New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Egypt Attacks Judah

Now it came to pass, when Rehoboam had established the kingdom and had strengthened himself, that he forsook the law of the Lord, and all Israel along with him.

1

Як у Робоама царство зміцнилось, і він став потужним, тодї покинув він закон Господнїй, а з ним і ввесь Ізраїль.

2

And it happened in the fifth year of King Rehoboam that Shishak king of Egypt came up against Jerusalem, because they had transgressed against the Lord,

2

Пятого року царювання Робоамового пійшов Сусаким, царь Египецький, на Ерусалим, — бо вони відвернулись від Господа, —

3

with twelve hundred chariots, sixty thousand horsemen, and people without number who came with him out of Egypt — the Lubim and the Sukkiim and the Ethiopians.

3

З тисячою й двомастами колесниць та з шістьдесятьма тисячами кінноти; й не було лїку народові, що прийшов з ним із Египту, Ливійцям, Сукхитам та Етопіям,

4

And he took the fortified cities of Judah and came to Jerusalem.

4

І позабірав утверджені міста в Юдеї, і прийшов під Ерусалим.

5

Then Shemaiah the prophet came to Rehoboam and the leaders of Judah, who were gathered together in Jerusalem because of Shishak, and said to them, “Thus says the Lord: ‘You have forsaken Me, and therefore I also have left you in the hand of Shishak.’ ”

5

Тодї прийшов пророк Самей до Робоама й до князїв Юдейських, що зібрались були в Ерусалимі, спасаючись перед Сусакимом, й сказав до їх: Так говорить Господь: Ви покинули мене, за те покидаю й я вас (віддаючи) в руки Сусакимові.

6

So the leaders of Israel and the king humbled themselves; and they said, “The Lord is righteous.”

6

І впокорились князї Ізрайлеві і царь, і сказали: Справедливий Господь!

7

Now when the Lord saw that they humbled themselves, the word of the Lord came to Shemaiah, saying, “They have humbled themselves; therefore I will not destroy them, but I will grant them some deliverance. My wrath shall not be poured out on Jerusalem by the hand of Shishak.

7

Як побачив Господь, що вони смирились, тодї прийшло слово Господнє до Семея, й сказано: Вони впокорились; не вигублю їх і незабаром дам їм пільгу; не пролиєсь гнїв мій на Ерусалим через руку Сусакимову;

8

Nevertheless they will be his servants, that they may distinguish My service from the service of the kingdoms of the nations.”

8

Одначе вони будуть слугами йому, щоб спізнали, що то значить служити менї, а служити царствам земнїм.

9

So Shishak king of Egypt came up against Jerusalem, and took away the treasures of the house of the Lord and the treasures of the king’s house; he took everything. He also carried away the gold shields which Solomon had made.

9

І прийшов Сусаким, царь Египецький, в Ерусалим і забрав скарби з храму Господнього й скарби з царської палати; усе позабирав він, забрав і золоті щити, що поробив був Соломон.

10

Then King Rehoboam made bronze shields in their place, and committed them to the hands of the captains of the guard, who guarded the doorway of the king’s house.

10

І поробив царь Робоам замість їх щити мідяні, й віддав їх до рук начальникам прибічників, що стерегли ввіходу в царську палату.

11

And whenever the king entered the house of the Lord, the guard would go and bring them out; then they would take them back into the guardroom.

11

Коли йшов царь до дому Господнього, приходили прибічники й несли їх, а потім відносили їх знов у палату, що для прибічників.

12

When he humbled himself, the wrath of the Lord turned from him, so as not to destroy him completely; and things also went well in Judah.

12

І як він посмирнїшав, тодї відвернувся від його гнїв Господа, й не занапастив його цїлковито; до того ж і в Юдеї було таки дещо доброго.

13

The End of Rehoboam’s Reign

Thus King Rehoboam strengthened himself in Jerusalem and reigned. Now Rehoboam was forty-one years old when he became king; and he reigned seventeen years in Jerusalem, the city which the Lord had chosen out of all the tribes of Israel, to put His name there. His mother’s name was Naamah, an Ammonitess.

13

І утвердився царь Робоам в Ерусалимі і царював. Сорок і один рік було Робоамові, як почав царювати, а сїмнайцять років правив у Ерусалимі, в містї, що зпоміж усїх поколїнь Ізрайлевих вибрав Господь, щоб там пробувало імення його. Мати його звалась Наама, Аммонїйка.

14

And he did evil, because he did not prepare his heart to seek the Lord.

14

І чинив він погане, бо не приспособив серця свого до того, щоб шукати Господа.

15

The acts of Rehoboam, first and last, are they not written in the book of Shemaiah the prophet, and of Iddo the seer concerning genealogies? And there were wars between Rehoboam and Jeroboam all their days.

15

Дїї Робоамові, перші й останнї, списані в записах пророка Самея та віщого Адди при родоводах. І була війна між Робоамом і Еробоамом по всяк час.

16

So Rehoboam [a]rested with his fathers, and was buried in the City of David. Then Abijah[b] his son reigned in his place.

16

І спочив Робоам із батьками своїми, й поховали його в містї Давидовому. І став царем Абія, син його, замість його.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

2 Chronicles 12

2 Хронік 12