New King James Version

Переклад Огієнка

Job Deplores His Birth

After this Job opened his mouth and cursed the day of his birth.

1

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.

2

And Job [a]spoke, and said:

2

І Йов заговорив та й сказав:

3

“May the day perish on which I was born,
And the night in which it was said,
‘A male child is conceived.’

3

„Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“

4

May that day be darkness;
May God above not seek it,
Nor the light shine upon it.

4

Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..

5

May darkness and the shadow of death claim it;
May a cloud settle on it;
May the blackness of the day terrify it.

5

Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!

6

As for that night, may darkness seize it;
May it not [b]rejoice among the days of the year,
May it not come into the number of the months.

6

Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!

7

Oh, may that night be barren!
May no joyful shout come into it!

7

Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!

8

May those curse it who curse the day,
Those who are ready to arouse Leviathan.

8

Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!

9

May the stars of its morning be dark;
May it look for light, but have none,
And not see the [c]dawning of the day;

9

Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —

10

Because it did not shut up the doors of my mother’s womb,
Nor hide sorrow from my eyes.

10

бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!

11

“Why did I not die at birth?
Why did I not [d]perish when I came from the womb?

11

Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?

12

Why did the knees receive me?
Or why the breasts, that I should nurse?

12

Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?

13

For now I would have lain still and been quiet,
I would have been asleep;
Then I would have been at rest

13

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок

14

With kings and counselors of the earth,
Who built ruins for themselves,

14

з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,

15

Or with princes who had gold,
Who filled their houses with silver;

15

або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!

16

Or why was I not hidden like a stillborn child,
Like infants who never saw light?

16

Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?

17

There the wicked cease from troubling,
And there the [e]weary are at rest.

17

Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,

18

There the prisoners [f]rest together;
They do not hear the voice of the oppressor.

18

разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!

19

The small and great are there,
And the servant is free from his master.

19

Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...

20

“Why is light given to him who is in misery,
And life to the bitter of soul,

20

І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,

21

Who long[g] for death, but it does not come,
And search for it more than hidden treasures;

21

що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,

22

Who rejoice exceedingly,
And are glad when they can find the grave?

22

тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,

23

Why is light given to a man whose way is hidden,
And whom God has hedged in?

23

мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?

24

For my sighing comes before [h]I eat,
And my groanings pour out like water.

24

Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,

25

For the thing I greatly feared has come upon me,
And what I dreaded has happened to me.

25

бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.

26

I am not at ease, nor am I quiet;
I have no rest, for trouble comes.”

26

Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“

Parallel

New King James Version

Переклад Огієнка

Job 3

Йова 3