New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Hezekiah Reigns in Judah

Now it came to pass in the third year of Hoshea the son of Elah, king of Israel, that Hezekiah the son of Ahaz, king of Judah, began to reign.

1

У третьому роцї Осії Ілиєнка, царя Ізраїлського, настав царем Езекія Ахазенко, син царя Юдейського.

2

He was twenty-five years old when he became king, and he reigned twenty-nine years in Jerusalem. His mother’s name was Abi[a] the daughter of Zechariah.

2

Двайцять і пять лїт віку було йому, як став царем, а двайцять і девять год царював у Ерусалимі. Матїр його звалась Аби Захаріївна.

3

And he did what was right in the sight of the Lord, according to all that his father David had done.

3

І чинив він праведне в очах Господнїх, притьма так, як чинив предок його Давид.

4

He removed the [b]high places and broke the sacred pillars, cut down the [c]wooden image and broke in pieces the bronze serpent that Moses had made; for until those days the children of Israel burned incense to it, and called it [d]Nehushtan.

4

Він позносив висоти, порозбивав (камяні) боввани, повирубував дуброви й розбив мідяного змія, що зробив був Мойсей, — бо до того часу Ізрайлитяне кадили йому — й назвав його Нехуштан*.

5

He trusted in the Lord God of Israel, so that after him was none like him among all the kings of Judah, nor who were before him.

5

Він уповав на Господа, Бога Ізрайлевого, й такого, як він, не було між усїма царями Юдиними, нї послї його нї перед ним.

6

For he held fast to the Lord; he did not depart from following Him, but kept His commandments, which the Lord had commanded Moses.

6

І стояв він при Господї й не відступав від його, й держав заповідї його, що заповідав Господь Мойсейові.

7

The Lord was with him; he prospered wherever he went. And he rebelled against the king of Assyria and did not serve him.

7

І був Господь повсячасно з ним, а у всьому, що він починав, поступав він мудро. І відпав він від царя Ассирийського й перестав служити йому.

8

He [e]subdued the Philistines, as far as Gaza and its territory, from watchtower to fortified city.

8

Він побив Филистіїв аж до Гази й у всїх займищах їх від вартової башти до утвердженого городу.

9

Now it came to pass in the fourth year of King Hezekiah, which was the seventh year of Hoshea the son of Elah, king of Israel, that Shalmaneser king of Assyria came up against Samaria and besieged it.

9

У четвертому роцї царя Езекії, се б то в сьомому роцї Осії Ілиєнка, царя Ізраїлського, двинув Салманассар, царь Ассирийський, проти Самариї та й обложив її,

10

And at the end of three years they took it. In the sixth year of Hezekiah, that is, the ninth year of Hoshea king of Israel, Samaria was taken.

10

І здобув її по трьох роках, се б то в шестому роцї Езекії, а в девятому роцї Осії, царя Ізраїлського, впокорено Самарию.

11

Then the king of Assyria carried Israel away captive to Assyria, and put them in Halah and by the Habor, the River of Gozan, and in the cities of the Medes,

11

І перевів царь Ассирийський Ізрайлитян в Ассирию та й оселив їх у Халасї й в Хаборі, при ріцї Гозан, і в городах Мидийських,

12

because they did not obey the voice of the Lord their God, but transgressed His covenant and all that Moses the servant of the Lord had commanded; and they would neither hear nor do them.

12

Бо вони не слухали заповідей Господа, Бога свого, й переступали завіт його; усього, що заповідав Мойсей, раб Господень, вони й не слухали й не певнили.

13

And in the fourteenth year of King Hezekiah, Sennacherib king of Assyria came up against all the fortified cities of Judah and took them.

13

У чотирнайцятому роцї царя Езекії двинув Сеннахирим, царь Ассирийський, проти всїх утверджених городів Юдиних та й поопановував їх.

14

Then Hezekiah king of Judah sent to the king of Assyria at Lachish, saying, “I have done wrong; turn away from me; whatever you impose on me I will pay.” And the king of Assyria assessed Hezekiah king of Judah three hundred talents of silver and thirty talents of gold.

