead child in my bosom.
і вона встала серед ночі, взяла мого сина з моїх рук, приклала його до своїх грудей, а свого мертвого сина поклала біля моїх грудей.
And when I rose in the morning to nurse my son, there he was, dead. But when I had examined him in the morning, indeed, he was not my son whom I had borne.”
І я встала вранці годувати мого сина, та він був мертвий. І ось вранці я його впізнала, це зовсім не був мій син, якого я народила!
Then the other woman said, “No! But the living one is my son, and the dead one is your son.”
And the first woman said, “No! But the dead one is your son, and the living one is my son.”
Thus they spoke before the king.
And the first woman said, “No! But the dead one is your son, and the living one is my son.”
Thus they spoke before the king.
А інша жінка сказала: Зовсім не так! Мій син живий, а твій син мертвий! І вони говорили перед царем.
And the king said, “The one says, ‘This is my son, who lives, and your son is the dead one’; and the other says, ‘No! But your son is the dead one, and my son is the living one.’ ”
І сказав їм цар: Ти кажеш: Це мій син живий, а її син — мертвий! А ти кажеш: Зовсім не так! Мій син живий, а твій син мертвий!
Then the king said, “Bring me a sword.” So they brought a sword before the king.
Тоді цар наказав: Принесіть мені меч! І цареві принесли меч.
And the king said, “Divide the living child in two, and give half to one, and half to the other.”
Розрубайте надвоє живу дитину, яку годують, — сказав цар, — і дайте половину одній, і половину — другій!
Then the woman whose son was living spoke to the king, for she yearned with compassion for her son; and she said, “O my lord, give her the living child, and by no means kill him!”
But the other said, “Let him be neither mine nor yours, but divide him.”
But the other said, “Let him be neither mine nor yours, but divide him.”
У відповідь жінка, син якої був живий, звернулася до царя, бо здригнулося її нутро за її сина, і вона сказала: Послухай мене, володарю, дайте дитину їй, та тільки не вбивайте [1] її! А та сказала: Хай не буде, ані мені, ані їй, тож рубайте!
So the king answered and said, “Give the first woman the living child, and by no means kill him; she is his mother.”
І цар у відповідь сказав: Віддайте дитину тій, котра сказала: Дайте її їй, та тільки не вбивайте [2] її! Це — її матір.
And all Israel heard of the judgment which the king had rendered; and they feared the king, for they saw that the wisdom of God was in him to administer justice.
І почув увесь Ізраїль цей суд, який чинив цар, і їх охопив страх перед царем, бо побачили, що Божий розум у ньому, щоб чинити заповіді.