New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Elijah Ascends to Heaven

And it came to pass, when the Lord was about to take up Elijah into heaven by a whirlwind, that Elijah went with Elisha from Gilgal.

1

Того часу, як Господь схотїв взяти Ілию у вихрі на небо, йшов Ілия з Елисеєм із Галгалу.

2

Then Elijah said to Elisha, “Stay here, please, for the Lord has sent me on to Bethel.”
But Elisha said, “As the Lord lives, and as your soul lives, I will not leave you!” So they went down to Bethel.

2

І сказав Ілия до Елисея: Зостанься тут, бо Господь послав мене в Бетель. Та Елисей відказав: Так певно, як Господь живе, не покину тебе. От і пійшли вони в Бетель.

3

Now the sons of the prophets who were at Bethel came out to Elisha, and said to him, “Do you know that the Lord will take away your master [a]from over you today?”
And he said, “Yes, I know; keep silent!”

3

І повиходили сини (ученики) пророцькі, що були в Бетелї, до Елисея та й кажуть йому: Чи знаєш, що Господь сьогоднї вознесе пана твого над головою твоєю? Відказав він: І я се знаю; мовчіть!

4

Then Elijah said to him, “Elisha, stay here, please, for the Lord has sent me on to Jericho.”
But he said, “As the Lord lives, and as your soul lives, I will not leave you!” So they came to Jericho.

4

І рече йому Ілия: Елисею, зостанься тут, бо Господь посилає мене в Ерихон. Він же відказав: Так певно, як Господь живе, й так вірно, як ти живеш, я не покину тебе. От і пійшли вони в Ерихон.

5

Now the sons of the prophets who were at Jericho came to Elisha and said to him, “Do you know that the Lord will take away your master from over you today?”
So he answered, “Yes, I know; keep silent!”

5

І повиходили сини пророків, що були в Ерохонї до Елисея, та й промовили до його: Чи знаєш, що Господь сьогоднї вознесе твого пана над головою твоєю? Відказав він: І я се знаю; мовчіть!

6

Then Elijah said to him, “Stay here, please, for the Lord has sent me on to the Jordan.”
But he said, “As the Lord lives, and as your soul lives, I will not leave you!” So the two of them went on.

6

І рече Ілия до його: Зостанься ж тут, бо Господь послав мене на Йордань. Він же відказує: Так певно, як Господь живе, й як ти живеш, не покину тебе! От і пійшли вони обидва.

7

And fifty men of the sons of the prophets went and stood facing them at a distance, while the two of them stood by the Jordan.

7

Пятьдесять же чоловіка синів пророцьких пійшли на бік та й стояли оддалеки їх, вони ж оба станули над Йорданню.

8

Now Elijah took his mantle, rolled it up, and struck the water; and it was divided this way and that, so that the two of them crossed over on dry ground.

8

І взяв Елия гуню свою, згорнув її та й ударив по водї, й розступилась вода на обидва боки, так що вони обидва перейшли по сусї.

9

And so it was, when they had crossed over, that Elijah said to Elisha, “Ask! What may I do for you, before I am taken away from you?”
Elisha said, “Please let a double portion of your spirit be upon me.”

9

Як перейшли, промовив Ілия до Елисея: Проси, що тобі вчинити, перш нїж буду взятий від тебе. Відказав Елисей: Нехай би у менї було удвоє духа, що в тобі.

10

So he said, “You have asked a hard thing. Nevertheless, if you see me when I am taken from you, it shall be so for you; but if not, it shall not be so.”

10

І сказав той: Важкого просиш. Та коли бачити меш, як я буду взятий від тебе, так воно й станеться; коли ж не побачиш, то не станеться.

11

Then it happened, as they continued on and talked, that suddenly a chariot of fire appeared with horses of fire, and separated the two of them; and Elijah went up by a whirlwind into heaven.

11

Тим часом, як вони в такій розмові йшли далїй, зявилась несподївано поломяна колесниця з поломяними кіньми. Вони їх розлучили, й понесли Ілию в бурі на небо.

12

And Elisha saw it, and he cried out, “My father, my father, the chariot of Israel and its horsemen!” So he saw him no more. And he took hold of his own clothes and tore them into two pieces.