14

І послав Езекія, царь Юдейський, до царя Ассирийського в Лахис, сказати: Я провинився. Йди назад від мене, а що на мене наложиш, нести му. І наложив царь Ассирийський на Езекію триста талантів срібла й трийцять талантів золота.

15

So Hezekiah gave him all the silver that was found in the house of the Lord and in the treasuries of the king’s house.

15

І оддав Езекія все срібло, яке знайшлось у храму Господньому й в скарбівнях царської палати.

16

At that time Hezekiah stripped the gold from the doors of the temple of the Lord, and from the pillars which Hezekiah king of Judah had overlaid, and gave [f]it to the king of Assyria.

16

Того ж часу зняв Езекія золото з дверей в храму Господньому й з стовпів у дверей, що Езекія, царь Юдейський, пообтягав був золотом, та й пооддавав його цареві Ассирийському.

17

Sennacherib Boasts Against the Lord

Then the king of Assyria sent the [g]Tartan, the [h]Rabsaris, and the [i]Rabshakeh from Lachish, with a great army against Jerusalem, to King Hezekiah. And they went up and came to Jerusalem. When they had come up, they went and stood by the aqueduct from the upper pool, which was on the highway to the Fuller’s Field.

17

Та царь Ассирийський послав Тартана та Рабсариса та Рабсака з Лахиса з великою військовою потугою до короля Езекії в Ерусалим. І пійшли вони й прийшли під Ерусалим, і зайняли становище на водопроводї вижшого ставу, на дорозї до поля красильнього.

18

And when they had called to the king, Eliakim the son of Hilkiah, who was over the household, Shebna the [j]scribe, and Joah the son of Asaph, the recorder, came out to them.

18

І кликали вони царя. Вийшов же до них Еліяким Хелкієнко, начальник палати, й Себна, писарь, та Йоах Асафенко, лїтописець.

19

Then the Rabshakeh said to them, “Say now to Hezekiah, ‘Thus says the great king, the king of Assyria: “What confidence is this in which you trust?

19

І промовив до них Рабсак: Скажіте Езекії: Так говорить великий царь, царь Ассирийський: Що се за надїя, на яку ти вповаєш?

20

You speak of having plans and power for war; but they are [k]mere words. And in whom do you trust, that you rebel against me?

20

Ти говорив тільки пусті слова: до війни треба розумної ради й сили; а ти на кого вповаєш, що одорвавсь од мене?

21

Now look! You are trusting in the staff of this broken reed, Egypt, on which if a man leans, it will go into his hand and pierce it. So is Pharaoh king of Egypt to all who trust in him.

21

Оце ж ти задумав опертись на Египет, — на тую надломлену тростину, що кожному, хто на неї обіпреться, забється в руку й проколе її. Таківський той Фараон, царь Египецький про всїх, що покладають на його надію.

22

But if you say to me, ‘We trust in the Lord our God,’ is it not He whose [l]high places and whose altars Hezekiah has taken away, and said to Judah and Jerusalem, ‘You shall worship before this altar in Jerusalem’?” ’

22

Коли ж менї відкажете: Ми на Господа, Бога нашого, вповаємо, то чи ж се не той самий, що його висоти та жертівники позносив Езекія, й повелїв Юдї й Ерусалимові: Перед сим тілько жертівником, в Ерусалимі, маєте покланятись.

23

Now therefore, I urge you, give a pledge to my master the king of Assyria, and I will give you two thousand horses — if you are able on your part to put riders on them!

23

Оце ж увійди в угоду з моїм паном, царем Ассирийським: я дам тобі дві тисячі коней, коли спроможешся достати їздецїв до них.

24

How then will you repel one captain of the least of my master’s servants, and put your trust in Egypt for chariots and horsemen?

24

Як тобі оборонитись і від одного начальника найменьших слуг пана мого? Чи вповаєш на Египет задля колесниць та комонника?

25

Have I now come up without the Lord against this place to destroy it? The Lord said to me, ‘Go up against this land, and destroy it.’ ”

25

Та хиба ж я без волї Господньої прийшов на се місце, щоб його спустошити? Сам Господь звелїв менї: Ійди проти сієї землї й спустош її.

