Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Куліша та Пулюя
На двайцять четвертий день сього місяця зібрались усї сини Ізрайлеві, спощені й в дранках і з попілом на головах своїх.
Then those of Israelite lineage separated themselves from all foreigners; and they stood and confessed their sins and the iniquities of their fathers.
І віддїлилось насїннє Ізрайлеве від усїх чужородцїв, і стали й сповідались із гріхів своїх і з проступків батьків своїх.
And they stood up in their place and read from the Book of the Law of the Lord their God for one-fourth of the day; and for another fourth they confessed and worshiped the Lord their God.
І стояли на свойму місцї, і четвертину дня читали з книги закону Господа, Бога свого, а четвертину сповідались і молились Господеві, Богові свойму.
І стали на підвисшеному місцї левітів: Ісус, Банїя, Кадмиїл, Шеванїя, Вуннїй, Шеревія, Банїя, Хананї й покликали голосно до Господа, Бога свого.
And the Levites, Jeshua, Kadmiel, Bani, Hashabniah, Sherebiah, Hodijah, Shebaniah, and Pethahiah, said:
“Stand up and bless the Lord your God
Forever and ever!
“Blessed be Your glorious name,
Which is exalted above all blessing and praise!
“Stand up and bless the Lord your God
Forever and ever!
“Blessed be Your glorious name,
Which is exalted above all blessing and praise!
І сказали левіти — Ісус, Кадмиїл, Банїя, Хашавнїя, Шеревія, Годїя, Шеванїя, Петахія: Встаньте, славіте Господа, Бога вашого від віку й до віку. Нехай славлять імя твоє, достойне всякої слави й висше над усяку прославу й похвалу.
You alone are the Lord;
You have made heaven,
The heaven of heavens, with all their host,
The earth and everything on it,
The seas and all that is in them,
And You preserve them all.
The host of heaven worships You.
You have made heaven,
The heaven of heavens, with all their host,
The earth and everything on it,
The seas and all that is in them,
And You preserve them all.
The host of heaven worships You.
(І промовив Ездра:) Ти, Господи, єдиний, Ти сотворив небо, небеса небес і все військо їх, землю і все, що на нїй, моря і все, що в їх, і ти живиш усе й небесне військо тобі кланяється.
“You are the Lord God,
Who chose Abram,
And brought him out of Ur of the Chaldeans,
And gave him the name Abraham;
Who chose Abram,
And brought him out of Ur of the Chaldeans,
And gave him the name Abraham;
Ти сам, Господи Боже, вибрав Аврама й вивів його з Ура Халдейського, й дав йому ймя Авраама,
You found his heart faithful before You,
And made a covenant with him
To give the land of the Canaanites,
The Hittites, the Amorites,
The Perizzites, the Jebusites,
And the Girgashites —
To give it to his descendants.
You have performed Your words,
For You are righteous.
And made a covenant with him
To give the land of the Canaanites,
The Hittites, the Amorites,
The Perizzites, the Jebusites,
And the Girgashites —
To give it to his descendants.
You have performed Your words,
For You are righteous.
І знайшов його серце вірним перед тобою, й постановив із ним завіт, щоб дати (йому й) насїнню його землю Канаанїїв, Геттїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Евузіїв і Гергезіїв. І додержав єси слова свого, бо ти праведний.
“You saw the affliction of our fathers in Egypt,
And heard their cry by the Red Sea.
And heard their cry by the Red Sea.
Ти побачив нужду батьків наших в Египтї й почув поклик їх коло Червоного моря.
І показав знамення й чуда над Фараоном і над усїми слугами його, й над усїм народом землї його, ти бо знав, які вони були горді проти їх, і вчинив єси собі ймя до сього дня.
And You divided the sea before them,
So that they went through the midst of the sea on the dry land;
And their persecutors You threw into the deep,
As a stone into the mighty waters.
So that they went through the midst of the sea on the dry land;
And their persecutors You threw into the deep,
As a stone into the mighty waters.
Ти роздїлив перед ними море, і вони пройшли серединою моря по суші, а тих, що гнались за ними, ти покинув у глибінь, наче камінь у розгукані води.
Moreover You led them by day with a cloudy pillar,
And by night with a pillar of fire,
To give them light on the road
Which they should travel.
And by night with a pillar of fire,
To give them light on the road
Which they should travel.
Стовпом хмаряним вів ти їх в день а стовпом огняним вночі, щоб осьвічувати їм дорогу, якою їм ійти.
“You came down also on Mount Sinai,
And spoke with them from heaven,
And gave them just ordinances and true laws,
Good statutes and commandments.
And spoke with them from heaven,
And gave them just ordinances and true laws,
Good statutes and commandments.