12

Вбачаючи се, Елисей закричав: Батеньку мій, батеньку! ой колеснице Ізрайлева й візниче його! Та не бачив його більш. І вхопив одежу свою та й роздер надвоє.

13

He also took up the mantle of Elijah that had fallen from him, and went back and stood by the bank of the Jordan.

13

І підняв Ілиїну гуню, що впала з його, й вернувсь та й став на березї Йорданї.

14

Then he took the mantle of Elijah that had fallen from him, and struck the water, and said, “Where is the Lord God of Elijah?” And when he also had struck the water, it was divided this way and that; and Elisha crossed over.

14

І взяв гуню Ілиїну, що з його впала, й вдарив нею по водї, та вода не розступилась. І сказав він: Де ж є Бог Ілиїн? І вдарив вдруге по водї, й вона розступилась сюди й туди, й перейшов Елисей.

15

Now when the sons of the prophets who were from[b] Jericho saw him, they said, “The spirit of Elijah rests on Elisha.” And they came to meet him, and bowed to the ground before him.

15

І побачили сини пророків, що були в Ерихонї навпроти, та й промовили: Дух Ілиїн опочив на Елисеї. І пійшли зустріч йому, й вклонились перед ним до землї;

16

Then they said to him, “Look now, there are fifty strong men with your servants. Please let them go and search for your master, lest perhaps the Spirit of the Lord has taken him up and cast him upon some mountain or into some valley.”
And he said, “You shall not send anyone.”

16

І промовили до його: Ось у нас тут, у твоїх рабів, пятьдесять кріпких мужів; нехай йдуть та шукають пана твого; може дух Господень занїс його та покинув на котрій горі, або на якій долинї. Він же сказав: Не посилайте.

17

But when they urged him till he was ashamed, he said, “Send them!” Therefore they sent fifty men, and they searched for three days but did not find him.

17

Як же вони всиловувались аж надто, сказав він: То посилайте. І послали вони пятьдесять чоловіка, й шукали три днї, та не знайшли.

18

And when they came back to him, for he had stayed in Jericho, he said to them, “Did I not say to you, ‘Do not go’?”

18

І вернулись до його, покіль він гаявсь у Ерихонї. І сказав їм: Чи я ж вам не казав, щоб не ходили?

19

Elisha Performs Miracles

Then the men of the city said to Elisha, “Please notice, the situation of this city is pleasant, as my lord sees; but the water is bad, and the ground barren.”

19

І казали міські люде Елисеєві: Гарний видом сей город, як сам бачиш, добродїю, та вода непогожа, й земля не родить.

20

And he said, “Bring me a new bowl, and put salt in it.” So they brought it to him.

20

І промовив він: Принесїть менї нову посудину й вкиньте соли туди. Як же ж вони принесли,

21

Then he went out to the source of the water, and cast in the salt there, and said, “Thus says the Lord: ‘I have [c]healed this water; from it there shall be no more death or barrenness.’ ”

21

Пійшов він до криничаного жерела, вкинув соли, й рече: Так говорить Господь: Я зробив сю воду здоровою, тепер уже не буде від неї нї смертї, нї невроджаю.

22

So the water remains healed to this day, according to the word of Elisha which he spoke.

22

Так і зробилась вода погожою по сей день, по слову, що промовив Елисей.

23

Then he went up from there to Bethel; and as he was going up the road, some youths came from the city and mocked him, and said to him, “Go up, you baldhead! Go up, you baldhead!”

23

Звідти ж пійшов він у Бетель. Як же він ійшов дорогою, повибігали малі дїти з городу та й сьміялись із його, покликуючи: Ходи лисий, ходи лисий!

24

So he turned around and looked at them, and pronounced a curse on them in the name of the Lord. And two female bears came out of the woods and mauled forty-two of the youths.

24

Він же обернувсь і, побачивши їх, прокляв їх імям Господнїм. І вийшли дві ведмедицї з гаю та й роздерли сорок і двоє дїтей.

25

Then he went from there to Mount Carmel, and from there he returned to Samaria.

25

Звідти подався він на Кармель-гору, а відсї вернувсь в Самарию.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

2 Kings 2

2 Царів 2