26

Then Eliakim the son of Hilkiah, Shebna, and Joah said to the Rabshakeh, “Please speak to your servants in Aramaic, for we understand it; and do not speak to us in [m]Hebrew in the hearing of the people who are on the wall.”

26

І сказав Еліяким Хелкієнко та Себна та й Йоах Рабсакові: Розмовляй з рабами твоїми по сирийськи, бо ми розуміємо сю мову, а не говори до нас по юдейськи в слух людей, що на мурі.

27

But the Rabshakeh said to them, “Has my master sent me to your master and to you to speak these words, and not to the men who sit on the wall, who will eat and drink their own waste with you?”

27

Рабсак же відказав їм: Чи мій пан послав мене тільки до твого пана й до тебе, щоб сї слова сказати? Нї, також і до тих людей, що седять на мурі, щоб укупі з вами свій кал їсти й свою моч пити?

28

Then the Rabshakeh stood and called out with a loud voice in [n]Hebrew, and spoke, saying, “Hear the word of the great king, the king of Assyria!

28

І виступив Рабсак та й промовив голосно по юдейськи, й каже: Слухайте слово великого царя, царя Ассирийського!

29

Thus says the king: ‘Do not let Hezekiah deceive you, for he shall not be able to deliver you from his hand;

29

Так говорить царь: Нехай вас Езекія не баламутить, бо йому не визволити вас із руки моєї;

30

nor let Hezekiah make you trust in the Lord, saying, “The Lord will surely deliver us; this city shall not be given into the hand of the king of Assyria.” ’

30

Та й нехай не баламутить вас Езекія надїєю на Господа, мовляючи: Господь визволить нас і не подасть городу сього цареві Ассирийському на поталу.

31

Do not listen to Hezekiah; for thus says the king of Assyria: ‘Make peace with me [o]by a present and come out to me; and every one of you eat from his own vine and every one from his own fig tree, and every one of you drink the waters of his own cistern;

31

Не слухайте Езекії! бо так говорить царь Ассирийський: Зробіте примиррє зо мною й вийдїть до мене, й нехай всякий їсть виноград свій й смокви свої, й кожен нехай пє воду з колодязя свого,

32

until I come and take you away to a land like your own land, a land of grain and new wine, a land of bread and vineyards, a land of olive groves and honey, that you may live and not die. But do not listen to Hezekiah, lest he persuade you, saying, “The Lord will deliver us.”

32

Покіль я прийду та й займу вас у таку землю, що вашій землї рівна, у землю хлїбню й винну, у землю багату на овощ і виноград, у землю маслини й меду, й будете жити, а не помрете. Оце ж не слухайте Езекії! бо він вас зводить, говорючи: Господь вирятує нас.

33

Has any of the gods of the nations at all delivered its land from the hand of the king of Assyria?

33

Хиба боги народів вирятували, кожен свою землю, з руки царя Ассирийського?

34

Where are the gods of Hamath and Arpad? Where are the gods of Sepharvaim and Hena and Ivah? Indeed, have they delivered Samaria from my hand?

34

Де боги Ематові й Арпадові? де боги Сефарваїмові, Енині й Івині? Чи ж вирятували вони Самарию з руки моєї?

35

Who among all the gods of the lands have delivered their countries from my hand, that the Lord should deliver Jerusalem from my hand?’ ”

35

Котрий з усїх богів сих земель вирятував свою землю з руки моєї?

36

But the people held their peace and answered him not a word; for the king’s commandment was, “Do not answer him.”

36

І мовчав народ і не відказували йому нї слова, бо мали наказ від царя: Не відповідайте йому.

37

Then Eliakim the son of Hilkiah, who was over the household, Shebna the scribe, and Joah the son of Asaph, the recorder, came to Hezekiah with their clothes torn, and told him the words of the Rabshakeh.

37

І прийшов Еліяким Хелкієнко, начальник палати, та Себна, писарь, та й Йоах Асафенко, лїтописець, з роздертою одїжжю до Езекії, та й оповіли йому слова Рабсакові.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

2 Kings 18

2 Царів 18