І зійшов ти на Синай-гору й говорив до їх із неба, й дав їм суди справедливі, закони певні, постанови й заповідї добрі.
You made known to them Your holy Sabbath,
And commanded them precepts, statutes and laws,
By the hand of Moses Your servant.
And commanded them precepts, statutes and laws,
By the hand of Moses Your servant.
І вказав єси їм сьвяту твою суботу, й передав їм заповідї й постанови й закон через слугу твого Мойсея.
І хлїб із неба давав ти їм в голодї їх, і воду з каменя добував їм у спразї їх, і сказав їм, щоб ійшли і зайняли землю, що її дати їм ти заклявся, піднявши руку твою.
Але вони й отцї наші були упрямі, й держали туго шиї свої й не слухали заповідей твоїх;
They refused to obey,
And they were not mindful of Your wonders
That You did among them.
But they hardened their necks,
And [g]in their rebellion
They appointed a leader
To return to their bondage.
But You are God,
Ready to pardon,
Gracious and merciful,
Slow to anger,
Abundant in kindness,
And did not forsake them.
And they were not mindful of Your wonders
That You did among them.
But they hardened their necks,
And [g]in their rebellion
They appointed a leader
To return to their bondage.
But You are God,
Ready to pardon,
Gracious and merciful,
Slow to anger,
Abundant in kindness,
And did not forsake them.
Не хотїли коритись і не згадали про чуда твої, які ти чинив із ними, й держали туго шию свою, та в упрямості своїй настановили собі провідників, щоб вернутись в неволю свою. Але ти єси Бог, що любиш прощати, добрий і милосердний, довготерпеливий й велико милостивий, й не покинув єси їх
“Even when they made a molded calf for themselves,
And said, ‘This is your god
That brought you up out of Egypt,’
And worked great provocations,
And said, ‘This is your god
That brought you up out of Egypt,’
And worked great provocations,
І хоч вони зробили собі вилите теля й сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Египту, і хоч вони завдавали велику зневагу,
Yet in Your manifold mercies
You did not forsake them in the wilderness.
The pillar of the cloud did not depart from them by day,
To lead them on the road;
Nor the pillar of fire by night,
To show them light,
And the way they should go.
You did not forsake them in the wilderness.
The pillar of the cloud did not depart from them by day,
To lead them on the road;
Nor the pillar of fire by night,
To show them light,
And the way they should go.
То ти в великому свойму милосердю не покидав їх в пустинї; стовп хмаряний не відходив від їх в день, щоб вести їх дорогою, а стовп огняний вночі, щоб присьвічувати їм на дорозї, якою б їм ійти.
You also gave Your good Spirit to instruct them,
And did not withhold Your manna from their mouth,
And gave them water for their thirst.
And did not withhold Your manna from their mouth,
And gave them water for their thirst.
І дав єси їм Духа твого доброго, щоб на путь їх наводив, і манни твоєї не віднимав від уст їх, та й воду давав їм, щоб гасили смагу.
Forty years You sustained them in the wilderness;
They lacked nothing;
Their clothes did not wear out
And their feet did not swell.
They lacked nothing;
Their clothes did not wear out
And their feet did not swell.
Сорок років харчував ти їх у пустинї; вони нї в чому не мали недостачі, одежа їх не ставала стара, й ноги їх не пухли.
І передав ти їм царства й народи й подїлив їх (ними), й забрали вони землю Сигона, й землю царя Гесбонського, й землю Ога, царя Басанського.
You also multiplied their children as the stars of heaven,
And brought them into the land
Which You had told their fathers
To go in and possess.
And brought them into the land
Which You had told their fathers
To go in and possess.
І розмножив ти синів їх, неначе зорі на небі, й увів їх у землю, про яку ти говорив батькам їх, що вони прийдуть її посїсти.
І ввійшли сини їх і посїли землю. І ти покорив їм осадників землї Канаанїїв і віддав їх в руки їм, і царів їх, і народи землї, щоб вони робили з ними, що хотїли.
І зайняли вони утверджені міста й родючу землю, й забрали доми, повні всякого добра, криницї висїчені (в каменї), виноградники й сади маслинні і силу дерева (з овощами) на їжу. Вони їли, насичувались, ставали гладкі й жили в гараздї, по великій добротї твоїй.
Та стали вони неслухняні й зворохобились проти тебе, й знехтували законом твоїм; убивали пророків твоїх, що вговорювали їх обернутись до тебе, й завдавали велику зневагу.
Therefore You delivered them into the hand of their enemies,
Who oppressed them;
And in the time of their trouble,
When they cried to You,
You heard from heaven;
And according to Your abundant mercies
You gave them deliverers who saved them
From the hand of their enemies.
