New King James Version

Переклад Турконяка

Job Defends His Righteousness

“I have made a covenant with my eyes;
Why then should I [a]look upon a young woman?

1

Я поклав завіт моїм очам, — і не подумаю про дівицю.

2

For what is the allotment of God from above,
And the inheritance of the Almighty from on high?

2

А яку частку Бог визначив згори, і який спадок Всесильного з висот?

3

Is it not destruction for the wicked,
And disaster for the workers of iniquity?

3

Хіба згуба не для неправедного, а відчуження не для тих, які чинять беззаконня?

4

Does He not see my ways,
And count all my steps?

4

Хіба Він сам не побачить мою дорогу і не порахує всі мої кроки?

5

“If I have walked with falsehood,
Or if my foot has hastened to deceit,

5

Якщо ж я ходив з тими, які висміюють, якщо ж і моя нога поспішала на обман,

6

[b]Let me be weighed on honest scales,
That God may know my integrity.

6

нехай вже стану я на справедливу вагу, а Господь знає мою невинність.

7

If my step has turned from the way,
Or my heart walked after my eyes,
Or if any spot adheres to my hands,

7

Якщо моя нога ухилилася з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів,

8

Then let me sow, and another eat;
Yes, let my harvest be [c]rooted out.

8

то нехай сію я, а інші хай їдять, і нехай виявлюся без кореня на землі.

9

“If my heart has been enticed by a woman,
Or if I have lurked at my neighbor’s door,

9

Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо я і таємно очікував біля її дверей,

10

Then let my wife grind for another,
And let others bow down over her.

10

то нехай і моя жінка вгодить іншому, а мої діти хай зазнають приниження.

11

For that would be wickedness;
Yes, it would be iniquity deserving of judgment.

11

Бо опоганити заміжню жінку — це гнів люті, який не зупинити.

12

For that would be a fire that consumes to destruction,
And would root out all my increase.

12

Адже це — вогонь, що горить з усіх боків, куди тільки нападав, до кореня знищував.

13

“If I have despised the cause of my male or female servant
When they complained against me,

13

Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, коли вони в мене судилися,

14

What then shall I do when God rises up?
When He punishes, how shall I answer Him?

14

то що я зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж відвідає, то яку відповідь дам?

15

Did not He who made me in the womb make them?
Did not the same One fashion us in the womb?

15

Чи не так, як і я постав у лоні, постали і вони? Ми ж постали в тому ж лоні.

16

“If I have kept the poor from their desire,
Or caused the eyes of the widow to fail,

16

А немічні задовольнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови.

17

Or eaten my morsel by myself,
So that the fatherless could not eat of it

17

Якщо ж я сам їв кусень мого хліба, а сироті не подав, —

18

(But from my youth I reared him as a father,
And from my mother’s womb I guided [d]the widow);

18

хоча я від моєї молодості годував сироту, як батько, і наставляв від лона моєї матері, —

19

If I have seen anyone perish for lack of clothing,
Or any poor man without covering;

19

якщо ж я не зглянувся на нагого, який гинув, і не одягнув,

20

If his [e]heart has not blessed me,
And if he was not warmed with the fleece of my sheep;

20

і слабкі мене не поблагословили, а їхні плечі не грілися з постригу моїх ягнят,

21

If I have raised my hand against the fatherless,
When I saw I had help in the gate;

21

якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо в мене була велика допомога,

22

Then let my arm fall from my shoulder,
Let my arm be torn from the socket.

22

то нехай же відпаде моє плече від ключиці, а моя рука нехай відламається від ліктя.

23

For destruction from God is a terror to me,
And because of His magnificence I cannot endure.

23

Адже мене охопив Господній страх, і його тягаря я не перенесу.

24

“If I have made gold my hope,
Or said to fine gold, ‘You are my confidence’;

24

Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,

25

If I have rejoiced because my wealth was great,
And because my hand had gained much;

25

якщо ж я зрадів, коли моє багатство стало великим, якщо ж і на нечисленне я поклав свою руку,

26

If I have observed the [f]sun when it shines,
Or the moon moving in brightness,

26

чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Адже це не від них.

27

So that my heart has been secretly enticed,
And my mouth has kissed my hand;

27

І якщо потай обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст,

28

This also would be an iniquity deserving of judgment,
For I would have denied God who is above.

28

то це вже мені нехай вважається за найбільше беззаконня, бо я вчинив обман перед Всевишнім Господом.

29

“If I have rejoiced at the destruction of him who hated me,
Or lifted myself up when evil found him

29

Якщо ж я і зрадів падінням моїх ворогів, і моє серце сказало: Добре! —

30

(Indeed I have not allowed my mouth to sin
By asking for a curse on his [g]soul);

30

то нехай же тоді моє вухо почує моє прокляття, і нехай перешіптується народ, коли мені чинять зло.

31

If the men of my tent have not said,
‘Who is there that has not been satisfied with his meat?’

31

Якщо ж часто мої служниці казали: Хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий.

32

(But no sojourner had to lodge in the street,
For I have opened my doors to the [h]traveler);

32

Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, хто приходив.

33

If I have covered my transgressions as[i] Adam,
By hiding my iniquity in my bosom,

33

Якщо ж, грішачи, я несвідомо скрив мій гріх,

34

Because I feared the great multitude,
And dreaded the contempt of families,
So that I kept silence
And did not go out of the door —

34

бо не посоромився великої юрби, щоб перед ними признатися? Хіба ж дозволив я слабому вийти з моїх дверей з порожнім подолом?

35

Oh, that I had one to hear me!
Here is my mark.
Oh, that the Almighty would answer me,
That my [j]Prosecutor had written a book!

35

О, хто б мені дав того, хто вислухав би мене! Якщо я не побоявся Господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось,

36

Surely I would carry it on my shoulder,
And bind it on me like a crown;

36

читав, поклавши, як вінець на плечі,

37

I would declare to Him the number of my steps;
Like a prince I would approach Him.

37

і якщо його не віддав я, подерши, і нічого не взявши від боржника,

38

“If my land cries out against me,
And its furrows weep together;

38

якщо проти мене коли-небудь земля застогнала, якщо і її борозни разом заплакали,

39

If I have eaten its [k]fruit without money,
Or caused its owners to lose their lives;

39

якщо ж я з’їв її силу сам безплатно, якщо ж я засмутив, забравши душу власника землі,

40

Then let thistles grow instead of wheat,
And weeds instead of barley.”
The words of Job are ended.

40

то замість пшениці нехай мені вийде будяк, а замість ячменю — бур’ян! І Йов зупинився у своїй мові.

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Job 31

Йова 31