New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

God’s Covenant with David

Now it came to pass, when David was dwelling in his house, that David said to Nathan the prophet, “See now, I dwell in a house of cedar, but the ark of the covenant of the Lord is under tent curtains.”

1

Коли Давид жив в своєму домі, то раз якось сказав Давид до Натана пророка: Оце я живу в кедровому домі, а скриня Господнього завіту під наметом.

2

Then Nathan said to David, “Do all that is in your heart, for God is with you.”

2

І сказав Натан до Давида: Все, що в тебе на серцї, роби, бо при тобі Бог.

3

But it happened that night that the word of God came to Nathan, saying,

3

Але тієї ж таки ночі було слово Боже до Натана:

4

“Go and tell My servant David, ‘Thus says the Lord: “You shall not build Me a house to dwell in.

4

Пійди й скажи мойму слузї Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш менї дім на пробуток,

5

For I have not dwelt in a house since the time that I brought up Israel, even to this day, but have gone from tent to tent, and from one tabernacle to another.

5

Бо я не жив в домі від того дня, як вивів синів Ізрайлевих, і до цього дня, а де була скриня, там був і пробуток мій.

6

Wherever I have moved about with all Israel, have I ever spoken a word to any of the judges of Israel, whom I commanded to shepherd My people, saying, ‘Why have you not built Me a house of cedar?’ ” ’

6

Куди нї ходив я з усїм Ізраїлем, чи сказав же я хоч слово котрому небудь із суддїв Ізрайлевих, що їм приказував пасти мій народ: Чом ви не збудуєте менї кедрового дому?

7

Now therefore, thus shall you say to My servant David, ‘Thus says the Lord of hosts: “I took you from the sheepfold, from following the sheep, to be [a]ruler over My people Israel.

7

От і тепер скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був князем народу мого Ізраїля;

8

And I have been with you wherever you have gone, and have cut off all your enemies from before you, and have [b]made you a name like the name of the great men who are on the earth.

8

І бував з тобою скрізь, куди ти їх водив, і вигубляв усїх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і вчинив твоє імення, як імення великих на землї;

9

Moreover I will appoint a place for My people Israel, and will plant them, that they may dwell in a place of their own and move no more; nor shall the sons of wickedness oppress them anymore, as previously,

9

І приладив я місце про народ мій — Ізраїля, й насаджу його, й буде він спокійно жити на свойму місцї, й не будуть його трівожити, й безбожники не будуть більше тїснити його, як передше,

10

since the time that I commanded judges to be over My people Israel. Also I will subdue all your enemies. Furthermore I tell you that the Lord will build you a [c]house.

10

За тих часів, коли я настановив суддїв над народом моїм Ізраїлем; і я впокорю всїх ворогів твоїх; і сповіщаю тебе, що Господь збудує дім тобі.

11

And it shall be, when your days are fulfilled, when you must [d]go to be with your fathers, that I will set up your seed after you, who will be of your sons; and I will establish his kingdom.

11

А як сповниться твій час, і ти одійдеш до батьків твоїх, тодї я поставлю насїннє твоє після тебе, що буде з синів твоїх, і зміцню його на царстві.

12

He shall build Me a house, and I will establish his throne forever.

12

Він збудує дом менї, а я утверджу престол його на віки.

13

I will be his Father, and he shall be My son; and I will not take My mercy away from him, as I took it from him who was before you.

13

Я буду йому отцем, а він буде менї сином, — і милостї моєї не відойму від його, як одняв від того, що був навперід тебе.

14

And I will establish him in My house and in My kingdom forever; and his throne shall be established forever.” ’ ”

14

Я посаджу його в мойму домі й в мойму царстві по віки, а престол його тревати ме по віки.

15

According to all these words and according to all this vision, so Nathan spoke to David.

15

Усї цї слова й все видиво переказав Натан докладно Давидові.

16

Then King David went in and sat before the Lord; and he said: “Who am I, O Lord God? And what is my house, that You have brought me this far?

16

І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти так високо піднїс мене?

17

And yet this was a small thing in Your sight, O God; and You have also spoken of Your servant’s house for a great while to come, and have regarded me according to the rank of a man of high degree, O Lord God.

17

А й те ще за мало видалось в очах твоїх, Боже; ти сповіщаєш про дім слуги твого на далеку будущину, й споглядаєш на мене, Господи Боже, як на чоловіка великого!

18

What more can David say to You for the honor of Your servant? For You know Your servant.

18

Що ж ще більше може додати перед тобою Давид, щоб ти ще більш прославив слугу твого? О, ти знаєш слугу твого!

19

O Lord, for Your servant’s sake, and according to Your own heart, You have done all this greatness, in making known all these great things.

19

Господи! для слуги твого чиниш ти по серцї твойму все це велике, щоб виявити всяку велич.

20

O Lord, there is none like You, nor is there any God besides You, according to all that we have heard with our ears.

20

Господи! Нема рівного тобі, й нема Бога, окрім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми ушами.

21

And who is like Your people Israel, the one nation on the earth whom God went to redeem for Himself as a people — to make for Yourself a name by great and awesome deeds, by driving out nations from before Your people whom You redeemed from Egypt?

21

І де є в сьвітї такий народ, як твій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне дїло — через прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту.

22

For You have made Your people Israel Your very own people forever; and You, Lord, have become their God.

22

Ти вчинив народ твій Ізраїля своїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом.

23

“And now, O Lord, the word which You have spoken concerning Your servant and concerning his house, let it be established forever, and do as You have said.

23

А тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дом його, справди по віки, й вчини, як сказав єси.

24

So let it be established, that Your name may be magnified forever, saying, ‘The Lord of hosts, the God of Israel, is Israel’s God.’ And let the house of Your servant David be established before You.

24

І нехай звеличиться імя твоє по всї вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлїв, — він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм.

25

For You, O my God, [e]have revealed to Your servant that You will build him a house. Therefore Your servant has found it in his heart to pray before You.

25

Задля того, що ти Боже мій, виявив слузї твойму, що збудуєш дом йому, набрав слуга твій відваги, молитись оце перед тобою.

26

And now, Lord, [f]You are God, and have promised this goodness to Your servant.

26

Оце ж, Господи, ти Бог, і ти сказав про слугу твого таке добро!

27

Now You have been pleased to bless the house of Your servant, that it may continue before You forever; for You have blessed it, O Lord, and it shall be blessed forever.”

27

Почни ж благословляти дом слуги твого, щоб він повік стояв перед лицем твоїм. Бо коли ти, Господи, поблагословиш, то буде він благословен по віки!

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

1 Chronicles 17

1 Хронік 17