Who oppressed them;
And in the time of their trouble,
When they cried to You,
You heard from heaven;
And according to Your abundant mercies
You gave them deliverers who saved them
From the hand of their enemies.
І Ти віддав їх у руки ворогів їх, що гнобили їх. Та коли вони в лиху годину покликали до тебе, ти вислухував їх із небес, і по великому змилуваннї твойму посилав їм визволителїв, і вони визволяли їх із рук ворогів їх.
“But after they had rest,
They again did evil before You.
Therefore You left them in the hand of their enemies,
So that they had dominion over them;
Yet when they returned and cried out to You,
You heard from heaven;
And many times You delivered them according to Your mercies,
They again did evil before You.
Therefore You left them in the hand of their enemies,
So that they had dominion over them;
Yet when they returned and cried out to You,
You heard from heaven;
And many times You delivered them according to Your mercies,
Коли ж в їх був спокій, то знов починали чинити зло перед лицем твоїм, і ти віддавав їх в руки ворогів їх, а вони панували над ними. Але як вони знов покликали до тебе, то ти вислухував їх із небес і по великому змилуваннї твойму, визволював їх багато разів.
Ти пригадував їм, щоб обернулись до закону твого, але вони були уперті, і не слухали заповідей твоїх і відхилялись від постанов твоїх, зза яких би жив чоловік, наколи б виконував їх, і чинили спину свою твердою, й шию свою тугою та й не слухали.
Дожидаючи їх навернення, проволїкав багато років і впоминав їх Духом твоїм через твоїх пророків, та вони не слухали їх. І ти віддав їх в руки чужоземнїх народів.
Nevertheless in Your great mercy
You did not utterly consume them nor forsake them;
For You are God, gracious and merciful.
You did not utterly consume them nor forsake them;
For You are God, gracious and merciful.
Але ти в великому милосердю твойму не вигубив їх цїлком, і не покинув їх, ти бо Бог добрий і милостивий.
“Now therefore, our God,
The great, the mighty, and awesome God,
Who keeps covenant and mercy:
Do not let all the [q]trouble seem small before You
That has come upon us,
Our kings and our princes,
Our priests and our prophets,
Our fathers and on all Your people,
From the days of the kings of Assyria until this day.
The great, the mighty, and awesome God,
Who keeps covenant and mercy:
Do not let all the [q]trouble seem small before You
That has come upon us,
Our kings and our princes,
Our priests and our prophets,
Our fathers and on all Your people,
From the days of the kings of Assyria until this day.
А й тепер, Боже наш, Боже великий, пресильний і страшний, додержучий завіт і милость! не маловаж у себе всї страждання, які спадали на нас, царів наших, князїв наших, сьвященників наших, пророків наших, батьків наших, і ввесь народ твій від часів царів Ассирийських по сей день.
However You are just in all that has befallen us;
For You have dealt faithfully,
But we have done wickedly.
For You have dealt faithfully,
But we have done wickedly.
Ти справедливий в усьому, що впало на нас, бо ти чинив по правдї, а ми винуваті.
Neither our kings nor our princes,
Our priests nor our fathers,
Have kept Your law,
Nor heeded Your commandments and Your testimonies,
With which You testified against them.
Our priests nor our fathers,
Have kept Your law,
Nor heeded Your commandments and Your testimonies,
With which You testified against them.
Царі наші, князї наші, сьвященники наші і отцї наші не держали закон твій, й не вважали на заповідї твої та впоминання твої, якими ти напоминав їх.
For they have not served You in their kingdom,
Or in the many good things that You gave them,
Or in the large and rich land which You set before them;
Nor did they turn from their wicked works.
Or in the many good things that You gave them,
Or in the large and rich land which You set before them;
Nor did they turn from their wicked works.
І в державі своїй, в великому добрі від тебе, яке ти давав їм, і в просторій та плодючій землї, що нею надїлив єси їх, вони не служили тобі і не відвертались від своїх лихих учинків.
“Here we are, servants today!
And the land that You gave to our fathers,
To eat its fruit and its bounty,
Here we are, servants in it!
And the land that You gave to our fathers,
To eat its fruit and its bounty,
Here we are, servants in it!
І от ми тепер невольниками; на тій землї, що ти дав батькам нашим, щоб живитись плодами її та добром її, ось ми наймитами.
And it yields much increase to the kings
You have set over us,
Because of our sins;
Also they have dominion over our bodies and our cattle
At their pleasure;
And we are in great distress.
You have set over us,
Because of our sins;
Also they have dominion over our bodies and our cattle
At their pleasure;
And we are in great distress.
І вроджай свій множить вона в користь царям, яким ти покорив нас за гріхи наші. А вони панують над тїлами нашими й над товаром нашим по своїй волї, й ми в великій нуждї.